21-259а11 Про скасування рішення щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - Текст документа

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-п/ф "Зоря" (далі – Товариство) до державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області (далі – Інспекція) про скасування рішення,

У листопаді 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Інспекції від 26 вересня 2008 року № 122 про застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у дохід державного бюджету вилучено 889 218 грн необґрунтовано одержаної Товариством виручки та накладено штраф у розмірі 1 778 436 грн.

На обґрунтування позову Товариство послалося, зокрема, на порушення Інспекцією порядку оформлення результатів перевірки, а також на відсутність підстав для застосування економічних санкцій.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2009 року в задоволенні позову відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 жовтня 2010 року скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Товариство просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2010 року та направити справу на новий касаційний розгляд до цього суду.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви постанові Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року (справа № К-36893/09) суд касаційної інстанції неоднаково порівняно з ухвалою цього ж суду у справі, що розглядається, застосовував статтю 14 Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-XII "Про ціни і ціноутворення" та пункти 1, 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 (1222-2007-п) (далі – Порядок, постанова № 1222 відповідно).

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

У справі, рішення касаційного суду в якій додано до заяви, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що перевірка дотримання позивачем державної дисципліни цін проводилася за період з 28 листопада 2007 року по 24 січня 2008 року, тобто до набрання чинності розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2008 року № 1608 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (зареєстроване в Головному управлінні юстиції у Луганській області 2 грудня 2008 року за № 68/910; далі – розпорядження № 1608), яке остання прийняла на виконання вимог статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-ХIV "Про місцеві державні адміністрації", абзацу тридцять восьмого пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) (далі – постанова № 1548), пункту 2 постанови № 1222 (1222-2007-п) .

Пунктом 9 Порядку (1222-2007-п) встановлено, що оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови № 1548 (1548-96-п) , за змістом якого обласні державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни, зокрема, на яйця курячі шляхом декларування їх зміни.

За таких обставин, на думку суду, відповідач безпідставно застосував економічні санкції за порушення державної дисципліни цін, оскільки правове врегулювання декларування підвищення цін на продовольчі товари завершене не було.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, виходив із того, що з 10 по 16 вересня 2008 року Інспекція здійснила перевірку Товариства щодо дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства за період з 2 липня по 29 серпня 2008 року. Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 8 травня 2008 року № 277 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (далі – розпорядження № 277), прийнятого на виконання постанов № 1548 (1548-96-п) , № 1222 (1222-2007-п) , в області з 17 травня 2008 року було запроваджено декларування (погодження) підвищення цін на продовольчі товари, у тому числі і на яйця курячі. Відповідно до пункту 3 розпорядження № 277 керівники суб’єктів господарювання не менше ніж за 10 днів до запровадження зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені в пункті 1 цього розпорядження, у разі коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 %, зобов’язані подавати до Головного управління агропромислового розвитку державної адміністрації декларацію за встановленою формою згідно з додатком до Порядку (1222-2007-п) . З часу введення в дію розпорядження № 277 Товариство неодноразово підвищувало оптово-відпускні ціни на яйця курячі більше ніж на 1 % протягом місяця та застосовувало їх без проведення обов’язкового декларування та погодження, порушуючи тим самим вищезазначені нормативно-правові акти, а відтак реалізовувало цю продукцію за неправомірно сформованими цінами. Касаційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Інспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийняте на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Отже, у цій справі перевірка Товариства здійснена за період після набрання чинності розпорядженням № 277, тоді як у справі, рішення касаційного суду в якій додано до заяви, перевірка суб’єкта господарювання здійснена за період до набрання чинності розпорядженням № 1608.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підставою перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Аналіз зазначених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень обумовлено наявністю різних, неподібних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-п/ф "Зоря" відмовити.

постанова (rs11994135) є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.