ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 5/9"Д"
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Васищака І.М., Семчука В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ "КСВ"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 14.10.2004 року
у справі N 5/9"Д"
за позовом ТОВ "КСВ"
до відділу по управлінню та приватизації державного
комунального майна Житомирської міської ради
про визнання недійсним п.4 рішення сесії Житомирської міської
ради від 25.02.2003 року та спонукання до укладення договору
купівлі-продажу
за участю представників
позивача: Косилін С.В.
відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від
01.12.2003 року у справі N 5/9"Д" (суддя Філіпова Т.Л.) позов ТОВ
"КСВ" до відділу по управлінню та приватизації державного
комунального майна Житомирської міської ради про визнання частково
недійсним п. 4 рішення сесії Житомирської міської ради від
25.02.2003 року та спонукання укласти договір купівлі-продажу,
задоволено: визнано недійсним п. 4 рішення сесії Житомирської
міської ради від 25.03.2003 року, зобов'язано відділ по управлінню
та приватизації державного комунального майна Житомирської міської
ради укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації
державного комунального підприємства "Міський комбінат
громадського харчування" з ТОВ "КСВ", стягнуто з відповідача на
користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
14.10.2004 року рішення господарського суду Житомирської області
скасоване, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції
позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, в якій просить постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 14.10.2004 року скасувати, рішення
господарського суду Житомирської області від 01.12.2003 року у
даній справі залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог
скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в України" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до виключної компетенції
міських рад відноситься затвердження місцевих програм
приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які
не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та
умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення
питань про придбання в установленому законом порядку
приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної
власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір
купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або
визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права
комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та
перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної
власності відповідної територіальної громади.
Згідно ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств" ( 2171-12 ) (2171-12)
, приватизація об'єктів малої
приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні, за
конкурсом.
Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від
13.12.2000 року ( v014p710-00 ) (v014p710-00)
у справі N 1-16/2000, доцільність
застосування того чи іншого способу приватизації визначається
самостійно органом, який затверджує перелік об'єктів приватизації.
Рішенням Житомирської міської ради від 28.03.2001 року N 201
"Про перелік об'єктів міської комунальної власності, що підлягають
та не підлягають приватизації у 2001-2002 роках" (згідно
додатку N 1) державне комунальне підприємство Міський комбінат
громадського харчування шкільної мережі включено в перелік
об'єктів що підлягають приватизації шляхом викупу.
З метою приватизації вказаного об'єкту громадянами Л.В.С.,
Г.А.В. та К.С.В. утворено товариство з обмеженою відповідальністю
"КСВ", зареєстроване 29.08.2002 року за N 323-ЖОЮ.
18.09.2002 року, ТОВ "КСВ" звернулося до виконкому
Житомирської міської ради із заявою про прийняття документів на
приватизацію державного комунального підприємства Міський комбінат
громадського харчування шкільної мережі шляхом викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 06.03.1992 року
"Про приватизацію невеликих державних підприємств" ( 2171-12 ) (2171-12)
,
ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
для спільної участі в приватизації громадяни можуть
створювати господарські товариства, в тому числі із членів
трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством
України.
Разом з тим, позивачем не враховано, що відповідно до змісту
Положення про Порядок створення господарського товариства,
затвердженого наказом Фонду державного майна України N 1182
( z0687-96 ) (z0687-96)
від 08.10.1996 року (далі - Порядок), господарське
товариство, яке створюється для спільної участі у приватизації,
може бути створене громадянами України за місцем проживання, або
членами трудового колективу підприємства, що приватизується.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
один із трьох засновників ТОВ "КСВ" Кульчицька С.В. не є членом
або колишнім членом трудового колективу державного комунального
підприємства Міський комбінат громадського харчування шкільної
мережі, а також проживає у іншому регіоні.
Враховуючи наведене, листом від 24.12.2002 року N 1170 відділ
по управлінню та приватизації обґрунтовано відмовив позивачу у
прийнятті заявки на приватизацію спірного об'єкту шляхом викупу, з
огляду на недотримання засновниками вимог Порядку ( z0687-96 ) (z0687-96)
,
щодо створення товариства виключно із членів трудового колективу
або осіб, які проживають у регіоні за місцем знаходження об'єкту
що приватизується.
Оскільки протягом періоду визначеного рішенням Житомирської
міської ради від 28.03.2001 року N 201 "Про перелік об'єктів
міської комунальної власності, що підлягають та не підлягають
приватизації у 2001-2002 роках" належним чином оформленої заяви на
приватизацію державного комунального підприємства Міського
комбінату громадського харчування шкільної мережі не надійшло,
Житомирська міська рада прийняла рішення N 167 від 25.02.2003
року, яким визнано таким, що втратив чинність розділ 2 додатку N 1
до рішення міської ради N 201 від 28.03.2001 року, та затверджено
перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації
у 2003 році, зокрема шляхом проведення аукціону, до складу якого
увійшло і спірне підприємство.
Як зазначено Конституційним судом України у рішенні від
13.12.2000 року у справі N 1-16/2000 ( v014p710-00 ) (v014p710-00)
включення
підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку
об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у
приватизації.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку що
господарський суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 99,
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно, всебічно, об'єктивно
розглянувши в судовому процесі наведені обставини справи, надані
докази, визначивши правовідносини що склалися між сторонами,
дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача у
межах визначеної законом компетенції, а відтак про
необґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, прийнята апеляційним господарським судом
постанова відповідає положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до ст.ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави
для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту
відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "КСВ" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
14.10.2004 року у справі N 5/9"Д" залишити без змін.