ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 32/458-33/317
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Жураковська Л.А.
від відповідача: Туровська К.В., Припіял С.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "АРНІКА-ГРУП"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.12.2004 р.
у справі N 32/458-33/317 Господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"АРНІКА-ГРУП"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі
м. Києва
про визнання недійсним розпорядження,
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Арніка-Груп" подано
позов щодо визнання недійсним розпорядження Державної податкової
інспекції у Святошинському районі м. Києва від 21.01.2003 р.
N 3/10/23-050-30963993/547 "Про внесення змін у визначену
платником податку суму податку на додану вартість за результатами
попередньої перевірки податкової декларації по податку на додану
вартість".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2003 р.
(суддя О.О. Хрипун) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.12.2003 р. (судді: В.М. Коваленко, О.В. Вербицька,
О.М. Нечитайло) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Арніка-Груп" на рішення Господарського суду
м. Києва від 10.10.2003 р. у справі N 32/458 задоволено, рішення
Господарського суду м. Києва від 10.10.2003 р. скасовано, прийнято
нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсним
розпорядження Державної податкової інспекції у Святошинському
районі м. Києва від 21.01.2003 р. N 3/10/23-050-30963993/547. Не
погодившись з постановою Київського апеляційного господарського
суду від 17.12.2003 р., Державна податкова інспекція у
Святошинському районі м. Києва подала касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від
12.05.2004 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Святошинському районі м. Києва задоволено частково, скасовано
рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2003 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.12.2003 р. у справі N 32/458, а справу передано на новий
розгляд до Господарського суду м. Києва.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер
N 32/458-33/317, ухвалою Господарського суду м. Києва від
15.10.2004 р. (суддя А.М. Лосєв), залишеною без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2004 р.
(судді: О.В. Муравйов, С.В. Сотнікова, О.В. Кот), позов залишено
без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка-Груп"
подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2004 р. та
передати справу до Господарського суду м. Києва для розгляду по
суті. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю
"Арніка-Груп" мотивує тим, що господарським судом апеляційної
інстанції порушено норми процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши представників
сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом
норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський
суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з
обмеженою відповідальністю "Арніка-Груп" не підлягає задоволенню.
Розпорядженням відповідача, яке оспорюється позивачем,
визначено, що розмір податку на додану вартість, зазначений
позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за
червень 2001 р., не відповідає визначеному за результатами
перевірки і є більшим на 6048710 грн. Керуючись п.п. 7.7.4 п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 8 ст. 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, відповідач вніс зміни до
заявленого позивачем бюджетного відшкодування на суму
6048710 грн., посилаючись на те, що позивачем не дотримано вимог
п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", а
саме: до розрахунку експортного відшкодування не додано копій
платіжних доручень, завірених банком, та вантажних митних
декларацій.
Як випливає з матеріалів справи, ухвалами місцевого
господарського суду від 07.06.2004 р. та від 09.09.2004 р.,
позивача зобов'язано надати господарському суду належним чином
засвідчені копії документів, які додаються до розрахунку
експортного відшкодування, докази надання зазначених документів
відповідачу та відповідні письмові пояснення.
Проте, як встановлено господарським судом, вимоги ухвал
Господарського суду м. Києва від 07.06.2004 р. та від
09.09.2004 р. у справі N 32/458-33/317 позивачем не виконані в
частині надання суду: належним чином засвідчених копій документів,
які додаються до розрахунку експортного відшкодування (п.8.1 ст. 8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
);
доказів подання зазначених документів відповідачу; належним чином
засвідчених копій документів, доданих до позову. Також позивачем
як при розгляді справи в суді першої інстанції так і при розгляді
апеляційної скарги поважних причин невиконання вимог ухвал суду не
наведено. Клопотання щодо витребування судом зазначених доказів
також не було подано.
Правила щодо залишення позову без розгляду встановлені ст. 81
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно пункту 5 якої господарський суд
залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не
подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для
вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у
засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає
вирішенню спору.
Оскільки позивач витребувані господарським судом матеріали,
необхідні для вирішення спору, не подав без поважних причин, то
прийняті у даній справі судові рішення відповідають приписам п. 5
ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і підстави для їх скасування
відсутні.
Посилання позивача на п.п. 4.10.2 п. 4.10 ст. 4 Примірної
інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних
органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою
Кабінету Міністрів України N 1153 ( 1153-97-п ) (1153-97-п)
від 17.10.1997 р.
не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даною правовою нормою
визначено порядок виготовлення копій документів органами, що
виготовили оригінали цих документів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Арніка-груп" залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 28.12.2004 р. у справі
N 32/458-33/317 - без змін.