ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 28/160
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Дроботової Т.Б., за
участю ..., розглянувши касаційну скаргу представників: позивача -
Захлібний В.І.; відповідача - Андрійченко В.А., Савйолова Л.В.,
спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по
роботі з великими платниками податків на постанову від 03.02.2005
Київського апеляційного господарського суду у справі
господарського суду міста Києва N 28/160 за позовом ТОВ
"Комерційний банк "Актив-банк" до спеціалізованої державної
податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками
податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2004 (суддя
Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 03.02.2005 (у складі
головуючого судді Шипка В.В., суддів Дикунської С.Я.,
Нечитайла О.М.) позовні вимоги задоволені - визнані недійсними
податкові повідомлення-рішення СДПІ N 0007221503/1 та
N 0007241503/1 від 26.02.2004 про застосування до ТОВ КБ
"Актив-банк" штрафів за порушення граничних строків сплати
узгодженого податкового зобов'язання.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що складені
відповідачем нові податкові повідомлення-рішення N 0007221503/1 та
N 0007241503/1 від 26.02.2004 породжували для позивача правові
наслідки сплатити зазначені у них штрафи у нові граничні строки, а
тому даний спір підлягає вирішенню у господарському суді по суті
із застосуванням норми ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в зв'язку з
прийняттям рішення господарським судом м. Києва від 23.06.2004 у
справі N 33/202, яким було встановлено факт відсутності підстав
для застосування до позивача штрафів за це ж порушення.
Не погоджуючись із рішенням та постановою, відповідач
оскаржив їх в касаційному порядку, просить зазначені судові акти
скасувати та припинити провадження у справі. Свої вимоги скаржник
обґрунтовує тим, що рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
N 952/10/15-301 від 11.02.2004 про результати розгляду скарги
визнано недійсним в судовому порядку, отже спірні податкові
повідомлення-рішення, які фактично були прийняті на підставі цього
рішення, вважаються відкликаними згідно пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами
та державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. (далі - Закон N 2181).
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить
рішення та постанову у справі залишити без змін як законні та
обґрунтовані.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки
своєчасності сплати податків і зборів до бюджету та на підставі
акта за січень 2004 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де
обліковувався позивач, прийнято податкові повідомлення-рішення
N 0007221503/0 від 15.01.2004 р., яким застосовано штраф в розмірі
19,74 грн., та N 0007241503/0 від 15.01.2004, яким застосовано
штраф в розмірі 3390,22 грн., на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
за затримку сплати узгодженої
суми податкових зобов'язань з ПДВ.
За результатами розгляду скарги ТОВ "Комерційний банк
"Актив-банк" ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення
від 11.02.2004 N 952/10/15-301, яким скарги залишено без
задоволення, а згадані вище податкові повідомлення-рішення - без
змін. Крім цього, у зв'язку з переходом позивача на податковий
облік до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, останньою прийняті
податкові повідомлення-рішення N N 0007221503/1 та 0007241503/1
від 26.02.2004, якими застосовано штрафи в таких же розмірах.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2004 у справі
N 33/202 позов ТОВ "Комерційний банк "Актив-банк" до ДПІ у
Голосіївському районі м. Києва задоволений: визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення N 0007221503/0, N 0007241503/0 від
15.01.2004, а також рішення N 952/10/15-301 від 11.02.2004 про
результати розгляду скарги. Згадане рішення набрало законної сили
відповідно до постанови Київського апеляційного господарського
суду від 14.09.2004 і правомірно застосоване судами попередніх
інстанцій як преюдиційне щодо встановлених фактів відсутності
підстав для застосування до позивача штрафів, оскільки узгоджені
податкові зобов'язання були сплачені своєчасно.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів
першої та апеляційної інстанцій (і ці висновки не є предметом
оскарження) щодо безпідставного застосування до позивача штрафних
(фінансових) санкцій.
Колегія суддів зазначає, що не може вважатися обґрунтованим
твердження скаржника про те, що спірні повідомлення-рішення не
породжували для позивача ніяких наслідків, носили суто
інформаційний характер, тому не підлягали оскарженню в суді і
судам не підвідомчі, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів пункту 2.6 Порядку направлення
органами державної податкової служби України податкових
повідомлень платникам податків, затвердженого наказом
ДПА України від 21.06.2001 N 253 ( z0567-01 ) (z0567-01)
, податкове
повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу
(його заступника) щодо виявленого завищення бюджетного
відшкодування, а також обов'язку платника податків сплатити
нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання,
сплатити суми штрафних (фінансових) санкцій тощо.
При цьому слід зазначити, що оспорювані податкові
повідомлення-рішення були винесені іншим податковим органом, ніж
той, що проводив перевірку і виніс попередні податкові
повідомлення рішення, а також за результатами розгляду скарги -
рішення про залишення їх без змін, та ними визначено позивачеві
нові граничні строки сплати податкового зобов'язання, таким чином,
нові податкові повідомлення-рішення від 26.02.2004 породжували для
позивача правові наслідки, як щодо нових строків, так і щодо
нового суб'єкта - контролюючого органу.
За таких обставин застосування норми пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6
Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до якої СДПІ вважає спірні
податкові повідомлення-рішення викликаними з прийняттям рішення
суду у справі про визнання недійсними попередніх податкових
повідомлень-рішень іншого податкового органу, є безпідставним,
тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо
обґрунтованості та законності позовних вимог є правильними і
ґрунтуються на всебічному та повному з'ясуванні всіх обставин, що
мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що рішення та
постанова у справі відповідають вимогам чинного матеріального та
процесуального законодавства, підстав для їх зміни або скасування
не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2005 у справі N 28/160 господарського суду міста Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу спеціалізованої державної
податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками
податків - без задоволення.