ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 17/285
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Чернова Є.В., суддів: Цвігун В.Л.,
Продаєвич Л.В., розглянув касаційну скаргу Рівненської обласної
асоціації сільського комунального господарства
"Рівнеоблсількомунгосп", м. Рівне, на постанову від
09.11-16.11.2004 Львівського апеляційного господарського суду у
справі N 17/285 господарського суду Рівненської області за позовом
Рівненської обласної асоціації сільського комунального
господарства "Рівнеоблсількомунгосп", м. Рівне, до: 1. РВ ФДМУ в
Рівненської області; 2. Виконавчого комітету Рівненської міської
ради; 3. ВАТ "Рівнесільсервіс" про визнання недійсним наказу,
свідоцтва про право власності, визнання права власності на
будинок.
У справі взяли участь представники сторін: від позивача:
Мащанюк А.М. - голова, Чумак В.О., довір. у справі від
відповідачів: 1. РВ ФДМУ в Рівненської області: Поліщук Н.В.,
довір. N 1 від 13.01.2004; 2. Виконавчого комітету Рівненської
міської ради: Хорхолюк С.П., довір. у справі; 3. ВАТ
"Рівнесільсервіс": Криворучко О.В., довір. від 02.07.2004.
Рішенням господарського суду Рівненської області від
12.05.2004 в задоволенні позову відмовлено (суддя М. Петухов).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
09.11-16.11.2004 рішення місцевого суду від 12.05.2004 залишено
без змін (колегія суддів у складі: В. Онішкевич - головуючий,
М. Слука, П. Скуровський).
Судові рішення обґрунтовані тим, що рішенням Рівненського
міського суду від 18.07.2003 по справі 32-6543 (т. 2 а.с. 26), яке
набрало законної сили, встановлено факт включення до статутного
фонду ВАТ "Рівнесільсервіс" вартості будинку N 50а по
вул. Приходська в м. Рівне та факт передачі до статутного фонду
ВАТ "Рівнесільсервіс" будинку N 50а по вул. Приходька в м. Рівне в
якості державної частки майна.
В поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
та постанову попередніх інстанцій, справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції. Скаржник посилається на
порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Скаржник наголошує на тому, що постанова апеляційної інстанції не
містить правового обґрунтування, що суди в порушення ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
безпідставно взяли до уваги як доказ рішення
Рівненського міського суду від 18.07.2003, який не засвідчує
будь-яких значущих для справи фактів. Рішення суду не відповідає
вимогам ст. 84 ГПК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
Відповідно до постанови N 3 від 17.11.84 зборів уповноважених
колгоспників-пайщиків Рівненського обласного міжколгоспного
об'єднання по будівництву в складі даного об'єднання було створене
управління по комунальному обслуговуванню сільського населення на
самостійному балансі "Облсількомунгосп". Для розміщення
новоствореного управління розпорядженням Рівненського
міськвиконкому N 757-Р від 14.12.84 будинок по вул. Приходька, 50а
передано з балансу житлово-експлуатаційної дільниці N 8 на баланс
"Облсількомунгосп" безкоштовно.
Рішенням N 22 від 18.02.91 Рівненського облвиконкому
Рівненське облуправління по комунальному обслуговуванню сільського
населення було перейменоване в Рівненське обласне виробниче
кооперативно-державне об'єднання сільського комунального
господарства "Облсількомунгосп", статут якого було зареєстровано
розпорядженням міського голови м. Рівне N 2129 від 28.07.2003 і
яке є правонаступником об'єднання "Облсількомунгосп".
Рішенням зборів уповноважених господарств учасників
об'єднання "Облсількомунгосп" від 27.10.95 було вирішено
перетворити об'єднання "Облсількомунгосп" в господарське
товариство.
Зборами засновників ВАТ "Рівнесільсервіс" від 28.10.96 було
прийнято рішення про створення ВАТ "Рівнесільсервіс" на базі
частини розпайованого майна Рівненського обласного виробничого
кооперативно-державного об'єднання сільського комунального
господарства "Облсількомунгосп" та повної частки державного майна,
затверджено статут ВАТ "Рівнесільсервіс" та погоджено план
приватизації.
РВ ФДМУ в Рівненській області наказом N 719 від 26.06.96
прийнято рішення про приватизацію майна частки державного майна в
РОВКДОСКГ "Облсількомунгосп" та наказом РВ ФДМУ в Рівненській
області N 724 від 27.06.96 затверджений акт оцінки цілісного
майнового комплексу "Облсількомунгосп". План приватизації
державної частки в майні РОВКДОСКГ "Облсількомунгосп" було
затверджено наказом РВ ФДМУ в Рівненської області за N 156 від
13.03.1997 та зареєстровано установчі документи
ВАТ "Рівнесільсервіс".
Рішенням Рівненського міського суду від 18.07.2003 по справі
N 2-6543 (т. 2 а.с. 26) встановлено факт включення до статутного
фонду ВАТ "Рівнесільсервіс" вартості будинку N 50а по
вул. Приходька в м. Рівне та факт передачі до статутного фонду ВАТ
"Рівнесільсервіс" цього будинку в якості державної частки майна.
Попередні судові інстанції зазначили, що в результаті
апеляційного та касаційного оскарження рішення Рівненського
міського суду від 18.07.2003 залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення
суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим
для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та згідно з п. 3.4 статуту ВАТ
"Рівнесільсервіс", товариство є власником майна, переданого йому
засновниками та учасниками у власність.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що
попередні судові інстанції правильно зазначили, що оскільки
спірний будинок по вул. Приходська, 50а в м. Рівне є власністю ВАТ
"Рівнесільсервіс", позовні вимоги є безпідставними.
Доводи скаржника про те, що прийняті попередніми судовими
інстанціями судові акти не містять правового обґрунтування, до
уваги не приймаються. Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду
України "Про судове рішення" від 29.12.79 рішення суду не повинно
мати зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній
справі.
Заслуговують на увагу доводи про те, що резолютивна частина
рішення має містити висновок про задоволення позову або про
відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Резолютивна частина рішення не відповідає вимогам ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Порушення процесуальних норм є підставою для
скасування рішення або постанови. Але касаційна інстанція
зазначає, що порушення вимог ст. 84 ГПК України не призвело до
прийняття неправильного по суті рішення.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказам скаржника над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
тому до уваги не приймаються.
Таким чином, касаційна інстанція дійшла висновку, що прийняті
попередніми судовими інстанціями судові рішення обгрунтовані та
підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації сільського
комунального господарства "Рівнеоблсількомунгосп" залишити без
задоволення, а постанову від 09.11-16.11.2004 Львівського
апеляційного господарського суду у справі N 17/285 господарського
суду Рівненської області - без змін.