ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2005 Справа N 15/378пд
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Ткаченко Н.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Австрійсько-американського ТОВ "СБГ", м. Київ
на рішення від 06.02.2004 р. господарського суду Луганської
області
у справі N 15/378пд господарського суду Луганської області
за позовом ТОВ "Базіс", м. Кіровськ
до 1. ПП "Алден", м. Стаханов;
2. Австрійсько-американського ТОВ "СБГ", м. Київ
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
за участю представників сторін:
від ПП "Алден" - Журавльов О.В., директор;
Матвієвський А.О., довір.;
від Австрійсько-американського ТОВ "СБГ" - Поліщук О.М.,
довір.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Базіс" звернулося до господарського суду Луганської
області з позовом до ПП "Алден" та Австрійсько-американського ТОВ
"СБГ" про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Рішенням господарського суду Луганської області від
06.02.2004 р. (суддя Парамонова Т.Ф.) позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що на час укладення договору
ПП "Алден" не було власником майна та йому не належало право
розпорядження цим майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням,
Австрійсько-американське ТОВ "СБГ" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Луганської області від
06.02.2004 р. та припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не були повністю
з'ясовані всі обставини справи, чим порушено ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а також не було застосовано п. 6 ст.80 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від
29.12.1976 року N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, із змінами і доповненнями,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
В даному випадку оскаржуване рішення не відповідає вказаним
вимогам.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, судом не було
досліджено ні сторони цього договору, ні його предмет.
В основу оскаржуваного рішення було покладено рішення
Кіровського міського суду від 16.04.2001 р., яким підтверджено
право власності позивача на будівлю цеху порошкової металургії з
устаткуванням.
В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності судом першої інстанції не
перевірено чинність цього рішення на момент вирішення спору.
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
З мотивувальної частини рішення не вбачається жодної норми
права, вимогам якої не відповідає договір, що визнаний судом
першої інстанції недійсним.
Отже, оскаржуване рішення не вмотивоване належним чином.
Крім того, відповідно до ст. 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення
господарського спору суддя зобов'язує сторони, інші підприємства,
установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб
виконати певні дії, витребує від них документи, відомості,
висновки, необхідні для вирішення спору, тощо.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 80 вказаного кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство
чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2003 р.
господарським судом Луганської області було порушено провадження у
даній справі за позовом ТОВ "Базіс".
До позовної заяви позивачем додана довідка про включення його
до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій
України, видана 17.12.1999 р. Луганським обласним управлінням
статистики.
Проте, відповідно до довідки Головного міжрегіонального
управління статистики у м. Києві від 10.09.2004 р. N 26-21/3239-2
позивача у справі - ТОВ "Базіс" 20.11.2003 р. ліквідовано та
виключено з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та
організацій України.
Таким чином, на момент винесення рішення у справі позивач був
ліквідований в установленому чинним законодавством порядку.
Отже, судом було задоволено позов ліквідованої юридичної
особи.
За таких обставин справи рішення не може бути визнано
законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню,
а справа - направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
перевірити правоздатність позивача у справі та застосувати
відповідні норми чинного законодавства.
Керуючись ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст.ст. 43, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Австрійсько-американського ТОВ "СБГ
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
06.02.2004 р. у справі N 15/378пд скасувати.
3. Справу N 15/378пд передати на новий розгляд до
господарського суду Луганської області.