ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.09.2004                                          Справа N 4/9
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого судді:     Черкащенка м. М.,
                       Плахотнюк С.О.,
                       Рибака В.В.,
 
                за участю представників сторін:
 
від Генеральної        Штихно О.В. (посв. № 142);
прокуратури України    
від позивача           не з’явилися;
від відповідача        Омельченко Г.Г. (дов. від 01.12.2003р.
                       б/н);
 
розглянувши матеріали  ВАТ “Павлиський елеватор”
касаційної скарги
 
на постанову           Донецького апеляційного господарського
                       суду від 05.05.2004 р.
 
у справі               № 4/9 господарського суду Кіровоградської
                       області
 
за позовом             прокурора Онуфріївського району в
                       інтересах держави в особі ДП “Агентство з
                       реструктуризації заборгованості
                       підприємств агропромислового комплексу в
                       особі повіреного Кіровоградського ДП ДАК
                       “Хліб України”
 
до                     ВАТ “Павлиський елеватор”
 
про   стягнення суми
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від
13.01.04  у  справі № 4/9 позов ДП “Агентство з реструктуризації
заборгованості  підприємств агропромислового комплексу  в  особі
повіреного  Кіровоградського ДП ДАК “Хліб України” м. Кіровоград
задоволено.
 
З  ВАТ  “Павлиський  елеватор” смт Павлиш  на  користь  позивача
стягнуто    6041,17   грн.,   як   вартості   паливно-мастильних
матеріалів.
 
Рішення  мотивовано  тим, що матеріалами справи  підтверджується
факт  отримання  відповідачем паливно-мастильних  матеріалів  по
договору  купівлі-продажу № 553 від 01.06.98р.  та  часткова  їх
неоплата в сумі 6041,17 грн.
 
Суд  визнав поважною причиною пропуск позивачем строку  позовної
давності та поновив його.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  05.05.04 зазначене рішення господарського суду залишено без
зміни з тих же підстав.
 
У  поданій  касаційній скарзі ВАТ “Павлиський елеватор”  просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти
нове рішення, яким відмовити позивачу в позові з тих підстав, що
прокурором   Онуфрієвського   району   Кіровоградської   області
заявлено  позов не в інтересах держави, в зв'язку з  цим.  не  є
належним позивачем у справі.
 
Судова  колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,  перевіривши  юридичну  оцінку  судовими  інстанціями
обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши
правильність застосування ними норм процесуального законодавства
прийшла  до  висновку  про  відсутність  правових  підстав   для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
Судовими   інстанціями   встановлено,   і   це   підтверджується
матеріалами справи, наступне.
 
Держава  в  особі  Кабінету Міністрів України є засновником  ДАК
“Хліб  України”,  утвореної  відповідно  до  постанови  Кабінету
Міністрів  України від 22.08.96 № 1000 “Про утворення  Державної
акціонерної  компанії “Хліб України” для забезпечення  інтересів
держави та населення у процесі реформування системи закупівель і
використання зерна державних ресурсів.
 
Власником  майна  ДАК  “Хліб України “є  Фонд  державного  майна
України.
 
Згідно  з  дорученням  органом, уповноваженим  представляти  ДАК
“Хліб  України”  по  Кіровоградській  області  є  Кіровоградське
обласне ДП ДАК “Хліб України”.
 
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від  15.05.03
№  690,  в зв'язку з реструктуризацією ДАК “Хліб України” шляхом
виділення    утворено    ДП   Агентство    з    реструктуризації
заборгованості  підприємств агропромислового  комплексу”,  якому
передано  право  вимоги  до  дебіторів  ДАК  “Хліб  України”  за
розрахунками оплати матеріально-технічних ресурсів,  поставлених
згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 03.09.97  р.
№  977,  від  24.01.98 № 83, від 25.08.98 № 1338,  від  24.01.98
№ 71.
 
За  таких  обставин  судові інстанції прийшли  до  висновку  про
заявлення даного позову в інтересах держави. Касаційна інстанція
погоджується з даним висновком.
 
Судами також встановлено, що по накладній № 397 від 18.06.98  на
підставі довіреності ЕАЕ № 090081 від 16.06.98 відповідачем було
одержано від позивача (а.с. 14-15) паливно - мастильні матеріали
на  суму  703564,85  грн.  Відпуск  їх  проведений  на  підставі
договору № 553 від 01.06.98 р.
 
Відповідач  провів  оплату  цих ресурсів  частково.  Недоплачено
6041,17 грн.
 
Наявність  такої  заборгованості у  відповідача  підтверджується
актом взаємозвірки сторін.
 
Судові  інстанції  прийшли до висновку  про  наявність  поважних
причин   для  відновлення  строку  позовної  давності   (ст.   8
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин  справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  05.05.2004р. у справі № 4/9 залишити без зміни, а касаційну
скаргу - без задоволення.