ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 3/230
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І., суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
(доповідач) у відкритому судовому засіданні за участю
представників: Комунального підприємства "Ресторан "Славутич" -
Третьяк Н.М., Головного управління комунального і готельного
господарства та туризму Київської міської державної
адміністрації - не з'явився, розглянувши касаційну скаргу
Комунального підприємства "Ресторан "Славутич" на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2004 р. у
справі N 3/230 господарського суду м. Києва за позовом
Комунального підприємства "Ресторан "Славутич" до Головного
управління комунального і готельного господарства та туризму
Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним
договору.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Хілінська В.В.)
від 29.07.2004 р. в позові відмовлено.
Київський апеляційний господарський суд (судді Отрюх Б.В.,
Верховець А.А., Тищенко А.І.) переглянув рішення місцевого суду і
постановою від 19.10.2004 р. залишив його без змін.
Комунальне підприємство "Ресторан "Славутич", не погоджуючись
з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських
судів, подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та
прийняти нове рішення, яким в позовні вимоги задовольнити.
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної
інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що
і призвело до прийняття помилкових рішень.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Ресторан "Славутич" звернулось до
господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління
комунального і готельного господарства та туризму Київської
міської державної адміністрації про визнання недійсним договору
від 08.12.98 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що оскаржувана
угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства, а його
волевиявлення на її укладення було не вільним, що в свою чергу,
згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є підставою для
визнання спірного договору недійсним.
Приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний
господарські суди виходили з того, що позивачем в ході судового
розгляду справи не доведено про наявність обставин, які могли
вплинути на його волевиявлення при укладенні оспорюваного
договору, або обставин, що мають суттєве значення та зачіпають
природу договору, тому, з посиланням на ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Вказані висновки місцевого та апеляційного господарських
судів відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам
справи, тому колегія Вищого господарського суду України не вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.10.2004 р. у справі N 3/230 господарського суду м. Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства
"Ресторан "Славутич" - без задоволення.