ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2005 Справа N 25/186-03-5495
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді: Джунь В.В. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Одеського обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України,
м. Одеса (далі - територіальне відділення АМК)
на рішення господарського суду Одеської області від
28.11.2003 та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 18.10.2004
зі справи N 25/186-03-5495
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", м. Одеса (далі - ВАТ
"ЕК "Одесаобленерго")
до територіального відділення АМК
про визнання недійсним рішення
та зустрічним позовом територіального відділення АМК
до ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
про стягнення 32 300 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
територіального відділення АМК - Бондаря О.М.,
Москаленка Т.Г.,
ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" - Комарницького В.В.,
Богаченкова В.Ю., Шандрука О.Т.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" подано позов про визнання недійсним
рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК
від 29.05.2003 N 06-рш (далі - оспорюване рішення) у справі
N 49-03/2002 про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції та накладення штрафу; територіальним відділенням АМК
подано зустрічний позов про стягнення з ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
32 300 грн. штрафу та пені на виконання оспорюваного рішення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2003
(суддя Малярчук І.А.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 18.10.2004 (колегія суддів у
складі: Разюк Г.П. - головуючий, судді Колоколов С.І. і
Петров М.С.) первісний позов задоволено: визнано недійсним
оспорюване рішення, на територіальне відділення АМК віднесено
судові витрати; в зустрічному позові відмовлено. У прийнятті
зазначених рішення та постанови судові інстанції виходили з того,
що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства
України, а саме статті 12, частини першої статті 13 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
, підпункту "Г"
пункту 9.3 Правил користування електроенергією, затверджених
постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від
31.07.96 N 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(далі - Правила).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані рішення
та постанову і передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням
попередніми судовими інстанціями приписів статей 7 і 14 Закону
України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) (3659-12)
, пункту
4 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету
України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від
23.02.2001 N 32-р ( z0291-01 ) (z0291-01)
, пункту 1.2 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, а
також порушенням судовими інстанціями статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України)
щодо оцінки доказів на підставі всебічного та повного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість
та про відповідність оскаржуваних судових рішень обставинам справи
і законодавству, та просить залишити ці рішення без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке. Судовими інстанціями у справі
встановлено, що:
- згідно з оспорюваним рішенням:
визнано, що ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" займає монопольне
становище на ринку постачання електроенергії за регульованим
тарифом та передачі електроенергії місцевими (локальними)
електричними мережами у м. Одесі та Одеській області в межах
електричних мереж, що знаходяться на балансі підприємства, з
часткою 100%;
визнано, що дії ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", які полягали у
відключенні підприємства СВК "Світанок" від електричної енергії за
борги 1999-2001 рр., при наявності поточної сплати за спожиту
електроенергію у встановлений термін і за умови, передбачені
договором за відсутності альтернативних джерел електропостачання,
є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції,
передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
, а саме - зловживанням
монопольним (домінуючим) становищем, яке кваліфікується за
пунктом 5 частини другої статті 13 названого Закону у вигляді
часткової або повної відмови від придбання або реалізації товару
за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
до ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" застосовано штраф на підставі
статті 52 того ж Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
в сумі 17 000 грн., тобто
0,002% доходу (виручки) названого товариства від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що
передував року, в якому накладається штраф;
- ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" включено (за твердженням
територіального відділення АМК) до Переліку підприємств, що
займають монопольне становище на ринку Одеської області; цей
Перелік затверджено розпорядженням голови територіального
відділення АМК 08.08.95 N 83-р та погоджений Антимонопольним
комітетом України;
- названий Перелік суду не подавався, в зв'язку з чим
територіальне відділення АМК, обґрунтовуючи наявність монопольного
становища ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" на ринку постачання
електроенергії за регульованим тарифом та передачі електроенергії
місцевими (локальними) електричними мережами у м. Одесі та
Одеській області за період 2000-2001 рр., посилався на приписи
частини другої статті 5 Закону України "Про природні монополії"
( 1682-14 ) (1682-14)
, статті 8 Закону України "Про Антимонопольний комітет
України" ( 3659-12 ) (3659-12)
, пункту 6 Положення про територіальне
відділення АМК, затвердженого наказом голови названого Комітету
від 05.01.94 N 01 ( z0004-94 ) (z0004-94)
та Методики визначення монопольного
(домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку,
затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від
05.03.2002 N 49-р ( z0317-02 ) (z0317-02)
;
- згаданий Перелік (за твердженням територіального відділення
АМК) встановлений відповідно до Методики вивчення монопольного
(домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку,
затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від
10.03.94 N 1-р ( z0048-94 ) (z0048-94)
; однак зазначена Методика втратила
чинність після затвердження згаданої Методики визначення
монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на
ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету
України від 05.03.2002 N 49-р ( z0317-02 ) (z0317-02)
;
- в оспорюваному рішенні не зазначено, на який саме момент
часу територіальним відділенням АМК було встановлено монопольне
становище ВАТ "ЕК "Одесаобленерго";
- наданий суду наказ Міністерства економіки України,
Державного комітету статистики України і Антимонопольного комітету
України від 29.12.99 N 160/422/16 ( z0096-00 ) (z0096-00)
"Про затвердження
переліку підприємств-монополістів, щодо яких запроваджується
регулювання фондів оплати праці", де зазначено, зокрема, ВАТ "ЕК
"Одесаобленерго", не стосується предмету даного спору;
- рішення господарського суду Одеської області від 06.02.2003
зі справи N 17-4-22/02-11826 не є преюдиціальним у вирішенні спору
зі справи N 25/186-03-5495, оскільки у першій з названих справ не
досліджувалися фактичні дані, які мали б значення для розгляду
другої з цих справ;
- згідно з постановами Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 22.03.2000 N 288 ( v0288227-00 ) (v0288227-00)
та
від 30.06.99 N 882 ( v0882227-99 ) (v0882227-99)
названою Комісією видано
ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі
електричної енергії Южненському міському комунальному підприємству
електромереж (ЮМКПЕМ) і ДП "Сергіївський енергорайон" РПО
"Термокоменерго", що свідчить про наявність на ринку постачання
електроенергії м. Одеси та Одеської області інших підприємств, які
здійснюють підприємницьку діяльність з передачі електроенергії
місцевими (локальними) електричними мережами;
- Ізмаїльські електромережі і СВК "Світанок" 16.08.2000
уклали договір N 103 на постачання електроенергії, пунктом 12
якого передбачено, що у випадку споживання електроенергії та
потужності за розрахунковий період понад величин, обумовлених цим
договором, абонент провадить підвищену оплату у відповідності з
чинними рішеннями та постановами уряду; підвищена оплата
стягується при перевищенні величини споживання і потужності понад
2% від обумовленої договором;
- наявне в матеріалах справи лімітне повідомлення на 2001 рік
є підтвердженням встановлення договірних величин споживання
електроенергії СВК "Світанок";
- ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" надало суду акти-розрахунки,
подані йому СВК "Світанок" за період з квітня по жовтень
2001 року, та рахунки, які виставлялися до оплати за використання
понад ліміт, реєстри відправки даних рахунків споживачу; таким
чином, СВК "Світанок" знало про наявність заборгованості за
спожиту електроенергію понад договірну величину в сумі
41 891,56 грн.;
- 07.08.2002 Ізмаїльськими електромережами відповідно до
акту-припису від 07.08.2002 N 103 припинено подачу електроенергії,
про що СВК "Світанок" попередньо повідомлено листом від 02.08.2002
за N 15.
Відповідно до частини першої і пункту 5 частини другої
статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ) (2210-14)
зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на
ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає
монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть
призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції,
зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів
господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів
господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умови
існування значної конкуренції на ринку; зловживанням монопольним
(домінуючим) становищем на ринку визнається, зокрема, часткова або
повна відмова від реалізації товару за відсутності альтернативних
джерел придбання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням
законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2
статті 50 названого Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
.
У даному разі необхідною умовою кваліфікації дій ВАТ "ЕК
"Одесаобленерго" за наведеними нормами Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
є наявність у його діях з
припинення подачі електроенергії СВК "Світанок" ознак
неправомірності, тобто невідповідності таких дій вимогам закону.
Відповідно до пункту 9.3 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції,
чинній на час відключення електроенергії) електропостачальна та
електропередавальна організації мають право, попередивши споживача
не пізніше ніж за 2 доби, припинити повністю або частково подачу
йому електроенергії (у тому числі шляхом припинення надання
доступу до місцевої (локальної) електромережі у разі, зокрема,
несплати за електроенергію у встановлений термін (підпункт "г"
цього пункту Правил).
У вирішенні даного спору попередні інстанції на підставі
встановлених ними з достатньою повнотою фактичних обставин справи
дійшли висновку про відповідність дій ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
вимогам Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, а також про те, що оспорюваним
рішенням не встановлено належним чином монопольне (домінуюче)
становище ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" на ринку постачання
електроенергії. Доводи касаційної скарги не спростовують
відповідних висновків судових інстанцій.
Що ж до посилання у касаційній скарзі на різне застосування
Одеським апеляційним господарським судом одних і тих самих
приписів Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
у розгляді аналогічних, на думку
скаржника справ, то, по-перше, це визначено як підстава для
перегляду в касаційному порядку Верховним Судом України постанов
чи ухвал Вищого господарського суду України (пункт 3 статті 111-15
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, по-друге, судовими інстанціями
встановлено наявність у даній справі іншого предмету доказування,
ніж у справі господарського суду Одеської області
N 17-4-22/02-11826.
Передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних
судових рішень з даної справи не встановлено.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2003
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.10.2004 зі справи N 25/186-03-5495 залишити без змін, а
касаційну скаргу Одеського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України - без задоволення.