ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.09.2004                              Справа N  23/110
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача), суддів,
 
за участю повноважних представників: позивача, відповідача
 
розглянувши касаційні  скарги   ТОВ   "НФ"   та   Спеціалізованого
державного  підприємства  "У" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18 травня 2004 року у  справі  за  позовом
ЗАТ  "Торгівельно-енергетична  компанія  "ІУ"  до Спеціалізованого
державного підприємства "У",  Відділу державної виконавчої  служби
Хортицького  районного  управління юстиції,  ТОВ "НФ" про визнання
прилюдних  торгів,  акту  про  проведення  прилюдних   торгів   та
реєстраційних свідоцтв недійсними,
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою господарського  суду  м.  Києва  від  16 березня 2004 року
позов ЗАТ  "Торгівельно-енергетична  компанія  "ІУ"  залишено  без
розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  18
травня 2004 року ухвалу суду скасовано. Справу передано на розгляд
господарського суду м. Києва.
 
Не погоджуючись  з  постановою  суду,  ТОВ  "НФ" та Спеціалізоване
державне підприємство "У" просять  її  скасувати,  посилаючись  на
неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального
права.
 
Заслухавши пояснення  представників  сторін,  обговоривши   доводи
касаційних  скарг,  вивчивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що
касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
 
Як встановлено судом апеляційної інстанції,  відповідно до  Закону
України  "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2181-14 ) (2181-14)
         угода боржника,  у тому числі  та,  що
укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може
бути визнана господарським  судом  за  заявою  керуючого  санацією
відповідно до цивільного законодавства недійсною,  за умови,  якщо
угода укладена з зацікавленою особою або з окремим  кредитором,  в
результаті  якої  кредиторам  спричинені чи можуть бути спричинені
збитки.
 
Законом визначено,  що подавати заяви про визнання угод недійсними
і  повернення  всього  отриманого  за  такою угодою має право лише
керуючий санацією.
 
З ухвали господарського суду Запорізької  області  від  12.09.2003
року по справі № 5/3/318-02 про введення процедури санації ВАТ "С"
вбачається про призначення керуючим санацією К-ої О.В.
 
Як правильно  встановлено апеляційним господарським судом,  згідно
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , за заявою керуючого санацією
угода боржника,  а саме ВАТ "С",  може бути визнана недійсною, але
позивач,  звертаючись з позовом до суду, просив визнати недійсними
прилюдні торги  та  акт  їх  проведення,  а  також  свідоцтва  про
придбання майна боржника, а не угоду, стороною у якій є боржник.
 
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність ухвали місцевого
суду,  прийшов до правильного висновку про  те,  що  помилковим  є
висновок місцевого суду про те,  що оскільки позивач не є керуючим
санацією ВАТ "С",  то і не мав правових підстав для  звернення  до
господарського  суду  з  позовною  заявою  про  визнання публічних
торгів недійсними,  оскільки предметом даного позову не  являється
визнання недійсною угоди, стороною у якій є боржник.
 
Згідно п.  1  ст.  81  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський суд
залишає позов без розгляду,  якщо позовну заяву підписано  особою,
яка  не має права підписувати її,  або особою,  посадове становище
якої не вказано.
 
Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем, відповідно до вимог
ст.  54  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  подано  позовну заяву,  яка
підписана президентом ЗАТ  "Торгівельноенергетична  компанія  "ІУ"
Плешинцем С.В., який є вищою посадовою особою товариства.
 
За таких   обставин,   апеляційний   господарський  суд  правильно
встановив,  що господарський суд першої інстанції не  мав  підстав
для  залишення позову без розгляду,  на підставі п.  1 ст.  81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За таких  обставин,  постанова  суду  відповідає  вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від   18
травня 2004 року залишити без змін, а касаційні скарги ТОВ "НФ" та
Спеціалізованого державного підприємства "У" - без задоволення.