ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 21.06.2005                                        Справа N 22/64д
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 25.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді - Кузьменка М.В.,
     суддів: Васищака І.М., Палій В.М.
     розглянувши касаційну   скаргу   Товариства    з    обмеженою
відповідальністю "Лігіон"
     на ухвалу  господарського  суду   Запорізької   області   від
18.04.2005 р. та Запорізького апеляційного господарського суду від
27.04.2005 р.
     у справі N 22/64д
     за позовом  Колективного  підприємства  по   агропромисловому
будівництву "Райагробуд"
     до 1) Закритого акціонерного товариства "Легион";
        2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігіон"
 
     про   визнання договору недійсним,
 
     за участю представників сторін:
     від позивача: не з'явився,
     від відповідача 1: не з'явився,
     від відповідача 2: не з'явився,
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського    суду    Запорізької   області   від
18.04.2005 р. розгляд у даній справі відкладено на 28.04.2005 р. з
метою з'ясування фактичних обставин спору.
 
     Ухвалою Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
27.04.2005 р.   (головуючий,    суддя    Антонік    С.Г.,    судді
Кагітіна Л.П.,  Яценко  О.М.)  відмовлено  Товариству  з обмеженою
відповідальністю "Легіон" у прийнятті до  провадження  апеляційної
скарги  на  ухвалу  господарського  суду  Запорізької  області від
18.04.2005 р. у справі N 22/64д. Ухвала суду апеляційної інстанції
мотивована тим, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 106 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          ухвали  суду  про
відкладення слухання справи оскарженню не підлягають.
 
     Не погоджуючись  з  ухвалою  суду першої інстанції та ухвалою
суду апеляційної інстанції другий відповідач звернувся  до  Вищого
господарського  суду України з касаційною скаргою,  в якій просить
суд  їх  скасувати,  як  такі,  що  ухвалені  з  порушенням   норм
процесуального права.
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги,  що в силу положень ч. 2
ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційні скарги  на  ухвали
місцевого  або  апеляційного  господарських  судів розглядаються у
порядку,  передбаченому для розгляду касаційних скарг  на  рішення
місцевого     господарського    суду,    постанови    апеляційного
господарського  суду,  проаналізувавши   на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права при ухвалені оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     За приписами  ст.  129  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
встановлені  основні  засади  судочинства,   до   яких   віднесено
забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
 
     Зазначена конституційна норма конкретизована  законодавцем  у
статті  12  Закону  України  "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
        ,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку,   передбачених  процесуальним  законом,  мають  право  на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
 
     Таким чином,  реалізація конституційного права на  апеляційне
та   касаційне   оскарження   судового  рішення  названим  законом
ставиться в залежність від положень процесуального закону.
 
     Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те,  в яких випадках учасник
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку.
 
     Відповідно до  ст.  22  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         (права та
обов'язки сторін),  сторони мають право оскаржувати судові рішення
господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
 
     В силу  статті  106  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у
випадках,   передбачених   Господарським   процесуальним  кодексом
України та  Законом  України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     Статтею 77   ГПК   України   ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що
господарський суд  відкладає   в   межах   строків,   встановлених
статтею 69 ГПК України,  розгляд справи,  коли за якихось обставин
спір не може бути вирішено в  даному  засіданні.  Про  відкладення
розгляду  справи виноситься ухвала,  в якій вказуються час і місце
проведення наступного засідання. Права сторін на оскарження ухвали
про відкладення розгляду справи наведена норма не передбачає.
 
     Колегією суддів    встановлено,    що   другим   відповідачем
оскаржувалася в апеляційному порядку  ухвала  господарського  суду
Запорізької  області  від  18.04.2005  р.  у  справі  N 22/64д про
відкладення розгляду справи.  Вказана ухвала винесена на  підставі
ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Оскільки права  сторін  на  оскарження такої ухвали стаття 77
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачає,  то колегія  суддів  вважає
правильним  висновок  суду  апеляційної  інстанції  про  відмову у
прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Лігіон" на ухвалу місцевого суду
від 18.04.2005 р., яка не підлягає оскарженню.
 
     Ухвала Запорізького   апеляційного  господарського  суду  про
відмову у прийнятті  апеляційної  скарги  другого  відповідача  на
ухвалу   суду  першої  інстанції,  яка  не  підлягала  оскарженню,
відповідає вимогам  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          (ч.  2
ст. 6),  де  передбачено,  що  органи законодавчої,  виконавчої та
судової  влади  здійснюють  свої   повноваження   у   встановлених
Конституцією межах і відповідно до законів України.
 
     За таких  обставин,  колегія  суддів  вважає,  що підстав для
зміни або скасування оскаржуваних ухвал немає.
 
     Керуючись статтями 106,  111-5,  111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу  Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Лігіон"  залишити  без задоволення,  а ухвалу господарського суду
Запорізької області  від  18.04.2005  р.  та  ухвалу  Запорізького
апеляційного господарського   суду  від  27.04.2005  р.  у  справі
N 22/64д - без змін.