ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 24.02.2005                                        Справа N 25/267
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Ходаківська І.П.  - головуючий суддя,  Савенко Г.В., Яценко О.В. -
судді, розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції
у  Голосіївському  районі м.  Києва на постанову від 03.11.2004 р.
Київського апеляційного господарського  суду  у  справі  N  25/267
господарського  суду  м.  Києва  за позовом Закритого акціонерного
товариства "Фондовий  ділер"  до  ДПІ  у   Голосіївському   районі
м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за
участю  представників  сторін:  позивача   -   Венгер   Г.О.,   за
довіреністю, Нікітін   О.С.,   за   довіреністю,   відповідача   -
Приймачук Д.О., за довіреністю, В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського суду міста Києва від  02.09.2004  р.,
яке  залишене  без  змін  постановою від 03.11.2004 р.  Київського
апеляційного  господарського  суду,   позовні   вимоги   Закритого
акціонерного  товариства "Фондовий ділер" (позивач) про скасування
податкових повідомлень-рішень  державної  податкової  інспекції  у
Голосіївському   районі  м.  Києва  були  задоволені  повністю  та
стягнуто з відповідача 203 грн. судових витрат.
 
     Не погодившись із судовими рішеннями,  відповідач звернувся з
касаційною   скаргою,  в  якій  просить  скасувати  постанову  від
03.11.2004  р.  Київського  апеляційного  господарського  суду  та
рішення  господарського  суду  міста  Києва  від 02.09.2004 р.  та
прийняти  нове  рішення  про  припинення  провадження  у   справі,
посилаючись   на  неправильне  застосування  попередніми  судовими
інстанціями норм процесуального права,  а саме ст.  ст. 4, 12, 105
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Розпорядженням заступника  голови  Вищого господарського суду
України  від  23.02.2005  року  у  зв'язку  з  відрядженням  судді
Першикова  Є.  В.  для  перегляду  в  касаційному  порядку  справ,
призначених до розгляду на 24.02.2005 р. колегією суддів у складі:
головуючого -    Першикова    Є.В.,   суддів   -   Савенко   Г.В.,
Ходаківської І.П.,  утворено колегію суддів в  наступному  складі:
головуючий - Ходаківська І.П., судді - Савенко Г.В., Яценко О.В.
 
     Розглянувши матеріали    справи    та    касаційної   скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність    застосування    судом    норм   матеріального   та
процесуального права,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
 
     Як вбачається   з  матеріалів  справи,  державною  податковою
інспекцією у  Голосіївському  районі   м.   Києва   в   період   з
31.01.2004 р.   по   14.03.2004   р.   було  проведено  комплексну
документальну перевірку дотримання вимог податкового та  валютного
законодавства  Закритого акціонерного товариства "Фондовий ділер",
за  результатами  якої  складено  акт  N   10-23/07-31746520   від
24.03.2004 р. (копія міститься в матеріалах справи).
 
     На підставі  вказаного акта відповідач повідомленням-рішенням
N  0000112204/0  від  26.03.2004  року  визначив  позивачеві  суму
податкових  зобов'язань  у  розмірі 1696620,00 грн.,  в тому числі
основний платіж   (прибуток   підприємств   та   організацій)    -
955700,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 740920,00 грн.
 
     Нарахування податку  на  прибуток здійснено на підставі того,
що позивачем було віднесено  до  складу  валових  витрат  витрати,
пов'язані з придбанням консультаційно-інформаційних послуг в формі
дослідження ринку,  пошуку продавців та покупців  цінних  паперів,
які,  на  думку відповідача,  не використовувались у господарській
діяльності та не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
 
     Як встановлено попередніми судовими  інстанціями,  відповідно
до положень статуту ЗАТ "Фондовий ділер" основним видом діяльності
позивача є проведення операцій з  цінними  паперами  на  фондовому
ринку.
 
     Згідно з  відповідними  договорами (належним чином засвідчені
копії   містяться   в   матеріалах   справи)   позивач   отримував
консультаційні  послуги по маркетинговому дослідженню ринку цінних
паперів.  Зазначені  послуги  використовуються   у   господарській
діяльності підприємства позивача,  яке являється торговцем цінними
паперами, що підтверджено висновком N 1785 від 15 квітня 2004 року
спеціаліста-бухгалтера Київського   науково-дослідного   інституту
судових  експертиз  з   питань,   викладених   у   листі   ДНІ   у
Голосіївському районі м. Києва (міститься в матеріалах справи).
 
     Згідно з   положеннями   статті   5   Закону   України   "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          валові  витрати
виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація  вартості товарів (робіт,  послуг),  які придбаваються
(виготовляються)  таким  платником  податку  для   їх   подальшого
використання у власній господарській діяльності.
 
     Враховуючи викладене,   позивачем   правомірно  віднесено  до
валових витрат суми,  сплачені за отримання вищевказаних послуг  у
відповідний   звітний  період,  що  не  спростовується  податковим
органом в касаційній скарзі.
 
     Стосовно посилання ДПІ на порушення судами приписів статті 12
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         про непідвідомчість даної категорії справ
господарським судам, слід зазначити наступне.
 
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  позивач  звернувся   з
позовом   про   скасування  податкових  повідомлень-рішень  ДПІ  у
Голосіївському районі м. Києва.
 
     Відповідно до частини 1 статті 12 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарським  судам  підвідомчі  справи  у  спорах  про  визнання
недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
 
     Отже, вимога про скасування акта державного органу  за  своєю
правовою  природою  підпадає  під  ознаки  абзацу першого пункту 1
частини першої статті  12  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а  доводи
касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
 
     Враховуючи викладене,  колегія  суддів  вважає,  що постанова
апеляційної інстанції прийнята у відповідності  до  вимог  чинного
законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.
 
     Відповідно до ст.ст.  85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому засіданні за згодою  сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу    державної    податкової    інспекції    у
Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
 
     Постанову від   03.11.2004   р.    Київського    апеляційного
господарського суду у справі N 25/267 господарського суду м. Києва
залишити без змін.