200/9362/20-а Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 28.04.2023 Прийняття

У жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "МК "Азовсталь", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06 квітня 2020 року № UA 700050/2020/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 квітня 2020 року UA 700050/2020/00017.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що контролюючим органом всупереч вимог чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 06 квітня 2020 року № UA 700050/2020/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 квітня 2020 року UA 700050/2020/00017, оскільки позивачем було правомірно визначено митну вартість товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту)). На підтвердження митної вартості товару надано всі наявні документи, за якими визначено митну вартість товару. З посиланням на положення Митного кодексу України (4495-17) , якими визначені вимоги до декларанта стосовно формування та підтвердження митної вартості товарів, позивач зазначає, що митний орган неправомірно визначив митну вартість товару за інформацією інтернет-ресурсу, оскільки таке джерело не є офіційним та достовірним джерелом підтвердження вартості придбаного товару. Надані позивачем до митної декларації документи не містили будь-яких розбіжностей, тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що митним органом не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень, оскільки не надано жодних аргументів і доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, що в свою чергу свідчить про недоведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судовими інстанціями не враховано правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 804/5959/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 822/2806/15, від 05 лютого 2019 року у справі № 826/1494/16, від 20 вересня 2019 року у справі № 823/23039/15, від 14 листопада 2019 року у справі № 825/3799/12-а, від 08 серпня 2019 року у справі № 806/36/15, що призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи митного органу щодо наявності розбіжностей між вартістю товару, задекларованою позивачем, та наданими ним документами, а також його вартістю за даними спеціалізованого джерела - "Аsiаn Metal" та митною декларацією від 19 лютого 2020 року № UA 110150/2020/002625. Акцентує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв`язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

01 червня 2021 року від ПрАТ "МК "Азовсталь" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що 01 серпня 2015 року між позивачем (покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA, м. Женева, Швейцарія (продавець) укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію. Згідно з умовами пункту 1.1 контракту продаж фероніобію покупцю (позивачу) здійснюється на неексклюзивній основі, покупець має прийняти та сплатити товар на умовах, визначених цим контрактом. Пунктом 2.1 контракту встановлено, що в період його дії продавець має поставити покупцю, а покупець має замовити товар у відповідності до специфікації. Кількість, ціна та технічні характеристики товару мають відповідати специфікаціям до цього контракту, оформленим належним чином обома сторонами, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1.1 контракту право власності на товар та ризики переходять до покупця від дати постачання, що є датою відвантаження товару, завантаженого на транспорт транспортної організації, як зазначено в товарно-транспортній накладній (CMR).

Згідно з договором доручення від 22 березня 2012 року № 089лт/002/2012 про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (у подальшому змінено назву на - ПрАТ "МК "Азовсталь"), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скиф-Шиппинг" (у подальшому змінено назву на - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шиппінг" (далі - ТОВ "Метінтвест-Шиппінг"), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

Декларантом ТОВ "Метінвест-Шиппінг" в інтересах ПрАТ "МК "Азовсталь" подано митну декларацію від 06 квітня 2020 року № UА 700050/2020/002276 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112). Декларант розрахував митну вартість за основним методом (за ціною контракту). Також декларант повідомив, що продавець і покупець пов`язані, але ця взаємозалежність не вплинула на ціну товару.

За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту від 06 квітня 2020 року (12:06:22) з вимогою надання документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копії декларації країни відправлення.

У вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про те, що позивач не може надати наведені документи у встановлений термін, має можливість надати лише протокол ТК № 89-ФС.

В повідомленні митного органу декларанту від 06 квітня 2020 року (12:26:57) митним органом зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06 квітня 2020 року митним органом прийнято рішення № UА700050/2020/000012/2 про коригування митної вартості товарів. Вказаним рішенням відповідач обрав останній метод визначення митної вартості 2ґ резервний. В якості джерела інформації для визначення митної вартості були використані відомості щодо рівня цін на фероніобій сайту "Asian Metal" за період 10 днів, що передує даті: 06 січня 2020 року -33,7069 євро/кг Nb, 03 січня 2020 року - 33,7069 євро/кг Nb, 02 січня 2020 року - 33,7069 євро/кг Nb, 31 грудня 2019 року - 33,7069 євро/кг Nb, 30 грудня 2019 року - 33,7069 євро/кг Nb, 27 грудня 2019 року - 33,9350 євро/кг Nb, 26 грудня 2019 року - 33,9350 євро/кг Nb, 25 грудня 2019 року - 33,9503 євро/кг Nb, 24 грудня 2019 року - 33,9503 євро/кг Nb, 23 грудня 2019 року - 33,8830 євро/кг Nb, середнє значення за вміст 1 кг ніобію - 33,8188 євро. Крім того, в якості джерела інформації для визначення митної вартості були використані відомості за митною декларацією від 19 лютого 2020 року № UA110150/2020/002625 за ціною 36,3923 євро за кг ніобію.

Також, митним органом була складена картка відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 квітня 2020 року UA700050/2020/00017.

Платник скористався правом випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання у зв`язку з чим подав митну декларацію UA700050/2020/002284.

Листом від 19 червня 2020 року № 059/2020-ОД позивач, керуючись частиною восьмої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ), надав відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: прайс-лист від постачальника "СВММ Europe BV", що дійсний на 1 квартал 2020 року; електронне листування з представником постачальника "СВММ Europe BV" щодо надання знижки.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини третьої статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Згідно із частинами першою-шостою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54 МК України визначає, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частин першої-третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За правилами частин дванадцятої-п`ятнадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до частин вісімнадцятої-дев`ятнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Аналіз вказаних норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару покладається на платника. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви контролюючого органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд погоджується з висновками судів, що контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 06 квітня 2020 року № UA 700050/2020/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 квітня 2020 року UA 700050/2020/00017 всупереч та не у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано відповідачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами, що документи, надані позивачем до митної декларації № UА 700050/2020/002276 та направлені додатково не мають розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або свідчити про наявність ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.

При поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 01 серпня 2015 року № 089Б8-02/554 з додатковими угодами від 04 липня 2016 року № 3, від 27 грудня 2016 року № 4, від 30 грудня 2019 року № 9; специфікацію до зовнішньоекономічного контракту від 07 січня 2020 року № 9; сертифікат аналізу від 23 березня 2020 року б/н; сертифікат аналізу від 24 березня 2020 року б/н; пакувальний лист від 23 березня 2020 року б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 24 березня 2020 року № 125654; автотранспортну накладну від 24 березня 2020 року № 2001748; супровідний документ Т1 від 24 березня 2020 року № 20NL0008551220EC35; декларацію про походження товару від 24 березня 2020 року № 125654; розрахунок вартості продукту (калькуляцію) від 28 січня 2020 року б/н фірми "METINVEST INTERNATIONAL SA" (Швейцарія); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 01 серпня 2015 року № СВ/МІ-1 між фірмою "СВММ Tupore ВV" (Нідерланди) та фірмою "METINVEST INTERNATIONAL SA" (Швейцарія); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 31 березня 2016 року № 20160331; специфікацію від 07 січня 2020 року № 17 до договору (угоди, контракту) із третіми особами від 31 березня 2016 року № 20160331; рахунок із третіми особами від 23 березня 2020 року № 90024565; договір про надання послуг митного брокера від 22 березня 2012 року № 089лт/002/2012.

Крім того, листом від 19 червня 2020 року № 059/2020-ОД позивач надав відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: прайс-лист від постачальника "СВММ Europe BV" що дійсний на 1 квартал 2020 року; електронне листування з представником постачальника "СВММ Europe BV" щодо надання знижки.

Суд зазначає, що митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю, визначеною спеціалізованим інтернет-джерелом "Asian Metal". Однак, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет) продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Крім того, дані інтернет-ресурсу "Asian Metal", взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінюватися в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку тощо. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет та митною декларацією від 19 лютого 2020 року № UA 110150/2020/002625 не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів, при цьому, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів на обґрунтування заявленої митної вартості товару.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, від 25 травня 2021 року у справі № 200/7957/20-а, від 11 листопада 2021 року у справі № 200/6403/20-а, від 27 січня 2022 року у справі № 200/6413/20-а.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем під час митного оформлення було надано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах. Таким чином, в наявності у відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.

При цьому, Суд не приймає посилання митного органу на ненадання позивачем документів на підтвердження сплати рахунку-фактури (інвойса) від 24 березня 2020 року № 125654, оскільки ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару, про що правильно зазначили судові інстанції.

Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 804/5959/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 822/2806/15, від 05 лютого 2019 року у справі № 826/1494/16, від 20 вересня 2019 року у справі № 823/23039/15, від 14 листопада 2019 року у справі № 825/3799/12-а, від 08 серпня 2019 року у справі № 806/36/15, то слід зазначити, що правова позиція, висловлена у вказаних судових рішеннях, не суперечить висновкам судових інстанцій, зробленим у цій справі. Висновки у кожній із цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують обставини, пов`язані з правами та обов`язками учасників справи. У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судами одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судами у даній справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митного органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.