ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 35/217
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., судді Васищака І.М., судді
Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
"Енергоринок" на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 11.02.2005 р. у справі N 35/217 за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Дніпроенерго" до Державного підприємства
"Енергоринок" про стягнення 1117534,37 грн., за участю
представників сторін: від позивача - не з'явився, від
відповідача - не з'явився, В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
11.02.2005 р. (головуючий, суддя Григорович О.М., судді
Рябуха В.І., Гольцова Л.А.) відмовлено Державному підприємству
"Енергоринок" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
господарського суду міста Києва від 17.01.2005 р. у справі
N 35/217 про призначення розгляду справи на 31.01.2005 р.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду
на приписи ст. 86 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали про призначення розгляду справи
оскарженню не підлягають.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, та направити
апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" на ухвалу господарського суду
міста Києві від 17.01.2005 р. на розгляд до суду апеляційної
інстанції.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення
судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2
ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування судом норм матеріального і
процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акта,
знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з
таких підстав.
За приписами ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у
статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне
та касаційне оскарження судового рішення названим законом
ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(права та
обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення
господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у
випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом
України та Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Згідно ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя, якщо
господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду
справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення
позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою від 17.01.2005 р. у
справі N 35/217 господарський суд міста Києва призначив розгляд
справи на 31.01.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржувалася
в апеляційному порядку ухвала господарського суду міста Києва від
17.01.2005 р. у справі N 35/217 про призначення розгляду справи,
яка винесена на підставі ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскільки права сторін на оскарження ухвали про призначення
розгляду справи стаття 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачає,
то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної
інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Державного
підприємства "Енергоринок" на ухвалу господарського суду міста
Києва від 17.01.2005 р. у справі N 35/217 про призначення розгляду
справи, яка не підлягає оскарженню.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду про
відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду
першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(ч. 2 ст. 6), де передбачено,
що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно
до законів України.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 11.02.2005 р. у справі N 35/217 - без
змін.