ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2005 Справа N 20-5/346
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової –головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
Позивача - не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
Відповідача - не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Гагарінському районі м. Севастополя
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.02.2005 року
у справі № 20-5/346 господарського суду міста
Севастополя
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Кримський електротехнічний завод
“Сатурн”
до Державної податкової інспекції у
Гагарінському районі м. Севастополя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
встановив:
В вересні 2004 року Відкрите акціонерне товариство “Кримський
електротехнічний завод “Сатурн” звернулося до господарського
суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової
інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2004 року №
0001632310/0, яким позивачу згідно з підпунктом “б” підпункту
4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та відповідно до підпункту 17.1.3
пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, статей 2, 7 Закону України “Про
плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
визначено суму податкового
зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 15
564, 84 грн. (в тому числі: основний платіж 10 376, 56 грн.,
штрафні (фінансові) санкції 5 188, 28 грн.).
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта
від 06.09.2004 року № 14932/23-123/05751292 про результати
комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог
податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного
товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” за період
з 01.10.2002 року по 30.06.2004 року, яким встановлено порушення
позивачем статей 2, 7 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
, Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000
року № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”
( 783-2000-п ) (783-2000-п)
, в результаті чого встановлено заниження плати за
землю за ІV квартал 2002 року, 2003 рік на загальну суму 10 376,
56 грн.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Кримський
електротехнічний завод “Сатурн” мотивовані тим, що підставою для
проведення розрахунку податку на землю є довідка про грошову
оцінку земельної ділянки № 1-4/1403, яка була видана позивачу
14.03.2000 року Севастопольським міським управлінням земельних
ресурсів, згідно якої грошова оцінка земельної ділянки, яка
знаходиться у його користуванні, складає 3 206 597, 00 грн.
Здійснивши донарахування плати на землю у відповідності із
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783
“Про проведення індексації грошової оцінки земель”
( 783-2000-п ) (783-2000-п)
, відповідач, на думку Відкритого акціонерного
товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”, через
використання коефіцієнту, який відрізняється від вказаного у
довідці про грошову оцінку землі, фактично змінив грошову оцінку
землі, чим порушив вимоги діючого законодавства. Коефіцієнт
індексації 1,134, на який посилається відповідач склався з
коефіцієнтів індексації за 1998 рік –1,006 та за 1999 рік –1,127
(1,006 х 1,127 = 1,134), в той час як довідка видана вже
14.03.2000 року. Таким чином, обчислення та сплата земельного
податку за перевіряємий період проводилась Відкритим акціонерним
товариством “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” у повній
відповідності з чинним законодавством, без порушення нормативних
актів.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.11.2004
року (суддя Антонова І.В.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.02.2005 року (судді: Градова О.Г. –головуючий, Шевченко Н.М.,
Фенько Т.П.), по справі № 20-5/346 господарського суду міста
Севастополя, позов задоволено повністю. Визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Гагарінському районі м. Севастополя від 09.09.2004 року №
0001632310/0 по донарахуванню Відкритому акціонерному товариству
“Кримський електротехнічний завод “Сатурн” податку на землю в
сумі 15 564, 84 грн., з яких 10 376, 56 грн. –основна
заборгованість, 5 188, 28 грн. –штрафні санкції. Стягнуто з
Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.
Севастополя на користь Відкритого акціонерного товариства
“Кримський електротехнічний завод “Сатурн” витрати по сплаті
державного мита в розмірі 85, 00 грн. та витрати на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на
статті 2, 5, 13, 14, 23 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
, підпункти 1.7, 1.8 “Порядку грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення та населених пунктів”,
затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування
України, Мінсільгосппроду України та Української академії
аграрних наук від 27.11.1995 року № 76/230/325/150 ( z0427-95 ) (z0427-95)
при проведенні грошової оцінки земель передбачена спеціальна
процедура, яка включає створення відповідної комісії на чолі із
заступниками голови відповідної державної адміністрації за
наслідками роботи вищезгаданої комісії, зазначають, що при
складанні розрахунків по платі за землю і обчисленні розміру
податку на землю позивачем використовувались відомості
Севастопольського міського управління земельних ресурсів,
вказані у відповідній довідці від 14.03.2000 року № 1-4/1403,
згідно якої грошова оцінка землі, яка знаходиться в користуванні
позивача, становить 3 206 597, 00 грн. У зв’язку з тим, що
вартість земельної ділянки вказана у довідці станом на
14.03.2000 року, при переоцінці земельної ділянки для обчислення
земельного податку позивачем, згідно із Методикою
використовувався коефіцієнт індексації за 2000 рік –1, 182, за
2001 рік –1, 02, за 2002-2003 роки –коефіцієнт індексації не
використовувався. Таким чином, посилання відповідача на
Постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783
“Про проведення індексації грошової оцінки земель”
( 783-2000-п ) (783-2000-п)
, згідно з якою грошова оцінка земельних ділянок
для обчислення земельного податку за 2000 рік підлягає уточненню
з застосуванням коефіцієнта індексації, який рівняється 1, 134,
є безпідставними.
Не погоджуючись з постановою, Державна податкова інспекція у
Гагарінському районі м. Севастополя звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.02.2005 року по справі № 20-5/346 господарського суду міста
Севастополя, в якій просить постанову у даній справі скасувати,
в задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству
“Кримський електротехнічний завод “Сатурн” відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 2, 7,
13, 23 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
,
Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783
“Про проведення індексації грошової оцінки земель”
( 783-2000-п ) (783-2000-п)
, статті 105 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, заявник зазначає, що висновки суду
щодо відсутності правових підстав для донарахування Відкритому
акціонерному товариству “Кримський електротехнічний завод
“Сатурн” земельного податку суперечать вимогам статей 2, 5, 7,
13, 14, 23 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
,
оскільки довідка про грошову оцінку земельної ділянки позивача,
яка отримана у 2000 році була видана Управлінням земельних
ресурсів м. Севастополя без урахування коефіцієнтів індексації
за 1998, 1999 роки.
Відкрите акціонерне товариство “Кримський електротехнічний завод
“Сатурн” надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить
рішення господарського суду міста Севастополя від 25.11.2004
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 24.02.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.
Севастополя –без задоволення, посилаючись на те, що позивачем
при обчисленні та сплаті земельного податку використовувались
коефіцієнти індексації у відповідності з Методикою. У 2000 році
позивачем застосовувався коефіцієнт 1,182, а тому застосування
додатково коефіцієнту індексації у розмірі 1,134 є
безпідставним.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає
за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого
господарського суду та постанови апеляційного господарського
суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції, 09.09.2004 року Державною податковою інспекцією у
Гагарінському районі м. Севастополя на підставі акта перевірки
від 06.09.2004 року було прийнято податкове повідомлення-рішення
9 0001632310/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству
“Кримський електротехнічний завод “Сатурн” суми податкового
зобов’язання по земельному податку у розмірі 10 376, 56 грн. та
штрафних санкцій –5 188, 28 грн., а всього 15 564, 84 грн. У
зазначеному акті вказано, що в ході перевірки встановлено
порушення Відкритим акціонерним товариством “Кримський
електротехнічний завод “Сатурн” вимог статей 2, 7 Закону України
“Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
, яке виразилося в заниженні
податку на землю на суму 10 376, 56 грн., в тому числі: за 4-й
квартал 2002 року на суму 5 188, 28 грн., за 2003 рік на суму 5
188, 28 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди першої та
апеляційної інстанції послались на те, що при складанні
розрахунків по платі за землю та обчисленні розміру податку на
землю Відкритим акціонерним товариством “Кримський
електротехнічний завод “Сатурн” використовувались відомості
Севастопольського міського управління земельних ресурсів,
вказані у відповідній довідці від 14.03.2000 року № 1-4/1403,
згідно якої грошова оцінка землі, яка знаходиться в користуванні
позивача, становить 3 206 597, 00 грн. У зв’язку з тим, що
вартість земельної ділянки вказана в довідці станом на
14.03.2000 року, при переоцінці земельної ділянки для обчислення
земельного податку позивачем, згідно із Методикою
використовувався коефіцієнт індексації за 2000 рік –1, 182, за
2001 рік –1, 02, за 2002 та 2003 роки коефіцієнт індексації не
використовувався. Таким чином, оскільки застосування
відповідачем інших, чим приведені в довідці Севастопольського
міського управління земельних ресурсів відомостей про грошову
оцінку землі для нарахування податку на землю за період, який
перевірявся, є безпідставним, оспорюване податкове повідомлення-
рішення має бути визнано недійсним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками господарських
судів виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі в Україні є платним. Плата за
землю справляється у вигляді земельного податку або орендної
плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не
встановлено, визначаються до її встановлення в порядку,
визначеному цим Законом ( 2535-12 ) (2535-12)
. Власники земельних ділянок,
земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та
інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують
земельний податок.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також
земельна частка (пай), яка перебуває у власності або
користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за
землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки
(паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 13 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
визначено, що підставою для нарахування земельного податку є
дані державного земельного кадастру.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного
податку в порядку, визначеному цим Законом ( 2535-12 ) (2535-12)
за
формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією
України, щороку за станом на 1.01.і до 1.02.подають дані
відповідній державній податковій інспекції.
Відповідно до статті 23 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
грошова оцінка земельної ділянки проводиться
Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою,
затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка
земельної ділянки щороку станом на 1.01.уточнюється на
коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами 1.7. 1.8, 3.11 “Порядку грошової оцінки
земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”,
затвердженого наказом Держкомзему України, Деркоммістобудування
України, Мінсільгоспроду України та Української академії
аграрних наук від 27.11.1995 року № 76/230/325/150 ( z0427-95 ) (z0427-95)
при проведенні грошової оцінки земель передбачена спеціальна
процедура, яка включає створення спеціальної комісії на чолі із
заступником голови відповідної державної адміністрації, а також
затвердження результатів грошової оцінки відповідної державної
адміністрації за наслідками роботи вищезгаданої комісії.
Отже, враховуючи викладене, господарські суди обґрунтовано
дійшли висновку, що висновок Державної податкової інспекції у
Гагарінському районі м. Севастополя про те, що Відкритим
акціонерним товариством “Кримський електротехнічний завод
“Сатурн” при розрахунку податку за землю не врахований
коефіцієнт індексації, за 2000 рік –1, 134, суперечать чинному
законодавству. У відповідності з нормами чинного законодавства
Відкрите акціонерне товариство “Кримський електротехнічний завод
“Сатурн” не повинно було застосовувати вказаний вище коефіцієнт
при розрахунку земельного податку.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду
України, від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Враховуючи викладене, висновки господарських судів відповідають
фактичним обставинам, наявним матеріалам справи, є законними та
обґрунтованими.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
господарськими судами норм матеріального та процесуального права
при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого
підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим
підстав для зміни чи скасування рішення та постанови колегія
суддів не вбачає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12
), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду міста Севастополя від 25.11.2004
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 24.02.2005 року у справі № 20-5/346 господарського суду
міста Севастополя залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.
Севастополя –без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
Г. Фролова