Верховний Суд України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., ?

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства "Донецька залізниця" (далі – Підприємство) в особі Артемівської дистанції захисних лісонасаджень (далі – Артемівська ДЗЛ) до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі – Артемівська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за заявою Артемівської ОДПІ,

У травні 2008 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ: від 11 грудня 2007 року № 0004341540/0, яким Артемівській ДЗЛ за порушення підпункту "б" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн., а також від 12 січня 2008 року № 0004341540/1, від 3 березня 2008 року № 0004341540/2, від 19 травня 2008 року № 0004341540/3, які були прийняті за результатами адміністративного оскарження.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 9 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 травня 2011 року зазначені судові рішення залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Артемівська ОДПІ просить скасувати прийняті судові рішення у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявник додав копії судових рішень (постанову Вищого господарського суду України від 27 квітня 2005 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2010 року) в яких, на його думку, суд касаційної інстанції неоднаково застосовував підпункт 2.2.2 пункту 2 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) та підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

Заява про перегляд оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, виходив із того, що Артемівська ДЗЛ не є платником податку в розумінні Законів № 2181-ІІІ (2181-14) та № 334/94-ВР (334/94-ВР) , оскільки на неї не покладений обов’язок сплачувати податок на прибуток. Відсутність статусу платника податків у свою чергу унеможливлює застосування штрафних санкцій за неподання декларації.

Судові рішення, додані заявником не містять підтвердження неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 27 квітня 2005 року, на яке посилається Артемівська ОДПІ як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, зазначається про порушення судами норм процесуального права, що стало підставою для скасування ухвалених судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами, а в постанові Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2010 року обставини справи, відмінні від обставин, що стали підставою для ухвалення судового рішення, про перегляд якого порушив питання заявник. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись статями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

У задоволенні заяви Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області відмовити.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.