ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.04.2005                                      Справа N 43/46-03
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 09.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     головуючого - судді Кузьменка М.В.,
     суддів: Васищака І.М., Палій В.М.,
     розглянувши у  відкритому  засіданні   матеріали   касаційної
скарги     відкритого     акціонерного     товариства    "Державна
енергогенеруюча компанія  "Центренерго"  в  особі  Зміївської  ТЕС
(далі - ВАТ "ДЕК "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС)
     на постанову Харківського  апеляційного  господарського  суду
від 08.11.2004
     у справі господарського суду Харківської області N 43/46-03
     за позовом  Солоницівського  управління  житлово-комунального
господарства
     до Зміївської ТЕС (замінено на ВАТ "ДЕК "Центренерго" в особі
Зміївської ТЕС)
     за участю:  акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
(далі - АК "Харківобленерго") - третя особа
     про стягнення 6 914,88 грн.
     за участю представників сторін:
     від позивача - не з'явилися;
     від відповідачів:
     ВАТ "ДЕК    "Центренерго"    в   особі   Зміївської   ТЕС   -
Чебаненко В.Л.;
     АК "Харківобленерго" - Зубченко С.М.
     В С Т А Н О В И Л А:
 
     Солоницівське управління  житлово-комунального   господарства
звернулося  до  суду  з  позовом  про  стягнення зі Зміївської ТЕС
переплати  в  розмірі  6  914,88  грн.,  яка   виникла   внаслідок
скасування   з  01.01.2002  екологічної  складової  відповідно  до
постанови НКРЕ від 28.12.2001 за N 1287 ( v1287227-01 ) (v1287227-01)
        .
 
     Ухвалою господарського  суду  Харківської  області  у   даній
справі залучено у якості другого відповідача АК "Харківобленерго".
 
     Ухвалою господарського    суду    Харківської   області   від
22.01.2004 також  залучено  в  якості  відповідача  у  справі  ВАТ
"Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (м. Київ) в особі
Зміївської ТЕС у зв'язку з тим,  що Зміївська ТЕС не  є  юридичною
особою.
 
     В процесі розгляду справи,  позивач уточнив позовні вимоги та
просить суд стягнути 6 758,06 грн. переплати екологічної складової
тарифу.
 
     Рішенням господарського    суду   Харківської   області   від
18.08.2004 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено  з  мотивів  його
обгрунтованості,  відносно 2-го відповідача (АК "Харківобленерго")
провадження у справі припинено.
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
08.11.2004 (судді:   Карбань   І.С.  -  головуючий,  Гончар  Т.В.,
Шутенко І.А.)  апеляційну  скаргу  залишено  без  задоволення,   а
рішення без змін з тих самих підстав.
 
     ВАТ "ДЕК  "Центренерго"  в особі Зміївської ТЕС звернулося до
Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною  скаргою   на
постанову  апеляційного господарського суду і вважає її такою,  що
прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у
зв'язку  з  чим  підлягає  скасуванню,  оскільки  позивач не надав
належних доказів переплати за екологічну складову; у наданому суду
платіжному   дорученні   вказано   іншу   суму  ніж  сума  позову;
Міністерство енергетики України надало  ВАТ  "Центренерго"  тільки
право   розпоряджатися  коштами  за  цільовим  призначенням,  тому
відповідач не є власником грошових коштів та не може повертати  їх
самостійно;  крім  того,  між  позивачем  та  скаржником  не існує
договірних взаємовідносин,  які б встановлювали права та обов'язки
між цими особами,  тому між ними відсутній предмет спору, в той же
час,  між позивачем  та  АК  "Харківобленерго"  існують  договірні
взаємовідносини і кошти перераховувалися саме на його рахунок.
 
     Обговоривши доводи     касаційної     скарги,     перевіривши
правильність   застосування    судом    норм    матеріального    і
процесуального права,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     У касаційній  інстанції  скарга  (подання)  розглядається  за
правилами  розгляду  справи  у  суді  першої інстанції за винятком
процесуальних дій,  пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх   доказуванням   (стаття  111-5  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Судом встановлено,  що  між  АК   "Харківобленерго"   (другий
відповідач)  та  Солоницівським  управлінням  житлово-комунального
господарства (позивач) 24.12.1999 укладено договір за N 53-178  на
відпуск електроенергії.
 
     При цьому,  до  тарифу  за  користування  електроенергією  до
01.01.2002 включалась екологічна складова.
 
     Відповідно до  постанови  Кабінету  Міністрів   України   від
29.04.1999  N  733  ( 733-99-п ) (733-99-п)
         та наказу Міністерства енергетики
України N 221 ( z0112-99 ) (z0112-99)
         від 18.11.1998 було  утворено  цільовий
екологічний  фонд "Екологічна реконструкція Зміївської ТЕС",  який
фінансувався за рахунок коштів,  нарахованих у  складі  тарифу  на
електричну енергію.
 
     Тому позивачем   на   розрахунковий  рахунок  зі  спеціальним
режимом  використання  АК  "Харківобленерго"   були   перераховані
грошові кошти у сумі 16 400 грн. з призначенням платежу "Оплата за
ЕКС згідно умов договору",  про що свідчить платіжне доручення  за
N 317 від 10.04.2001.
 
     Однак, частина коштів була спрямована на погашення боргу щодо
ЕКС, що виник станом на квітень 2001 року,  а  частина  -  у  сумі
6 758,06  грн.  (в  т.ч.  ПДВ - 1 126,35 грн.) була передплатою на
наступний  період,  з   урахуванням   акту   звірки   розрахунків,
підписаному позивачем та другим відповідачем.
 
     Судами обох  інстанцій  встановлено,  що  переплата виникла у
зв'язку з  прийняттям  постанови  НКРЕ  від  28.12.2001   N   1287
( v1287227-01  ) (v1287227-01)
        ,  відповідно  до  якої нарахування по екологічній
складовій з 01.01.2002 не проводиться.
 
     Згідно з пунктами 2,  4  Положення  "Про  порядок  проведення
розрахунків   за  електричну  енергію",  затвердженого  постановою
Кабінету Міністрів   України   від   19.07.2000    за    N    1136
( 1136-2000-п  ) (1136-2000-п)
        ,  пункту 3 постанови НКРЕ від 27.07.2000 за N 790
( v0790227-00 ) (v0790227-00)
         "Про алгоритм перерахування коштів на  розподільчі
рахунки"   перерахування   грошових   коштів,   що   надійшли   на
розподільчий  рахунок   зі   спеціальним   режимом   використанням
електропостачальника   з   призначенням   платежу   "Оплата   ЕКС"
здійснюється уповноваженим банком,  в якому відкритий цей рахунок,
з наступним переказуванням коштів на спеціальний рахунок Змївської
ТЕС.
 
     Крім того,  згідно пункту 5 Положення "Про порядок  збору  та
використання коштів екологічної складової тарифу на електроенергію
для   фінансування   екологічних   об'єктів    Зміївської    ТЕС",
затвердженого   наказом   Міністерства   енергетики   України  від
18.11.1998 за N 221 ( z0112-99 ) (z0112-99)
         розпорядником грошових коштів  за
ЕКС є Зміївська ТЕС ВАТ "Центренерго".
 
     Установою банку  без узгодження з АК "Харківобленерго" спірні
кошти були перераховані на рахунок Зміївської ТЕС.
 
     Про перерахування  уповноваженим  банком  коштів  на  користь
Зміївської  ТЕС свідчить платіжне доручення за N 69 від 19.04.2001
та реєстр кредиторів обороту за рахунком до  нього  за  N  22  від
17.04.2001.
 
     У зв'язку   з   відсутністю   вини   АК  "Харківобленерго"  у
виникненні переплати за ЕКС,  суди обох інстанцій правильно дійшли
висновку,  що немає підстав для цивільно-правової відповідальності
вказаної компанії перед позивачем.
 
     У матеріалах перевірки АК "Харківобленерго" щодо  нарахування
та  сплати  ЕКС  за  період  1999-2001  років,  яка була здійснена
територіальним представником НКРЕ  та  про  що  складено  акт  від
14.02.2002,   зазначено,   що   дії   АК   "Харківобленерго"  щодо
нарахування  та  сплати  ЕКС  визнано  такими,   що   відповідають
постанові Кабінету  Міністрів  України  від  29.04.1999  за  N 733
( 733-99-п ) (733-99-п)
         "Про  затвердження  переліку  енергетичних  об'єктів,
будівництво яких фінансується за рахунок коштів енергокомпаній, що
не включаються до їх валового доходу" та  вимогам  постанови  НКРЕ
"Про алгоритм   перерахування   коштів   на  розподільчі  рахунки"
( v0790227-00 ) (v0790227-00)
        .
 
     Крім того,  господарськими судами встановлено,  що відповідно
до  розгорнутого  рахунку  позивача  суми нарахувань за електричну
енергію і ЕКС та  звітів  позивача,  спірні  кошти  знаходяться  у
власності Зміївської ТЕС ВАТ "Центренерго".
 
     Оскільки, Зміївська  ТЕС не є юридичною особою,  а входить як
структурний підрозділ до ВАТ "ДЕК "Центренерго",  тому  суди  обох
інстанцій обгрунтовано стягнули заборгованість з юридичної особи -
ВАТ "ДЕК "Центренерго" на користь позивача.
 
     Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань скаржника
надати  перевагу  його  доказам над іншими,  що суперечить вимогам
статті 111-7   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому судовою колегією до уваги не приймаються.
 
     У зв'язку з викладеним, постанова апеляційного господарського
суду прийнята з додержанням вимог законодавства та підстав для  її
скасування колегія суддів не вбачає.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,   колегія   суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Постанову Харківського  апеляційного  господарського суду від
08.11.2004 у  справі  господарського  суду   Харківської   області
N 43/46-03  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  відкритого
акціонерного   товариства   "Державна   енергогенеруюча   компанія
"Центренерго" в особі Зміївської ТЕС - без задоволення.