ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 3/158-04-6509
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної
державної податкової інспекції
на постанову від 13.12.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 3/158-04-6509 господарського суду Одеської області
за позовом Акціонерного банку "Південний"
до Ізмаїльської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача - Астахов Ю.О., за довіреністю
відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від
26.10.2004 р. по справі N 3/158-04-6509, яке залишене без змін
постановою від 13.12.2004 р. Одеського апеляційного господарського
суду, позовні вимоги Акціонерного банку "Південний" про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.06.2004 р.
N 0003302301/0-81911 задоволені, з тих підстав, що Акціонерний
банк "Південний" в розумінні вимог ст. 125 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
не є ні власником, ні землекористувачем
земельної ділянки площею 520 кв. м.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову від 13.12.2004 р.
Одеського апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду Одеської області від 26.10.2004 р. по справі
N 3/158-04-6509, а в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів, на підставі акту перевірки від
14.06.2004 р. N 0192/2301/26248499 з питань дотримання вимог
податкового та валютного законодавства філією АБ "Південний" в
м. Ізмаїлі за період з 01.01.2003 р. по 01.01.2004 р. податковим
повідомленням-рішенням Ізмаїльської об'єднаної ДПІ
N 0003302301/0-8191 від 16.06.2004 р. згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2
ст. 4, п.п. 17.1.1, 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. та ст. 2, 5, 14, 15 Закону України "Про плату за
землю" N 378/96-ВР ( 378/96-ВР, 2535-12 ) (378/96-ВР, 2535-12)
від 19.09.1996 р.
визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у сумі
1587,74 грн., з яких 945,16 основного платежу та 642,58 грн.
штрафних (фінансових) санкцій.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями,
01.10.2002 р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської
ради (продавець) та Акціонерним банком "Південний" у вигляді АТЗТ
(покупець) укладено договір купівлі-продажу комунального майна -
нежитлового вбудованого приміщення, що складає 1/8 (одну восьму)
частину будівлі загальною площею 4414,2 кв. м, що знаходиться в
місті Ізмаїлі, проспект Суворова, 72.
Пунктом 1.2 цього договору право власності на нежитлове
приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального
посвідчення договору. Даний договір купівлі-продажу посвідчено
приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу
Єфіменко М.Д. 01.10.2002 р.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно
до приписів ст. 2 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі в Україні є платним, плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Статтею 5 цього Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
визначено, що об'єктом
плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай),
яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах
оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної
ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі
орендар.
Згідно ст. 120 ЗК ( 2768-14 ) (2768-14)
при переході права власності на
будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її
частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а
право користування - на підставі договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що сама будівля по
пр. Суворова 72 в м. Ізмаїл є комунальною власністю, знаходиться
на балансі УЖКГ, загальна площа земельної ділянки земельної
ділянки яка відноситься до цієї будівлі складає 0,4 га.
Співвласниками житлових і нежитлових приміщень даної будівлі є
фізичні і юридичні особи. Будь-які дані про закріплення за
позивачем земельної ділянки на певних умовах відсутні.
Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності,
колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного суду
прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому
підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Постанову від 13.12.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду у справі N 3/158-04-6509 господарського суду
Одеської області залишити без змін.