ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2005 Справа N 2-10/9001-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в
Автономної Республіці Крим та Суб'єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи - Я.Б.Л., м. Саки
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 05.03.2005 р.
зі справи N 2-10/9001-2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Державного підприємства "Красноперекопський завод
продовольчих товарів", м. Красноперекопськ
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової
інспекції в Автономної Республіці Крим
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи -
Я.Б.Л., м. Саки
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору Фонд майна Автономної Республіки Крим,
м. Сімферополь
про визнання угоди недійсною
за участю представників сторін:
від позивача:
Тернівський М.Ю. за дов. від 01.06.2005 р. N 1-06/05-Ю
від I відповідача:
Сачок О.А. за дов. від 04.05.2005 р. N 2860/10/10-0
від II відповідача:
Янковський Б.Л.;
Тичина О.Г. за дов. від 06.06.2005 р. N ВСС 325449;
Бочарова Н.В. за дов. від 06.06.2005 р. N ВСС 325449
від третьої особи не з'явилися, повідомлені належно про час і
місце засідання суду
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 23.05.2005 р., надіслана -
23.05.2005 р.).
За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні оголошена перерва до
30.06.2005 р. В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Красноперекопський завод продовольчих
товарів" звернулося до господарського суду Автономної Республіки
Крим з позовом та уточненнями до нього від 18.11.2004 р. до
Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в
Автономній Республіці Крим та до Суб'єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи - Я.Б.Л. про визнання недійсною угоди,
укладеної між ОДПІ та підприємцем, а також про визнання дій
податкового керуючого, який актом від 01.09.2003 р. здійснив опис
активів підприємства, такими, що суперечать ч. 2 п.п. 10.1.4
п. 10.1 ст. 10 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 4 ст. 12
Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно - 25 нержавіючих
ємностей є частиною цілісного майнового комплексу підприємства,
невід'ємною частиною виробничого процесу з виготовлення продукції,
а тому на здійснення продажу цього майна необхідна згода Фонду
майна Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.07.2004 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
залучений Фонд майна Автономної Республіки Крим та одночасно на
підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зупинене провадження зі справи у зв'язку з
призначенням інженерно-технічної експертизи. Ухвалою
господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2004 р.
провадження у справі поновлене у зв'язку з отриманням висновку
експерта.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.11.2004 р. (суддя Титков С.Я.) в задоволенні позову в частині
визнання недійсною угоди, укладеної між Красноперекопською ОДПІ та
СПД Я.Б.Л. з купівлі-продажу 25 ємностей із нержавіючої сталі
згідно біржового спотового контракту від 30.09.2003 р. N 001/597 -
відмовлено. В іншій частині провадження у справі припинено. Судове
рішення обґрунтоване тим, що предмет спірної угоди згідно з
висновком експерта не є цілісним майновим комплексом, а тому згода
органу приватизації на продаж такого майна законодавством не
вимагається. В іншій частині позовні вимоги визнані такими, що
непідвідомчі господарському суду, що зумовило припинення
провадження у справі.
За апеляційною скаргою ДП "Красноперекопський завод
продовольчих товарів" судове рішення переглянуте в апеляційному
порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського
суду від 05.03.2005 р. (судді: Голик В.С. - головуючий,
Волков К.В., Черткова І.В.) - змінено, резолютивна частина рішення
викладена у наступній редакції: "Позов задовольнити частково.
Угоду купівлі-продажу 25 нержавіючих ємностей, здійснена за
біржовим спотовим контрактом від 30.09.2003 р. N 001/597, визнати
недійсною." Щодо позовних вимог про визнання недійсними дій
податкового керуючого - провадження у справі припинено.
Постанова мотивована тим, що відчужене майно є засобом
виробництва і віднесено до основних фондів, які є державною
власністю та закріплені за підприємством для здійснення його
господарської діяльності; при продажу майна, що належить до
загальнодержавної власності необхідний дозвіл органу, який
уповноважений управляти цим майном, або Фонду державного майна. За
відсутності такого дозволу судом зроблений висновок про те, що у
інспекції не було достатніх підстав для продажу майна у порядку,
передбаченому приписами п.п. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону України
від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою,
Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в
Автономній Республіці Крим та Суб'єкт підприємницької діяльності
Я.Б.Л. звернулись до Вищого господарського суду України з
касаційними скаргами про її скасування, залишення в силі рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим.
Вимоги касаційної скарги Красноперекопської ОДПІ мотивовані
тим, що апеляційним судом застосована норма, яка втратила юридичну
силу, а саме - "Положення про порядок відчуження засобів
виробництва, які є державною власністю", затв. наказом ФДМУ від
07.08.1995 р. N 1020 ( z0311-95 ) (z0311-95)
. Інспекція посилається на те, що
судом не враховані приписи ст.ст. 6, 7, 8, 10 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, п.п. 11, 12, 15 "Порядку
стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які
перебувають у податковій заставі", затв. Постановою Кабінету
Міністрів України від 15.04.2002 р. N 538 ( 538-2002-п ) (538-2002-п)
, а також
порушені норми процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 4-2, 4-4,
84 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі СПД Я.Б.Л. посилається на порушення судом
апеляційної інстанції ст.ст. 10, 11 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
та ст.ст. 4-2, 4-3, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення
фактичних обставин та правильність їх юридичної оцінки в
оскаржуваній постанові, заслухавши заперечення представників
сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дійшла висновку про
наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке:
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить із
обставин, встановлених у даній справі попередніми судовими
інстанціями.
Місцевим господарським судом встановлено і це підтверджується
матеріалами справи, що за актом опису від 01.09.2003 р. податковим
керуючим здійснений опис активів підприємства, а саме 25-ти
ємностей, які знаходяться в цеху асептики.
Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією
в Автономній Республіці Крим як захід погашення податкового боргу
платника податку здійснена реалізація належних ДП
"Красноперекопський завод продовольчих товарів" активів
(нержавіючих ємностей), що перебували в податковій заставі,
відповідно до біржового спотового контракту від 30.09.2003 р.
N 001/597, укладеного за дорученням інспекції членом біржі з
брокером, який діяв в інтересах СПД Я.Б.Л. - покупця.
За висновком експерта ці ємності не є невід'ємною частиною
виробничого процесу та частиною цілісного майнового комплексу
підприємства. Під цілісним майновим комплексом законодавець
визначає об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження
окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі.
Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи
підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в
установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням
розподільного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні
підприємства. Інвентарні об'єкти або групи інвентарних об'єктів та
інше окреме майно, що може реалізовуватися способами, визначеними
законодавством, як окремий самостійний об'єкт не підпадають під
ознаки цілісного майнового комплексу і є індивідуально визначеним
майном.
Порядок продажу активів платника податків, що перебувають у
податковій заставі встановлено ст. 10 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами". Особливості погашення податкового боргу
державних або комунальних підприємств передбачено ст. 11 цього
Закону. У пункті 11.1. ст. 11 Закону України N 2181-III для
підприємств державної та комунальної форм власності передбачений
механізм згідно з яким у разі, якщо такі підприємства не погашають
суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом,
податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого
платника податків, які не входять до складу цілісного майнового
комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника
податків.
Із матеріалів справи вбачається, що після продажу спірних
25-ти ємностей підприємство на підставі листів з проханням про
самостійну реалізацію активів здійснило продаж частини ємностей із
цеху асептики, що не вплинуло на виробничу діяльність останнього,
оскільки як зазначено у висновку експерта "оглядом встановлено, що
випуск консервів заводом виробляється". Зазначені обставини та
приписи законодавства не були враховані судом апеляційної
інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим
остання підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення -
залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.03.2005 р. зі справи N 2-10/9001-2004 - скасувати.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.11.2004 р. у цій справі - залишити без змін.
Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної
податкової інспекції в Автономної Республіці Крим - задовольнити.
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної
особи - Я.Б.Л. - задовольнити.