ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 35/142
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову від 21.09.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 35/142 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом дочірньої компанії "Газ України" національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Дніпрогаз"
про стягнення 7 799 125,10 грн.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"
до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
про визнання недійсним п. 5.1 договору
за участю представників сторін:
від позивача Забава С.В. дов. N 22/10 від 12.01.05
від відповідача Шатохіна О.І. дов. N 4/юр від 31.01.05
Аллашева В.В. дов. N 5/юр від 31.01.05
Під час слухання справи 14.04.05 р. було оголошено перерву до
21.04.05 р.
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2004 року Дочірня компанія "Газ України" пред'явила
в суді позов до відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" про стягнення боргу з
урахуванням індексу інфляції у розмірі 6452521,30 грн., пені у
розмірі 859035,06 грн., річних у розмірі 487568,74 грн.,
посилаючись на невиконання зобов'язань на постачання газу на
підставі укладеного між сторонами договору N 10/16-1470 від
25.12.2000 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.07.2004 (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позову
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.09.2004 (судді: Виноградник О.М. - головуючий,
Коршун А.О., Джихур О.В.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з необгрунтованості вимог позивача.
В касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України"
Національної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення
яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування
норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи
25.12.2000 між Дочірньою компанією "Торговий дім "Газ України"
Національної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є
позивач) та відкритим акціонерним товариством "Дніпрогаз" було
укладено договір N 10/16-1470 на постачання природного газу.
Згідно п.п. 1.1 цього договору Постачальник (позивач)
зобов'язується передати Покупцю (відповідачу) в 2001 році
природний газ для населення, а Покупець зобов'язується прийняти та
сплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 4.3 договору ціна на газ та порядок
розрахунків, що вказані в даному договорі, визначені на день його
підписання, змінюються за рішенням компетентних державних органів
України, наказами НАК "Нафтогаз".
У разі зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи
порядок розрахунків є обов'язковими для сторін за даним договором.
Постановою Кабінету міністрів України та Національного банку
України від 13.11.1998 N 1785 ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
"Про вдосконалення
розрахунків за спожитий природний газ передбачено відкриття в
уповноважених установах банків розподільчих рахунків газозбутовим
і газотранспортним підприємствам НАК "Нафтогаз України"
консолідованого розподільного рахунку Дочірньої компанії "Торговий
дім "Газ Україні НАК "Нафтогаз України" для зарахування коштів, що
надходять за використаний природний газ від усіх категорій
споживачів.
На виконання цієї постанови Кабінету Міністрів України та
Національного банку України від 13.11.1998 N 1785 ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
та
постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку
України від 27.05.2000 N 840 ( 840-2000-п ) (840-2000-п)
"Про внесення змін до
постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку
України від 13.11.1998 N 1785" Національною комісією регулювання
електроенергетики України було прийнято постанову N 759
( v0759227-00 ) (v0759227-00)
від 12.07.2000, відповідно до якої було
затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільчі
рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтобаз України" за
поставлений природний газ, який визначає послідовність дій
підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів
на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.
Пунктами 3-5 зазначеного алгоритму ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
передбачено, що кошти з розподільчих рахунків газозбутових
підприємств перераховуються, зокрема, на консолідований
розподільчий рахунок ДК "Торговий дім "Газ України" в разі
укладання з ним договору, при цьому газозбутове підприємство
повинно мати лише один розподільчий рахунок, зарахування коштів за
поставлений природний газ на інші рахунки не допускається, а
кошти, які надходять на розподільчі рахунки газозбутових
підприємств того ж дня перераховуються уповноваженими банками.
Господарським судом встановлено та з матеріалів справи
вбачається, що 26.03.2001 в Головному операційному управлінні
Промінвестбанку України Дочірній компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було відкрито
консолідований розподільчий рахунок N 260313013814.
Відповідно до п. 5.3 алгоритму ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
та п. 5.1
договору, кошти, які надходили на розподільчий рахунок відповідача
того ж дня перераховувались уповноваженим банком на консолідований
розподільчий рахунок ДК "Газ України" в частині оплати вартості
газу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
договором було передбачено цільове призначення газу, а саме для
населення.
Надходження грошових коштів за отриманий газ від населення
здійснювалось на рахунок позивача, відповідач отримував лише
відсотки за транспортування належного ДК "Газ України" природного
газу.
Господарським судом встановлено, що заборгованість у зв'язку
з неплатоспроможністю населення оплати за спожитий природний газ
становить 4778789,0 грн.
Залишаючи рішення без змін, апеляційна інстанція правильно
зазначила, що вказана сума заборгованості у відповідності з
вимогами Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з
квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ
та електроенергію" ( 554-15 ) (554-15)
реструктуризована, частина стягнута
за рішеннями судів загальної юрисдикції.
При цьому обґрунтовано зазначено, що вказані дії узгоджуються
з Протоколом N 49 засідання правління Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" від 08.06.2004 року, яким передбачено,
що заборгованість за поставлений природний газ для потреб
населення підлягає реструктуризації терміном на 10 років на умовах
оплати рівномірними щомісячними платежами, починаючи з
01.01.2006 року.
Враховуючи викладене, господарський суд, з яким погодилась
апеляційна інстанція прийшов до правильного висновку щодо
необґрунтованості вимог позивача.
Підставно відмовив суд і у визнанні недійсним п. 5.1
договору.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків
господарського та апеляційних судів, а тому не заслуговують на
увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без
задоволення, а постанову від 21.09.2004 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі N 35/142 без змін.