ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 2-7/4033-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дроботової Т.Б.
суддів - Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача - Молодко К.Ю. - дов. від 14.06.2002 року
Лобач О.М. - дов. від 26.11.2004 року
відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Сімферополі
у справі N 2-7/4033-2004
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 20.09.2004 року
за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Кримського
регіонального управління ЗАТ КБ "Приватбанк"
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі
Управління державного казначейства України Автономної Республіки
Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в
особі Кримського регіонального управління звернулося до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та
уточненням до позову в якому просило визнати недійсним
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті
Сімферополі N 0000021701/0 від 03.01.2003 року, яким позивачу було
визначено до сплати суму податкового зобов'язання за платежем
прибутковий податок з робітників та службовців у сумі 33,6 грн. та
нараховано пеню за несвоєчасну сплату прибуткового податку у
розмірі 5115,27 грн.
В судове засідання позивач подав доповнення до позовної
заяви, в якому просив повернути з державного бюджету зайво
сплачену суму пені у розмірі 5115,27 грн.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі подано до
господарського суду Автономної Республіки Крим зустрічний позов та
доповнення до зустрічного позову про звернення стягнення на майно
Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в
особі Кримського регіонального управління в рахунок погашення
боргу перед бюджетом, а саме пені нарахованої за несвоєчасну
сплату прибуткового податку в сумі 5115,27 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.06.2004 року (суддя Дугаренко О.В.), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.09.2004 року (судді Черткова І.В., Плут В.М., Прокопанич Г.К.)
позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Комерційний банк
"Приватбанк" в особі Кримського регіонального управління
задоволено, визнано недійсним повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у місті Сімферополі N 0000021701/0 від
03.01.2003 року та стягнуто з місцевого бюджету Центрального
району міста Сімферополя на користь позивача 5115,27 грн. Рішення
вмотивовані тим, що державною податковою інспекцією безпідставно
нараховано до сплати пеню за несвоєчасну сплату прибуткового
податку, оскільки платник податків до початку його перевірки
контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового
зобов'язання та погасив його. За зустрічним позовом Державної
податкової інспекції у місті Сімферополі господарський суд
провадження у справі припинив за відсутністю предмета спору на
підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з посилання на те, що відповідачем за
зустрічним позовом в судове засідання було надано меморіальний
ордер N 2201 від 01.03.2004 року, згідно з яким до місцевого
бюджету Центрального району міста Сімферополя сплачена пеня з
прибуткового податку в розмірі 5115,27 грн.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі просить
Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів
справи у касаційному порядку, скасувати рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду у даній справі, посилаючись на
порушення господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, а саме статей 1, 10, 21 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
,
пункту 3.2 статті 3 ,статті 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, статті 44
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того скаржник вважає, що з нього безпідставно стягнуто
на користь позивача витрати з державного мита та з оплати
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. При цьому
посилається на приписи пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, згідно вимог якого
державні податкові інспекції звільнені від сплати державного мита.
Позивач надіслав до Вищого господарського суду України відзив
на касаційну скаргу в якому повністю заперечує викладені в
касаційній скарзі доводи.
Управлінням державного казначейства в Автономній Республіці
Крим постанова апеляційного суду не оскаржена, відзив на касаційну
скаргу не надісланий.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Гоголь Т.Г., пояснення представників позивача, дослідивши
матеріали справи та розглянувши доводи касаційної скарги, визнає
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких
підстав.
При розгляді справи господарським судом Автономної Республіки
Крим та здійсненні апеляційного провадження Севастопольським
апеляційним господарським судом було встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі була
здійснена комплексна документальна перевірка дотримання вимог
податкового та валютного законодавства Кримським регіональним
управлінням ПриватБанку за період з 01.07.2000 року по
01.01.2002 року, за наслідками якої складено акт перевірки
N 94/23-6 від 25.12.2002 року. В акті перевірки зазначено, що на
протязі 2001 року та в січні 2002 року ПриватБанком не в повному
обсязі був перерахований прибутковий податок. Недосплачена сума
згідно з уточненим розрахунком була перерахована до бюджету
9, 10 квітня 2002 року, тобто до початку його перевірки
контролюючим органом.
На підставі висновків акта Державною податковою інспекцією в
місті Сімферополі прийняте повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у місті Сімферополі N 0000021701/0 від
03.01.2003 року, яким позивачу було визначено до сплати суму
податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з
робітників та службовців у сумі 33,6 грн. та нараховано пеню за
несвоєчасну сплату прибуткового податку у розмірі 5115,27 грн.
Кримське регіональне управління ЗАТ КБ "Приватбанк" є
платником податків в розумінні пункту 1.1. статті 1 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
на якого,
згідно з чинним законодавством, покладено обов'язок утримувати
та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та
штрафні санкції.
Пункт 1.4 статті 1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
про який йдеться
визначає, що пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на
суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з
платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового
зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
після
закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового
зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, а у
разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання
та погашає його, пеня не нараховується.
Вказана вимога не застосовується, якщо платник податків не
подав податкову декларацію за період, протягом якого відбулося
таке заниження і судом доведено скоєння злочину посадовими особами
платника податків або фізичною особою - платником податків щодо
умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що нарахована
сума прибуткового податку була сплачена позивачем до бюджету 9 та
10 квітня 2002 року, тобто до початку перевірки Кримського
регіонального управління ЗАТ КБ "Приватбанк" Державною податковою
інспекцією у місті Сімферополі.
Оскільки виключення, передбачені частиною 2 підпункту 16.1.3
пункту 16.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, не розповсюджується на даний випадок,
донарахування пені з прибуткового податку є неправомірним.
Доводи податкової служби щодо необґрунтованого покладання на
відповідача судових витрат визнаються непереконливими виходячи з
наступного. Згідно з частиною першою статті 46 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в
порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Таким
законодавчим актом є Декрет Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
. Проте розподіл господарських витрат
регулюється статтею 49 Господарського процесуального кодексу
України, приписами якої визначено, що стороні на користь якої
відбулося рішення, господарський суд відшкодовує витрати,
пов'язані зі сплатою державного мита за рахунок другої сторони і в
тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного
мита.
За таких обставин, переглянута постанова Севастопольського
апеляційного господарського суду від 20.09.2004 року у справі
N 2-7/4033-2004 прийнята у відповідності до вимог чинного
законодавства, підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, 111-11 Господарського процесуального
права України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.06.2004 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.09.2004 року у справі N 2-7/4033-2004
залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у місті Сімферополі - без задоволення.