ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.05.2005                                         Справа N 7/450
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 11.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Усенко Є.А.
     суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
     розглянувши у   відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Миколаєві
     на рішення від 27.01.2005 року
     у справі N 7/450 господарського суду Миколаївської області
     за позовом ТОВ СП "Нібулон", м. Миколаїв
     до
     1. Відділення Держказначейства у м. Миколаєві
     2. ДПІ у м. Миколаєві
 
     про   стягнення  бюджетної  заборгованості  з  ПДВ   в   сумі
564 441 грн. за жовтень 2004 р.
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача: Кравченко О.Б. (довіреність від 25.02.2005 р.)
     від відповідача-1: не з'явились
     від відповідача-2:    Колбухова    О.С.    (довіреність   від
25.05.2005 р. N 8602/9/10-001)
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням Господарського   суду   Миколаївської   області  від
27.01.2005 року (суддя Семенчук Н.О.),  у справі N  7/450  позовні
вимоги  задоволено;  стягнуто  з  Державного  бюджету  України  на
користь позивача 564 441 грн.; стягнуто з відповідача-2 на користь
позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн.
та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
 
     В касаційній  скарзі  ДПІ  у  м.  Миколаєві просить скасувати
рішення Господарського    суду    Миколаївської    області     від
27.01.2005 року,  прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову
ТОВ   СП   "НІБУЛОН"   відмовити,   посилаючись   на   неправильне
застосування норм матеріального права,  а саме:  пп.  7.7.3 п. 7.7
ст. 7  Закону   України   "Про   податок   на   додану   вартість"
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  норм Указу Президента України від 07.08.1998 року
N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
         "Про деякі зміни в оподаткуванні".
 
     У відзиві на  касаційну  скаргу  позивач  повністю  заперечує
викладені в ній доводи.
 
     Відповідач-1 не  скористався  наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
 
     Заслухавши пояснення  по   касаційній   скарзі   представника
відповідача-2,  який підтримав викладені в ній доводи, заперечення
на касаційну скаргу  представника  позивача,  перевіривши  повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні господарського суду,  колегія суддів Вищого господарського
суду  України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     27.12.2004 року  позивач  звернувся  до  Господарського  суду
Миколаївської  області  з  позовною заявою про стягнення бюджетної
заборгованості з ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 564 441  грн.  на
розрахунковий рахунок  ТОВ  СП  "Нібулон"  на  підставі пп.  7.7.3
п. 7.7 ст.  7,  ст.  8  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          від  03.04.1997  року,  п.  4  Порядку
відшкодування податку на додану  вартість,  затвердженого  наказом
ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року
N 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
        .
 
     Ухваленим по справі судовим рішенням позовні  вимоги  ТОВ  СП
"Нібулон"   задоволені  з  мотивів,  викладених  в  його  описовій
частині.
 
     Висновок суду відповідає чинному законодавству та  матеріалам
справи.  Так,  підпункт  7.7.3  п.  7.7 ст.  7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         встановлює,  що  у  разі
коли за результатами звітного періоду сума,  визначена на підставі
пп.  7.7.1 цієї статті,  має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню   платнику  податку  з  Державного  бюджету  України
протягом місяця, наступного після подачі декларації, підставою для
отримання   бюджетного  відшкодування  є  дані  тільки  податкової
декларації за звітний період, а суми, які не відшкодовані платнику
податку  протягом  визначеного  у цьому пункті строку,  вважаються
бюджетною заборгованістю.
 
     Колегія суддів погоджується з тим, що згідно пп. 7.7.3 п. 7.7
ст. 7   Закону   України   "Про   податок   на   додану  вартість"
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          бюджетне  відшкодування  повинно  здійснюватись  у
встановлений  спеціальним  законом строк,  а саме протягом місяця,
наступного після подачі декларації, тобто визначення судом терміну
виникнення  у позивача права на відшкодування з Державного бюджету
України сум ПДВ  по  податковій  декларації за  жовтень  2004 року
відповідає вищевказаному припису закону. Право платника податку на
звернення  до   суду   з   позовом   про   стягнення   з   бюджету
невідшкодованих   протягом   місяця   сум  ПДВ  прямо  встановлено
законодавцем в названій  нормі  Закону  України  "Про  податок  на
додану вартість".  Згідно пп.  "з" пп.  4.4.2 п.  4.4 ст. 4 Закону
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        
платник податку не позбавлений права щодо внесення будь-яких  змін
до   встановленої  форми  податкової  декларації,  зокрема  шляхом
заявлення в  рядку  25  суми  до  відшкодування  протягом  місяця,
наступного після подачі декларації.
 
     Таким чином,  посилання ДПІ на відсутність у платника податку
права на бюджетне відшкодування з перелічених в касаційній  скарзі
мотивів не доведені належним чином всупереч вимогам ч.  2 ст.  4-3
та ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , спростовуються вищенаведеним.
 
     Враховуючи викладене та ту обставину,  що Закон України  "Про
податок  на  додану  вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         є спеціальним законом
стосовно  предмету   позову,   термін   "бюджетне   відшкодування"
законодавцем визначений в п.  1.8 останнього, як сума, що підлягає
поверненню платнику  податку  з  бюджету  у  зв'язку  з  надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а по пп. 7.7.1
пп.  7.7.3  цього  Закону  надмірна  сплата  вбачається   в   разі
перевищення  податкового  кредиту над сумою податкових зобов'язань
звітного  періоду   на   розмір   від'ємного   значення,   рішення
Господарського   суду   Миколаївської   області   є   законним  та
обґрунтованим, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу ДПІ  у  м.  Миколаєві  від  28.02.2005  року
N 2615/9/10-016   на  рішення  Господарського  суду  Миколаївської
області  від  27.01.2005  року  у  справі  N  7/450  залишити  без
задоволення,  а  рішення Господарського суду Миколаївської області
від 27.01.2005 року у справі N 7/450 - без змін.