ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 1-26/183-04-5270
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариство
"Арцизький маслозавод"
на постанову від 21.12.2004 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 1-26/183-04-5270 господарського суду Одеської
області
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності Б.В.О.
до закритого акціонерного товариства "Арцизький маслозавод"
про стягнення 57 520 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача Шершньов В.П. голова правління заводу
В С Т А Н О В И В:
В липні 2004 року приватний підприємець Б.В.О. пред'явив в
суді позов до ВАТ "Арцизький маслозавод" про стягнення
57520,0 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що 08.10.1999 року
між ним та відповідачем було укладено договір про переробку
давальницької сировини, відповідно до умов якого він поставив
молоко на суму 36385,0 грн., лотки на суму 3000,0 грн., плівку для
розливу молока на суму 12615,0 грн., проте завод продукцію не
виготовив, чим порушив умови договору.
В листопаді 2004 року позивач уточнив позовні вимоги і просив
стягнути з відповідача 17000,0 грн. - заборгованості на підставі
листа про визнання боргу заводом, 12615,98 грн. - вартість плівки,
поставленої на підставі усної домовленості, що підтверджується
накладною та квитанцією, а також судові витрати - послуги адвоката
5000,0 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2004
(суддя Гарник Л.Л.) позов задоволено.
Стягнуто з ЗАТ "Арцизький маслозавод" на користь СПД Б.В.О.
29615,98 грн. заборгованості; 5000,0 грн. витрат, пов'язаних з
оплатою послуг адвоката; 296,16 грн. витрат по сплаті державного
мита; 118,0 грн. витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
21.12.2004 (судді: Андрєєва Е.І., Мацюра Т.Ф., Ліпчанська Н.В.)
рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що відповідно до п. 2.2 договору від
08.10.1999, укладеного між сторонами, відповідач відпускає
позивачу продукцію по першій його вимозі, а за поставку плівки
строк розрахунку не визначений. Позивач 01.08.2003 року пред'явив
відповідачу претензію, в якій пропонував розрахуватись, тому строк
звернення з позовом СПД не пропущено.
При цьому апеляційний суд зазначив, що приймаючи стан
здоров'я позивача у разі пропуску ним процесуального строку на
звернення з позовом, такий пропуск слід було б вважати з поважних
причин та відновити.
Такий висновок апеляційною інстанцією зроблено з посиланням
на ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційні скарзі закрите акціонерне товариство "Арцизький
маслозавод" просить постанову апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення яким
в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи, 08.10.1999 року між ВАТ "Арцизький маслозавод" та
СПД Б.В.О. було укладено договір про переробку давальницької
сировини.
Відповідно до п. 2.2 договору завод відпускає давальцю
продукцію за першою вимогою давальця.
Згідно ст. 165 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
якщо строк
виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі
провести виконання в будь-який час.
Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк
з дня пред'явлення вимоги кредитором якщо обов'язок негайного
виконання не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції не з'ясували, чи направлялась така вимога позивачем і
коли і чому вона не була виконана відповідачем.
Заперечуючи проти позову ЗАТ "Арцизький маслозавод" зазначав,
що позивач відмовився від готової продукції, яку йому
пропонувалось отримати згідно листа від 27.08.2000. Проте ці
доводи відповідача судом перевірені не були.
Стягуючи суму заборгованості за молочну продукцію, суд не
обґрунтував такий висновок бо укладений між сторонами
08.10.1999 року договір не передбачає грошових розрахунків, бо є
договором виготовлення заводом з давальницької сировини продукції
позивачу.
Відповідно до ст.ст. 71, 80 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
загальний строк для захисту права за позовом особи,
право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови в позові.
Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної
давності, порушене право підлягає захистові.
Позовна давність є категорією матеріального права, а тому
посилання в постанові апеляційного господарського суду на ст. 53
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є неправильним.
Слід мати на увазі, що правила про позовну давність мають
застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого
суб'єктивного права.
В порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судовими
інстанціями не з'ясована вартість заборгованості, розмір
заборгованості (враховуючи, що за умовами договору відповідач
повинен розрахуватися продукцією).
Стягуючи вартість плівки, господарські суди не навели ніяких
обґрунтувань і посилання на норми матеріального права, враховуючи,
що поставка її не була передбачена договором.
Зважаючи на викладене, постановлені судові рішення не можна
визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню.
При новому розгляді справи суду, необхідно врахувати наведене
і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Арцизький
маслозавод" задовольнити частково.
Постанову від 21.12.2004 Одеського апеляційного
господарського суду та рішення від 11.11.2004 господарського суду
Одеської області у справі N 1-26/183-04-5270 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.