ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.04.2005                                         Справа N 8/525
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     головуючого - судді Кузьменка М.В.,
     суддів: Васищака І.М., Черкащенка М.М.,
     розглянувши касаційну    скаргу    Відкритого    акціонерного
товариства "Виробничо-будівельний комбінат  "Кібер"  на  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2004 р.
     у справі N 8/525 господарського суду м. Києва
     за позовом       Відкритого      акціонерного      товариства
"Виробничо-будівельний комбінат "Кібер"
     до відповідача   Товариства   з   обмеженою  відповідальністю
"Біржові технології"
     про усунення  перешкод  у  здійсненні  права  користування та
розпорядження майном
     за участю представників:
     ВАТ "ВБК "Кібер" - Вакуленко Є.В., Кліванська О.П,;
     ТОВ "Біржові технології" - Браславська Л.З.
     В С Т А Н О В И Л А:
 
     Відкрите акціонерне     товариство     "Виробничо-будівельний
комбінат  "Кібер"  звернулося  до  господарського суду м.  Києва з
позовом та просило суд  зобов'язати  відповідача  -  Товариство  з
обмеженою  відповідальністю "Біржові технології" усунути перешкоди
у  користуванні  земельною  ділянкою,  площею  3700  кв.  м,   яка
знаходиться за адресою:  м.  Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, а
також майном,  що знаходиться на ній, шляхом звільнення приміщення
безпосередньо відповідачем та орендаторами.
 
     В обгрунутвання  заявлених  вимог,  позивач   стверджує,   що
відповідач безпідставно користується земельною ділянкою та майном,
яке знаходиться на ній, не зважаючи на те, що:
     - користувачем  земельної  ділянки  є  ВАТ  "ВБК  "Кібер",  а
відповідний   договір   оренди   цієї   ділянки,   підписаний    з
відповідачем, визнаний  неукладеним  рішенням  господарського суду
м. Києва від 08.06.2004 р. N 8/247;
     - не набув права власності на збудоване на цій ділянці майно,
оскільки  не  виконував  належним чином умови договору про спільну
діяльність від 05.08.96 р. (а.с.2-6).
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2004 р. позов
задоволено повністю.  Відповідно до рішення суду  зобов'язано  ТОВ
"Біржові  технології"  усунути  перешкоди у користуванні земельною
ділянкою, площею 3 700 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ,
вул.  Новокостянстинівська,  4,  а також майном, що знаходиться на
ній,  шляхом  звільнення  приміщення  безпосередньо  ТОВ  "Біржові
технології" та їх орендаторами (а.с.63-66).
 
     Прийняте рішення мотивовано судом першої  інстанції  тим,  що
позивач  підтвердив  правомірність  заявлених  позовних  вимог,  а
відповідач не довів протилежного.
 
     Відповідач у справі - ТОВ "Біржові технології" у  відзиві  на
позов,  який  надійшов  після  прийняття  рішення судом,  заявлені
вимоги відхиляє вказуючи на те, що:
     - є  співвласником гаражного комплексу з часткою 99,5%,  тому
користується майном правомірно;
     - право  користування  земельною  ділянкою  було  передано як
внесок у спільну діяльність сторін у справі (а.с.67-71).
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
07.12.2004 р.   рішення   господарського   суду   м.   Києва   від
30.08.2004 р. скасовано, а у позові відмовлено (а.с.191-194).
 
     Скасовуючи рішення   суду   першої   інстанції,    апеляційна
інстанція  виходила  з того,  що судом не досліджено у повній мірі
обставини  справи,   що   підлягали   встановленню.   При   цьому,
відмовляючи  у  задоволенні  заявленого  позову,  суд  апеляційної
інстанції виходив з того, що:
     - ТОВ  "Біржові   технології"   є   співвласником   гаражного
комплексу, у зв'язку з чим користується майном правомірно;
     - право  користування земельною ділянкою,  на якій збудований
гаражний  комплекс,  передано  позивачем  як  внесок   у   спільну
діяльність сторін,  отже,  відповідач у даній справі набув статусу
співкористувача.
 
     Не погоджуючись   з  постановою  апеляційної  інстанції,  ВАТ
"Виробничо-будівельний  комбінат  "Кібер"  звернулося  до   Вищого
господарського  суду  України  з  касаційною скаргою та просить її
скасувати,  залишивши в силі рішення господарського суду м.  Києва
від 30.08.2004 р.
 
     На думку скаржника,  постанова апеляційної інстанції прийнята
з порушенням норм матеріального та процесуального права.
 
     Відповідач у  справі  - ТОВ "Біржові технології" у відзиві на
касаційну  скаргу,  вважаючи  її  доводи  безпідставними,  просить
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
07.12.2004 р. залишити без змін.
 
     Колегія суддів,  приймаючи  до  уваги межі перегляду справи у
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Під час  розгляду  спору  у  справі  судами  встановлено,  що
позивач є законним користувачем земельної ділянки, яка розташована
у м. Києві по вул. Новокостянтинівська, 4а.
 
     Так, рішенням  виконавчого  комітету  Київської  міської Ради
депутатів трудящих від 15.10.57 р.  N 1731 "Про відвід  Управлінню
по   капітальному   ремонту   земельної  ділянки  під  будівництво
комбінату  виробничих  підприємств",  Управлінню  по  капітальному
ремонту   виконкому  Київської  міської  Ради  депутатів  трудящих
відведено земельну     ділянку     площею    біля    4    га    по
вул. Новоконстянтинівській, 4 у м. Києві під будівництво комбінату
виробничих підприємств.
 
     Рішенням виконавчого    комітету   Київської   міської   Ради
депутатів трудящих від 27.10.59 р.  N 1736 "Про додатковий  відвід
земельної   ділянки   Управлінню   по   капітальному  ремонту  для
будівництва   комбінату   виробничних   підприємств",    додатково
вищевказаному Управлінню відведено земельну ділянку площею 2 га за
цією ж адресою.
 
     У подальшому рішенням виконавчого комітету Київської  міської
Ради  народних  депутатів  від 20.12.90 р.  N 1091 "Про відведення
земельних ділянок  підприємствам,  установам  і  організаціям  для
будівництва об'єктів", Заводу залізобетонних виробів і конструкцій
ВО   "Київрембуд"   для    здійснення    реконструкції    існуючої
залізобетонної  колії  відведено  земельну  ділянку  за зазначеною
адресою площею 0,4 га.
 
     16.07.2003 р.    між   Київською   міською   радою   та   ВАТ
"Виробничо-будівельний комбінат" на підставі рішення Київради  від
28.11.2002  р.  N 112/272 ( ra_112023-02 ) (ra_112023-02)
         (в редакції рішення від
24.04.2003 р.  N 416/576 ( ra0416023-03 ) (ra0416023-03)
         укладено договір  оренди
земельної ділянки, площею 4,7668 га, яка розташована у м. Києві по
вул.  Новокостянтинівська,  4а, для експлуатації та обслуговування
будівель   і  споруд  майнового  комплексу  заводу  залізобетонних
виробів.
 
     В силу  ст.  152  Земельного  кодексу  ( 2768-14 ) (2768-14)
         (далі ЗК)
України,  держава забезпечує громадянам та юридичним особам  рівні
умови захисту прав на землю. Вказаною нормою визначено, що власник
земельної  ділянки  або  землекористувач  може  вимагати  усунення
будь-яких  порушень  його  прав на землю.  Захист прав на земельні
ділянки  здійснюється  передбаченими  п.  3  ст.  151  ЗК  України
способами, перелік яких не є виключним.
 
     Крім того,  у відповідності з  ст.  24  Закону  України  "Про
оренду  землі"  ( 161-14 ) (161-14)
        ,  орендареві забезпечується захист його
права на орендовану земельну ділянку  нарівні  із  захистом  права
власності на земельну ділянку,  передбаченим законами України. При
цьому, орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку з
будь-якого   незаконного   володіння   та  користування,  усунення
перешкод у користуванні  нею,  відшкодування  збитків,  заподіяних
земельній  ділянці  громадянами  та юридичними особами,  включаючи
орендодавця. Вказаною нормою визначено, що захист прав орендодавця
здійснюється відповідно   до   Закону   України   "Про  власність"
( 697-12 ) (697-12)
        .
 
     Згідно ст.  158  ЗК  України  ( 2768-14  ) (2768-14)
        ,  виключно  судом
вирішуються  земельні  спори  з приводу володіння,  користування і
розпорядження земельними ділянками,  що  перебувають  у  власності
громадян  і  юридичних  осіб,  а  також  спори  щодо  розмежування
територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
 
     Отже, позивач як землекористувач має право вимагати  усунення
порушення  його  прав.  Крім того,  позивач,  як встановлено судом
першої інстанції на підставі належних  та  допустимих  доказів,  є
власником майна,  що розташовано на ній. Між тим, відповідач - ТОВ
"Біржові технології",  що встановлено під час вирішення  спору  по
суті   заявлених   вимог,   перешкоджає   позивачу   у  здійсненні
землекористування,  а  також  реалізації  правомочностей  власника
майна, розташованого на ній.
 
     Відповідно до  п.  2  ст.  48  Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
        , власник може вимагати усунення будь-яких порушень його
права,  хоч  би  ці  порушення  і  не були поєднані з позбавленням
володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
 
     Встановивши факти порушення прав землекористувача та власника
майна,  що знаходиться на земельній ділянці,  суд першої інстанції
правомірно дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача.
 
     За таких обставин,  рішення суду першої інстанції прийнято  у
відповідності  з  нормами  матеріального  та процесуального права.
Постанова апеляційної інстанції у цій справі  підлягає  скасуванню
як  така,  що  прийнята з порушенням норм процесуального права,  а
саме ст.ст. 34, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Так, в силу ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський суд
приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  При
цьому,  обставини справи,  які відповідно до законодавства повинні
бути   підтверджені   певними   засобами  доказування,  не  можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
     Згідно ст.  101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  у процесі перегляду
справи  апеляційний  господарський  суд  за  наявними  у  справі і
додатково поданими доказами повторно розглядає  справу.  Додаткові
докази   приймаються   судом,  за  умови  обгрунтування  заявником
неможливості їх подання суду першої  інстанції  з  причин,  що  не
залежали від нього.
 
     У випадку  виконання  постанови  апеляційної  інстанції,  яка
скасовується,   в   частині   відшкодування  судових  витрат,  ВАТ
"Виробничо-будівельний комбінат  "Кібер"  не   позбавлений   права
звернутися до  суду в порядку,  передбаченому ст.  122 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Скаржнику підлягають  відшкодуванню  за  рахунок  відповідача
судові витрати у сумі 42,50 грн., понесені ним у зв'язку з оплатою
касаційної скарги державним митом.
 
     На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  49, 111-5, 111-7,
111-9 -  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   колегія   суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     1. Касаційну  скаргу   Відкритого   акціонерного   товариства
"Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" задовольнити.
 
     2. Постанову  Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 р. у справі N 8/525 скасувати, залишивши в силі рішення
господарського суду м. Києва від 30.08.2004 р.
 
     3. Стягнути   з   Товариства   з  обмеженою  відповідальністю
"Біржові технології" на користь Відкритого акціонерного товариства
"Виробничо-будівельний комбінат   "Кібер"  42,50  грн.  в  рахунок
відшкодування судових витрат.
 
     4. Доручити видати  наказ  на  виконання  п.  3  резолютивної
частини даної постанови господарському суду м. Києва.