ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 28/164
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача у справі), Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському
районі м. Києва на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.09.2004 р. у справі N 28/164
господарського суду міста Києва за позовом ЗАТ "Спеціалізований
трест діагностики і відновлення підводних трубопроводів
"Підводтрубопровід" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за участю
представників сторін від: позивача - Москвич В.М. - керівник,
Борисов О.В. (за довіреністю від 25.04.2005 р. N 111),
відповідача - Ткач В.В. (за довіреністю від 13.01.2005 р.
N 98/9/10), В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2004 р.
(суддя - Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 21.09.2004 р. (головуючий -
суддя О. Муравйов, О. Кот, С. Сотніков), позов задоволено; визнано
недійсним рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському
районі м. Києва N 0001262201/0 від 17.12.2003 р.; стягнуто з
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на
користь Закритого акціонерного товариства "Спеціалізований трест
діагностики і відновлення підводних трубопроводів
"Підводтрубопровід" 203 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва
просить постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить постанову
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, заслухавши пояснення присутніх в судовому
засіданні представників сторін, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва
було проведено комплексну планову документальної перевірку
дотримання вимог податкового законодавства
ЗАТ "Трестпідводтрубопровод" за період з 01.07.2000 р. по
01.07.2003 р., за результатами якої складено акт N 83-03 від
15.12.2003 р.
На підставі даного акта відповідач прийняв податкове
повідомлення-рішення N 001262201/0 від 17.12.2003 р., яким
позивачу за порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
на
підставі ст. 4 названого Закону нарахована пеня у сумі
619105,67 грн. та за порушення вимог ст. 10 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
на підставі п. 2 ст. 16 названого Декрету до
позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2720 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів у
іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені
в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг),
прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або
іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг,
експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного
терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, тягне за собою стягнення пені за
кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної
виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній
валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості
(ст. 4 цього ж Закону).
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що
18.05.2001 р. між ЗАТ "Трест Підводтрубопровід" (Виконавець) та
Республіканським унітарним підприємством "Гомельтранснефть
"Дружба" (Республіка Білорусь) (Замовник) укладено договір
N 314-РИЭ-2001 про виконання робіт по розробці, виготовленню та
поставці ізолюючих екранів з полімерних матеріалів для земляних
амбарів. Загальна вартість договору відповідно до Протоколу про
узгодження договірної вартості (Додаток N 2 до Договору
N 314-РИЭ-2001 від 18.05.2001 р.) складає 39198 дол. США.
Замовником та Виконавцем складений та затверджений календарний
план про виконання робіт по розробці, виготовленню та поставці
ізолюючих екранів з полімерних матеріалів для земляних амбарів
(додаток N 1 до Договору N 314-РИЭ-2001 від 18.05.2001 р.). Крім
цього, сторонами по вказаному договору складені та підписані
кошториси, специфікації, розрахунки, калькуляції (копії наявні в
матеріалах справи). Загальна фактурна вартість товару
(4-х ізолюючих екранів) оговорена п. 5 договору N 314-РИЭ-2001 від
18.05.2001 р. і складає 39198 дол. США. Відповідно до актів
виконаних робіт розрахунок між сторонами проведений у повному
обсязі та у встановлений термін, вказаний товар поставлено
позивачем РУН "Гомельтранснефть "Дружба" (Республіка Білорусь), що
підтверджується ВМД N 514889 від 20.07.2001 р.
Пунктом 1 ст. 7 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки
Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання
ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно
( 112_640 ) (112_640)
, ратифікованої Законом України N 306/94-ВР
( 306/94-ВР ) (306/94-ВР)
від 20.12.94 р., передбачено, що прибуток
підприємства однієї Договірної Держави оподатковується лише у цій
Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не провадить
комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розміщене
там постійне представництво. Якщо підприємство провадить
комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток такого
підприємства може оподатковуватись у другій Договірній Державі,
але тільки у тій частині, яка стосується цього постійного
представництва.
Згідно статті 10 Закону Республіки Білорусь "Про податки на
доходи та прибуток" ставка податку на прибуток (доход) становить
15% від оподатковуваного прибутку (доходу).
При цьому судами встановлено, що позивач здійснює
підприємницьку діяльність на території Республіки Білорусь через
зареєстроване представництво. Позивачем на підставі індивідуальної
ліцензії НБУ на відкриття та використання рахунків в закордонному
банку від 29.12.2002 р. N 70 відкриті рахунки у ГРО ОДО
"Белвнешєкономбанк" в м. Гомель (Республіка Білорусь). Утримання з
позивача та зарахування до бюджету Республіки Білорусь податку на
прибуток підтверджуються довідками Інспекції Міністерства з
податків та зборів по Залізничному району м. Гомеля.
Таким чином, під час розгляду справи знайшла підтвердження та
обставина, що суми за контрактом, по яким відповідачем позивачу
нарахована пеня, є сумами податку на прибуток, сплаченого
позивачем до бюджету Республіки Білорусь, а тому немає підстав
вважати їх дебіторською заборгованістю. Відповідно, факт
неповернення позивачем валютної виручки по вказаних контрактах
відсутній.
Також судами встановлено, що згідно умов контракту
N US 247/2003 від 27.05.2003 р., укладеного позивачем з ЗАТ
"КазТрансОйл" (Республіка Казахстан), передбачено, що при оплаті
позивачу (підряднику) робіт, що виконуються на території
Республіки Казахстан, замовником (ЗАТ "КазТрансОйл") буде
утриманий прибутковий податок у джерела виплати з доходів
нерезидента за ставкою 20% та перерахований в бюджет Республіки
Казахстан.
Згідно п. 1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом
Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та
попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи
( 398_697 ) (398_697)
, ратифікованої Законом України N 508/96-ВР
( 508/96-ВР ) (508/96-ВР)
від 15.11.96 р. (надалі Конвенція) прибуток
підприємства однієї Договірної Держави оподатковується лише у цій
Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не провадить
комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розміщене
там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює або
здійснювало підприємницьку діяльність таким чином, прибуток
підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій
частині, яка стосується: а) такого постійного представництва;
б) продажу цим підприємством у цій другій Договірній Державі
товарів чи виробів, які збігаються або схожі з товарами або
виробами, які продаються через постійне представництво; або
в) іншої підприємницької діяльності, здійснюваної цим же
підприємством у цій другій Договірній Державі, яка за своїм
характером збігається або схожа з підприємницькою діяльністю, що
здійснюється через таке постійне представництво.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Податкового кодексу Республіки
Казахстан (надалі ПК РК) нерезиденти, які утримують доходи
джерелом походження з Республіки Казахстан, є платниками
корпоративного прибуткового податку.
У відповідності до п. 3 ст. 135, п. 1 ст. 178, ст. 180 ПК РК
доходами нерезидентів з джерел Республіки Казахстан визнаються
доходи, зокрема, від реалізації товарів, виконання робіт, надання
послуг в Республіці Казахстан та оподатковуються за ставкою 20%
від оподатковуваного прибутку (доходу).
Главою 31 ПК РК встановлена спеціальна процедура виконання
положень ратифікованих Республікою Казахстан міжнародних договорів
про уникнення подвійного оподаткування. Приписи міжнародних
договорів, якими передбачено оподаткування доходів нерезидентів
лише у державі їх постійного місцезнаходження, у Республіці
Казахстан реалізується шляхом повернення раніше внесених до
державного бюджету (на умовний банківський вклад) сум
корпоративного податку з доходів нерезидентів. Повернення податку
здійснюється після закінчення виконання контракту на підставі
рішення, прийнятого податковим органом Республіки Казахстан за
результатами розгляду заяви нерезидента про застосування положень
міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Підприємство позивача здійснювало господарську діяльність на
території Республіки Казахстан без реєстрації представництва.
Відповідно до спеціальної процедури, що існує в Республіці
Казахстан, з виручки позивача, отриманої за вищевказаним
контрактом N US 247/2003 від 27.05.2003 р., було утримано і
тимчасово зараховано на умовний банківський вклад 20% прибуткового
податку.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що дебіторська
заборгованість в розмірі 13600 дол. США являє собою прибутковий
податок з джерела виплати з доходів нерезидентів у розмірі 20%.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія погоджується з
висновками господарських судів про те, що кошти у сумі
13600 дол. США за своїм призначенням є податковим платежем, тобто
були використані виключно для сплати прибуткового податку і,
відповідно, не є виручкою резидента, яку він отримав за контрактом
N US 247/2003 від 27.05.2003 р., укладеним позивачем з ЗАТ
"КазТрансОйл" (Республіка Казахстан). Повернення позивачу сум
утриманого прибуткового податку проводиться не
контрагентом-нерезидентом, а податковими органами іншої держави
відповідно до вимог Конвенції ( 398_697 ) (398_697)
та податкового
законодавства Республіки Казахстан. Тому до операції щодо
утримання та повернення позивачу цих коштів не можуть
застосовуватись норми Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Також судами встановлено, що згідно графіку виконання робіт
виконавцем були надані послуги на загальну суму 127000 дол. США,
що підтверджується актами N 1 від 30.06.2003 на суму
26000 дол. США, N 2 від 29.08.2003 на суму 42000 дол. США, N 3 від
30.09.2003 на суму 59000 дол. США. На час перевірки замовником
були проведені розрахунки у розмірі 101600 дол. США, що
підтверджується виписками банку від 15.09.2003 р. на суму
33600 дол. США, від 14.10.2003 р. на суму 20800 дол. США, від
03.11.2003 р. на суму 47200 дол. США. З урахуванням дати
підписання останнього акта виконаних робіт кінцевий термін
надходження валютної виручки наставав 30.12.2003 р., тобто після
закінчення перевірки.
Таким чином, судами встановлено відсутність заборгованості
ЗАТ "КазТрансОйл" за контрактом N US 247/2003 від 27.05.2003 р.,
термін якої перевищує 90 днів, станом на дату складання акта
перевірки від 15.12.2003 р.
Згідно п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про
валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену
ст. 16 цього Декрету.
Зважаючи на встановлення судами факту відсутності у позивача
дебіторської заборгованості по експортним договорам N 314-РИЭ-2001
від 18.05.2001 р., N 41-ТД-2002 від 04.01.2002 р., N 43-ТД-2002
від 03.2002 р., N 40-СБЗ-2002 від 29.07.2002 р., N 44-У2002 від
29.08.2002 р., укладеним з РУП "Гомельтранснефть "Дружба"
(Республіка Білорусь), та договору N US 247/2003 від
27.05.2003 р., укладеному з ЗАТ "КазТрансОйл" (Республіка
Казахстан), то суди дійшли цілком правильного висновку щодо
безпідставного застосування відповідачем штрафних санкцій згідно
п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
.
Окрім того, пеня та штрафні санкції нараховані відповідно до
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
не
можуть бути визначені сумою податкового зобов'язання в порядку,
визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, і підстав для її
скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7,
п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.09.2004 р. у справі N 28/164 залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі
м. Києва - без задоволення.