ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.02.2005                                        Справа N 22/133
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський   суд    України    у    складі:    суддя
Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Джунь В.В.
     розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний              комбінат",
м. Орджонікідзе   Дніпропетровської   області    (далі    -    ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат")
     на рішення  господарського  суду  Запорізької   області   від
27.08.2004
     та постанову Запорізького  апеляційного  господарського  суду
від 21.12.2004
     зі справи N 22/133
     за позовом   ВАТ  "Орджонікідзевський  гірничо-збагачувальний
комбінат"
     до Державного департаменту рибного господарства
     в особі Запорізької регіональної державної інспекції охорони,
відтворення водних   живих  ресурсів  та  регулювання  рибальства,
м. Запоріжжя (далі - регіональна Держрибінспекція)
     про зобов'язання     надати     узгодження     Режиму     для
рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища на умовах
комплексного користування (з уточненнями та доповненнями);
     треті особи,  які не заявляють самостійних вимог  на  предмет
спору,   на   стороні   позивача   -   Нікопольська  районна  рада
Дніпропетровської області
     та Нікопольська      районна      державна      адміністрація
Дніпропетровської області;
     третя особа,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог на предмет
спору,  на стороні відповідача -  акціонерне  сільськогосподарське
риболовецьке товариство   закритого  типу  ім.  Б.  Хмельницького,
с. Ленінське  Апостоловського  району  Дніпропетровської   області
(далі - АТЗТ ім. Б. Хмельницького).
 
     Судове засідання  у  розгляді  касаційних  скарг проведено за
участю представників:
     позивача - Левченка О.В.,  Сорокіної Л.М.,  Лисогора В.С. (за
довіреністю   ВАТ    "Орджонікідзевський    гірничо-збагачувальний
комбінат"),
     відповідача -  Христенка  Д.С.  (за  довіреністю  регіональна
Держрибінспекція),
     третіх осіб   -   Коміссара   Г.П.   (за   довіреністю   АТЗТ
ім. Б. Хмельницького).
 
     За результатами     розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського   суду   Запорізької    області    від
05.04.2004  (суддя  Скиданова Ю.О.) порушено провадження зі справи
за позовною вимогою ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний
комбінат"   про   зобов'язання   надати   узгодження   Режиму  для
рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища на умовах
комплексного користування (з уточненнями та доповненнями).
 
     У судовому  засіданні,  що  відбулось  04.06.2004,  позивачем
подано заяву про зміну предмета  позову  на  вимогу  про  визнання
недійсним   Режиму  рибогосподарської  експлуатації  Шолоховського
водосховища на 2004-2008 роки,  виданого АТЗТ ім. Б. Хмельницького
у  частині  702,45  га (в тому числі водного дзеркала 584,865 га).
Судом першої інстанції не прийнято до розгляду  додаткову  позовну
вимогу ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", і
це рішення мотивовано тим,  що подання додаткової позовної  вимоги
не   відповідає   вимогам  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі - ГПК).
 
     Позивачем до прийняття рішення зі  справи  по  суті  заявлено
відповідно  до  статті  83 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         клопотання про вихід за
межі позовних вимог,  а саме висунуто додаткову позовну вимогу про
визнання    недійсним    Режиму   рибогосподарської   експлуатації
Шолоховського водосховища  на  2004-2008   роки,   виданого   АТЗТ
ім. Б.  Хмельницького  у  частині  702,45 га (в тому числі водного
дзеркала 584,865 га).  Однак у задоволенні цього клопотання  судом
першої  інстанції  було  відмовлено  з  огляду на необхідність для
розгляду додаткової позовної вимоги залучати до  участі  у  справі
інших відповідачів - Державний департамент рибного господарства та
Державне   управління   екології   та   природних    ресурсів    у
Дніпропетровській області.
 
     Рішенням господарського    суду   Запорізької   області   від
27.08.2004 (суддя Скиданова Ю.О.),  залишеним без змін  постановою
Запорізького   апеляційного  господарського  суду  від  21.12.2004
(колегія суддів у складі:  суддя Яценко О.М.  - головуючий,  судді
Кагітіна  Л.П.,  Радченко  О.П.),  у позові відмовлено.  Зазначені
судові рішення,  з посиланням на пункт 2.4 Інструкції про  порядок
здійснення штучного розведення,  вирощування водних живих ресурсів
та  їх  використання,  затвердженої  наказом  Державного  комітету
рибного  господарства  України  від  28.10.1998 N 154 ( z0357-99 ) (z0357-99)
        
(далі - Інструкція),  мотивовано тим, що наявність договору оренди
земельної    ділянки    водного    фонду,   укладеного   між   ВАТ
"Орджонікідзевський    гірничо-збагачувальний     комбінат"     та
Нікопольською  районною  радою Дніпропетровської області,  не може
бути підставою для надання позивачеві права на затвердження Режиму
рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища на умовах
комплексного користування   у   зв'язку   з   наявністю   у   АТЗТ
ім. Б.   Хмельницького  раніше  отриманого  права  погодженого  та
затвердженого Режиму на зазначений спірний об'єкт.
 
     У касаційній скарзі від 17.01.2005 до  Вищого  господарського
суду   України   ВАТ   "Орджонікідзевський  гірничо-збагачувальний
комбінат" просить скасувати  постанову  Запорізького  апеляційного
господарського  суду від 21.12.2004 з цієї справи та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги про:
     - визнання  недійсним  Режиму  рибогосподарської експлуатації
Шолоховського водосховища на 2004-2008 роки,  виданого  Товариству
ім.  Б.  Хмельницького,  в частині 702,45 га (в тому числі водного
дзеркала 584,865 га);
     - зобов'язання  регіональної  Держрибінспекції погодити Режим
рибогосподарської  експлуатації  Шолохівського  водосховища,  який
розроблено  20.08.202 Інститутом рибного господарства УААН для ВАТ
"ОГЗК", у частині 702,45 га в Нікопольському районі.
 
     Скаргу мотивовано тим,  що судовими інстанціями  безпідставно
не    розглянуто    вимогу    про    визнання   недійсним   Режиму
рибогосподарської  експлуатації   Шолохівського   водосховища   на
2004-2008  роки,  виданого  Товариству  ім.  Б.  Хмельницького,  в
частині 702,45 га (в тому числі водного дзеркала 584,865 га).
 
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
     Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12  ) (1798-12)
          належним
чином  повідомлені  про  час  і  місце розгляду касаційної скарги.
Представники   Нікопольської   районної   ради   Дніпропетровської
області,    Нікопольської    районної    державної   адміністрації
Дніпропетровської області в судове засідання не з'явились.
 
     Перевіривши повноту   встановлення    судовими    інстанціями
обставин   справи   та   правильність   застосування   ними   норм
матеріального та процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України  дійшов  висновку  про  наявність  підстав  для часткового
задоволення касаційної скарги.
 
     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
     - з  1999  року  по  25.12.2003  діяв Режим рибогосподарської
експлуатації    Шолохівського    водосховища,    погоджений    ВАТ
"Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство";
     - згідно   з   наказом   Державного   департаменту    рибного
господарства Міністерства аграрної політики України від 24.12.2003
N  54  "Про  скасування  Режиму   рибогосподарської   експлуатації
Шолоховського  водосховища"  Режим  рибогосподарської експлуатації
Шолоховського   водосховища   скасовано   з   25.12.2003   та   на
Шолоховському водосховищі введено в дію Правила рибальства;
     - АТЗТ  ім.  Б.  Хмельницького  звернулося  до   регіональної
Держрибінспекції  із  заявкою від 25.12.2003 про погодження нового
Режиму;
     - 02.04.2004  регіональною Держрибінспекцією було затверджено
Режим  рибогосподарської  експлуатації  Шолоховського  водосховища
АТЗТ ім. Б. Хмельницького терміном дії з 02.04.2004 по 31.01.2008;
     - ВАТ  "Орджонікідзевський  гірничо-збагачувальний  комбінат"
вперше  звернувся  до  регіональної Держрибінспекції з заявкою про
затвердження Режиму рибогосподарської  експлуатації  Шолоховського
водосховища 03.02.2003, тобто в період дії Режиму, погодженого ВАТ
"Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство";
     - регіональною      Держрибінспекцією      надіслано      ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний  комбінат"  на  вказану
заявку  відповідь  листом  від  06.02.2003 N 120,  яким позивачеві
відмовлено у погодженні Режиму у зв'язку з тим,  що  строк  раніше
затвердженого Режиму ще не закінчився;
     - ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та
Нікопольською   районною   радою  Дніпропетровської  області  було
укладено  договір  від  21.12.2001  N  26  на  право   тимчасового
користування земельною  ділянкою  із  терміном  її  користування -
25 років (з 21.12.2001 по 31.12.2026).
 
     Причиною подання касаційної скарги зі  справи  стало  питання
про правомірність відмови попередніх судових інстанцій прийняти до
розгляду  додаткову   позовну   вимогу   ВАТ   "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат"  про  визнання  недійсним  Режиму
рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища, виданого
АТЗТ ім. Б. Хмельницького на період 2004-2008 роки.
 
     Судовими інстанціями  зі  справи  помилково  не  прийнято  до
розгляду  додаткову   позовну   вимогу   ВАТ   "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат".
 
     Відповідно до  частини  першої  статті  58  ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         в
одній позовній заяві може бути об'єднано кілька  вимог,  зв'язаних
між собою підставою виникнення або поданими доказами.
 
     Подані ВАТ     "Орджонікідзевський     гірничо-збагачувальний
комбінат" на судовий розгляд позовні  вимоги  зв'язані  між  собою
підставою  виникнення спору та поданими доказами,  оскільки обидві
ці вимоги стосуються Режиму рибогосподарської діяльності одного  і
того  ж  рибогосподарського  водного  об'єкта.  Порядок погодження
Режиму визначено в  Інструкції  ( z0357-99  ) (z0357-99)
        ,  яку  прийнято  на
підставі приписів  статті  17  Закону України "Про тваринний світ"
( 2894-14 ) (2894-14)
         та Тимчасового порядку ведення рибного господарства  і
здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 28.09.1996 N 1192 ( 1192-96-п ) (1192-96-п)
        .
 
     Згідно з частиною четвертою статті 22 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         позивач
вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет
позову,  збільшити  розмір  позовних  вимог  за  умови  дотримання
встановленого  порядку  досудового  врегулювання спору у випадках,
передбачених статтею 5 цього Кодексу,  в цій частині,  відмовитись
від  позову  або зменшити розмір позовних вимог.  У частині шостій
цієї ж статті визначено вичерпний перелік обмежень прав позивача у
судовому процесі, а саме "господарський суд не приймає відмови від
позову,  зменшення розміру позовних вимог,  якщо ці дії суперечать
законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом
інтереси".  У цій нормі не  передбачено  права  суду  відмовити  у
прийнятті додаткової позовної вимоги.
 
     Відповідно до  частини  першої  статті  24  ГПК  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд за наявністю  достатніх  підстав  має  право  до
прийняття  рішення  залучити  за  клопотанням сторони або за своєю
ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
 
     Отже, суд першої інстанції до прийняття рішення по справі  не
має  права відмовити у прийнятті додаткової позовної вимоги,  крім
випадків, передбачених статтями 62 та 63 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     З огляду  на  викладене  судовими   інстанціями   неправильно
застосовано  приписи  статті  22  ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  внаслідок чого
істотно порушені процесуальні  права  позивача  на  вільний  вибір
визначених  у законі способів судового захисту порушеного права та
інтересу.
 
     Відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
підставами   для   скасування   або  зміни  рішення  місцевого  чи
апеляційного  господарського  суду  або   постанови   апеляційного
господарського  суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
 
     Керуючись статтями 111-9- 111-12 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну   скаргу   відкритого   акціонерного  товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний  комбінат"   у   справі
N 22/133 задовольнити частково.
 
     2. Рішення   господарського   суду  Запорізької  області  від
27.08.2004 та постанову Запорізького  апеляційного  господарського
суду від 21.12.2004 з цієї справи скасувати.
 
     Справу N 22/133 передати на новий розгляд  до  господарського
суду Запорізької області.