ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 24.02.2005                                        Справа N 38/344
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
           Верховного Суду України від 12.05.2005 року
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський   суд   України   у  складі:  головуючого
Остапенка М.І.  суддів:  Борденюк Є.М., Харченка В.М., розглянувши
касаційну  скаргу  ВП "Свердловвуглезбут" ДП "Свердловантрацит" на
постанову  Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
12.02.2004  року  у справі за позовом ДП "Свердловантрацит" до ВАТ
"Донбасенрго" про стягнення 15093114,11 грн. В С Т А Н О В И В:
 
     У серпні 2003 року,  ДП "Свердловантрацит" звернулось до суду
з  позовом  про  стягнення  з  ВАТ  "Донбасенрго" 15093114,11 грн.
заборгованості за  вугілля,  яке  було  поставлене  відповідачу  у
1999 році.
 
     Справа розглядалась судами неодноразово.
 
     Останнім рішенням  господарського  суду Донецької області від
15.09.2004  року,  залишеним  без   змін   постановою   Донецького
апеляційного   господарського   суду   від   09.11.2004   року,  у
задоволенні позову відмовлено.
 
     У касаційній скарзі позивач  посилається  на  неправомірність
відмови  у  позові,  неправильну  правову  оцінку  судами обставин
справи і  просить  рішення  суду  першої  інстанції  та  постанову
апеляційного  суду  скасувати  та  постановити  нове  рішення  про
задоволення позову.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представників сторін,
зокрема  і  після  оголошеної  судом  до  24.02.2005 року перерви,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги,  судова  колегія вважає,  що постановлені по справі судові
рішення не можуть залишатись  без  змін  і  підлягають  скасуванню
виходячи з наступного.
 
     Відмовляючи у  задоволенні  позову,  суд  першої  інстанції і
апеляційний суд  послались  на  відсутність  облікових  даних  про
постачання відповідачу вугілля у 1999 році,  рішення суду у справі
N 6/346,  яким договір поставки вугілля у  1999  році,  підписаний
сторонами   29.12.98  року,  визнано  неукладеним  і  у  стягненні
15720987 грн.  відмовлено за відсутності доказів поставки  вугілля
за  цим  договором,  що  згідно  ст.  35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є
встановленим фактом і,  на думку суду, є обов'язковим для суду при
розгляді даної справи.
 
     Проте погодитись з наведеними судом мотивами відмови у позові
не  можна,  оскільки  зроблені  вони  без  повного  і   всебічного
з'ясування дійсних обставин справи та їх належної правової оцінки.
 
     Предметом розгляду  господарського  суду Донецької області та
Донецького апеляційного господарського суду у справі N 6/346  було
стягнення  заборгованості  за  поставлене  у  1999 році вугілля на
умовах договору N 325/22-98 від 29.12.98 року.
 
     Скасовуючи рішення  суду  першої  інстанції  про  задоволення
позову   та  постановляючи  нове  рішення  про  відмову  у  позові
апеляційний суд   послався   на   неукладеність    договору    від
29.12.98 року та відсутність доказів постачання вугілля.
 
     Наведені судом  мотиви відмови у позові у справі N 6/346 не є
фактами,  які у розумінні ст.  35  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не
доводяться знову і не можуть бути обґрунтуванням відмови у позові,
заявленому з інших правових підстав, а тому посилання на зазначені
вище судові рішення у справі N 6/346 не можна визнати правильним.
 
     У даній   же   справі   позивач   посилається   на  отримання
відповідачем вугілля  у  1999  році  поза  межами   договору   від
29.12.98 року, фактично без достатніх для цього правових підстав і
просить відшкодувати йому його вартість, обґрунтовуючи свої вимоги
тим,  що  отримання вугілля на спірну суму відповідач не оспорює і
визнає,  що на  думку  позивача  підтверджується  актами  звірення
розрахунків від  05.04.2001 року та від 3.04.2003 року,  договором
N 532 від 19.12.2000 року щодо поставки вугілля у  2001  році,  де
відповідач   зобов'язався   здійснювати  розрахунки  за  попередню
заборгованість перед позивачем,  яка виникла до  01.01.2001  року,
щомісячними платежами у розмірі 10% від суми боргу.
 
     Наявність кредиторської   заборгованості  перед  позивачем  у
розмірі спірної суми на час підписання актів звіряння  розрахунків
05.01.2002 року,  03.04.2004 року не оспорює і відповідач, який цю
суму включив  у  валові  доходи  свого   підприємства   у   червні
2003 року.
 
     Але розглядаючи спір,  суди цим обставинам належної оцінки не
дали,  мотивів,  які б спростовували доводи позивача, не навели, а
тому  висновки  суду  про  відсутність  поставки  вугілля не можна
визнати обґрунтованими, а поставлені у справі рішення правильними.
 
     При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно  та  всебічно  перевірити  дійсні обставини справи,  дати їм
належну  правову  оцінку  і   в   залежності   від   встановленого
постановити законне і обґрунтоване рішення.
 
     Враховуючи наведене,    керуючись    ст.ст.   111-9,   111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Рішення господарського    суду    Донецької    області    від
15.09.2004 року,  постанову Донецького апеляційного господарського
суду  від  09.11.2004 року скасувати,  а справу направити на новий
розгляд в іншому складі суддів.