ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 32/203
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі
м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.07.2004 р.
по справі N 32/203 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур"
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
позивача Єфімова С.А.
відповідача Українець Т.С.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.04.2004 (суддя
Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 21.07.2004 (судді
Нечитайло О.М., Дикунська С.Я., Вербицька О.В.), позов задоволено:
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва
від 24.02.2004 N 0000452314/0 про визначення ТОВ "Авгур"
відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та пункту 2.1
Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного
законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.99
N 542 ( z0712-99 ) (z0712-99)
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19.10.99 за N 712/4005) податкового зобов'язання за платежем: пеня
за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, штрафні санкції (код платежу 23030200) в сумі
53971121,00, в тому числі 53968741,00 грн. - основний платіж та
2380,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції визнано недійсними.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивачем не були порушені
вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
щодо строків поставки товару на
митну територію України за здійсненими авансовими платежами згідно
умов зовнішньоекономічних контрактів N 15 від 02.12.99, N 03-46/01
від 29.01.2001 та N 2606/2003 від 13.06.2003, укладених з
нерезидентами, відповідно з компанією "A.C.U. МвН" (Австрія),
компанією "Itera International Energy L.L.C" (США) та компанією
"VOM - compani s.r.o" (Болгарія) на постанову природного газу.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції
ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу
без задоволення з огляду на її необгрунтованість.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною
підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання
згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував
висновок контролюючого органу, викладений у акті перевірки від
25.02.2004 N 26/57-16400701, про порушення позивачем встановленого
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
строку відстрочення поставки за
імпортними операціями, здійсненими позивачем з проплатою
нерезидентам авансових платежів за природний газ відповідно до
умов контрактів N 15 від 02.12.1999, N 03-46/1 від 29.01.2001 та
N 2606/2003 від 13.06.2003. При цьому контролюючий орган виходив з
відсутності у позивача вантажних митних декларацій типу ІМ-40 на
поставлений згідно товаро-супровідних документів природний газ.
Судом апеляційної встановлено, що згідно умов контракту N 15
від 02.12.99, укладеного позивачем з компанією "A.C.U. МвН"
(Австрія), позивач 12.04.2001 перерахував продавцю-нерезиденту
авансовий платіж в сумі 2600000,00 доларів США, що відповідає
вартості придбаного за цим контрактом природного газу в кількості
100 млн. куб. м. Пунктом 5.4 додатку N 1 до цього контракту
передбачено, що продавець вважається таким, що виконав свої
зобов'язання по поставці газу з моменту перетину газом вихідної
засувки пункту подачі газу.
Поставка компанією "A.C.U. МвН" природного газу в кількості
100 млн. куб. м згідно контракту N 15 від 02.12.99 підтверджена
актом приймання-передачі газу від 09.04.2001, складеного з участю
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" відповідно до
підпункту 5.1.2 Порядку доступу до газотранспортної системи,
затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001 N 79
( v0079376-01 ) (v0079376-01)
.
18.04.2001 природний газ в зазначеній кількості, поставлений
згідно вказаного контракту за вантажною митною декларацією
N 001336 був взятий під митний контроль Центральної енергетичної
митниці. Рішенням Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001
у справі N 8/65 Центральну енергетичну митницю зобов'язано
здійснити митне оформлення 100 млн. куб. м природного газу,
поставленого згідно контракту N 15 від 02.12.99.
На виконання контракту N 03-46/01 від 29.01.2001, укладеного
з компанією "Itera International Energy L.L.C" (США), позивач
перерахував нерезиденту 48179319,40 доларів США.
Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 2
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
по цьому контракту стосуються відсутності
належного митного оформлення природного газу в кількості
100 млн. куб. м вартістю 5949033 доларів США.
Судом встановлено, що поставка позивачу нерезидентом
природного газу в зазначеній кількості на виконання контракту
N 03-46/01 від 29.01.2001 підтверджується актами
приймання-передачі природного газу від 12.09.2002 та від
13.12.2002, складеного з участю ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України". Згідно вантажних митних декларацій N 12400/2/001408 та
N 12400/2/001528 природний газ, що надійшов на адресу позивача
згідно цього контракту в загальній кількості 100 млн. куб. м, був
взятий під митний контроль Центральної енергетичної митниці
відповідно 25.07.2002 та 24.09.2002 р.
13.06.2003 позивач уклав контракт N 2606/2003 з компанією
"VOM - compani s.r.o" (Болгарія) на імпорт природного газу. На
виконання контракту позивачем 27.06.2003 перераховано нерезиденту
100000,00 доларів США.
19.09.2003 до контракту N 2606/2003 була укладена додаткова
угода N 1, відповідно до якої позивач та нерезидент припинили дію
контракту N 2606/2003, та припинили зобов'язання нерезидента по
поставці природного газу та дійшли згоди про повернення позивачу
авансового платежу.
Відповідно до виписки банку 30.09.2003 позивачу повернуті
валютні кошти нерезидентом у сумі 100000,00 доларів США.
Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
імпортні операції
резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в
разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з
моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на
користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується,
потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Імпортом товарів відповідно до ст. 1 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
є купівля (у тому числі
з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів
господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих
товарів на територію України, включаючи купівлю товарів,
призначених для власного споживання установами та організаціями
України, розташованими за її межами.
За змістом ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, норми якого
спрямовані на недопущення безпідставного відтоку товарів (робіт,
послуг) та валютних коштів з України, умовою для настання
відповідальності резидента є непоставка товарів (робіт, послуг),
щодо яких здійснено авансовий платіж, протягом 90 календарних днів
з моменту здійснення авансового платежу.
Встановивши факт поставки на митну територію України
природного газу в кількості, що відповідає сплаченим позивачем
авансовим платежам згідно контрактів N 15 від 02.12.99 та
N 03-46/1 від 29.01.2001, та в строки, що не перевищують
90 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів, а
також факт припинення зобов'язання, що виникло на підставі
контракту N 2606/2003 від 13.06.2003, в межах 90 календарних днів
з дня здійснення позивачем авансового платежу та повернення
останнього нерезидентом, суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про відсутність законних підстав для
притягнення позивача до відповідальності за дії, з якими
відповідач пов'язував таку відповідальність згідно акту перевірки
від 25.02.2004 N 26/57-16400701 та податкового
повідомлення-рішення від 27.02.2004 N 0000452314/0.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити
без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.07.2004 - без змін.