ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2005 Справа N 31/60-05-692
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16.03.2005 року
у справі N 31/60-05-692
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне
українсько-канадське підприємство "Інтерпласт"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй"
про стягнення 88 705,61 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
відповідача - Тодорашко А.В,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне
українсько-канадське підприємство "Інтерпласт" звернулося до
господарського суду Одеської області з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй" про стягнення
88 705,61 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 3 лютого
2005 року (суддя В. Лєсогоров) позов залишено без розгляду на
підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з тим, що
позивач не подав витребуваних господарським судом матеріалів,
необхідних для вирішення спору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
16 березня 2005 року (судді В. Тофан, О. Журавльов, М. Михайлов)
ухвала господарського суду Одеської області від 3 лютого 2005 року
скасована, а справу передано на розгляд до господарського суду
Одеської області.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Прогрес-Строй", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим
актом апеляційної інстанції, просить його скасувати, посилаючись
на неправильне застосування судом норм процесуального права, а
ухвалу господарського суду Одеської області від 3 лютого 2005 року
залишити без змін. Заслухавши представника відповідача,
розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської
області та Одеським апеляційним господарським судом норм
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 18 січня
2005 року про порушення провадження у справі господарський суд
Одеської області зобов'язав позивача надати суду всі додатки до
позову і визнав явку представників сторін обов'язковою.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо господарський спір не вирішується по
суті, у тому числі з підстав залишення позову без розгляду,
господарський суд виносить ухвалу, яка має містити, зокрема,
мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
З тексту ухвали від 3 лютого 2005 року випливає, що суд
залишив позов без розгляду через неподання позивачем всіх додатків
до позову в порядку статті 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та додатково
витребуваних матеріалів в незасвідчених належним чином копіях.
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює
наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і
заперечення сторін. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими
доказами та поясненнями представників сторін. В необхідних
випадках на вимогу судді пояснення представників сторін мають бути
викладені письмово.
Отже, в даному випадку суд не дослідив у сукупності та не дав
належної оцінки наявним в матеріалах справи іншим доказам, в тому
числі усним чи письмовим поясненням представника сторони.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Суд
також може уповноважити на одержання доказів заінтересовану
сторону. Правило статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
носить імперативний характер і у разі
невиконання сторонами вимог суду, у тому числі нез'явлення в
засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів та
у разі виникнення необхідності витребувати нові докази тощо, суд в
силу вимог статті 77 цього кодексу має відкласти розгляд справи.
Також в разі застосування пункту 5 частини першої статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
закон
зобов'язує суд встановлювати причини, що обумовили не подання
позивачем витребуваних судом матеріалів. Як випливає з тексту
ухвали, господарський суд області в порушення вимог цієї статті не
з'ясував обставин, за яких позивач не надав витребувані матеріали.
Таким чином, всупереч вимогам статей 4-3, 32, 38 та 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим
господарським судом не виконано обов'язку щодо створення сторонам
необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, не
виконано встановлених процесуальним законодавством процедур для
розгляду справи та не надано належної оцінки всім доказам в їх
сукупності.
Отже посилання скаржника на невірне застосування Одеським
апеляційним господарським судом норм процесуального права при
прийнятті судового акта є безпідставними.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16 березня 2005 року у справі N 31/60-05-692 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Прогрес-Строй" - без задоволення.