ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2004 Справа N 20-3/008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Рибака В.В. розглянув касаційну
скаргу ДП “Севастопольський виноробний завод” на рішення
господарського суду м. Севастополя від 02.06.2004 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.07.2004 р. та касаційну скаргу ЗАТ “Кратон” на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.07.2004 р. у справі № 20-3/008 за позовом ЗАТ “Кратон” до ДП
“Севастопольський виноробний завод” про спонукання вчинення дій
і стягнення 2 481 176, 69 грн. та зустрічним позовом ДП
“Севастопольський виноробний завод” до ЗАТ “Кратон” за участю
представників позивача – Лесниченко Є.С., Уварова С.П.,
відповідача – Реферда Е.О.
Про розірвання договору і стягнення збитків.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 02.06.2004 р.
позов ЗАТ “Кратон” задоволено; зобов’язано ДП “Севастопольський
виноробний завод” поставити позивачу згідно договору від
01.10.2002 р. ігристі вина: Севастопольське напівсолодке,
напівсухе в кількості 366 424 пляшок на загальну суму 2 196
626,12 грн.; Кримське біле напівсолодке, напівсухе в кількості
157156 пляшок на загальну суму 1 230 393,56 грн.; Кримське
мускатне (рожеве, біле) в кількості 247 524 пляшок на загальну
суму 1983175,52 грн.; Мускатне (рожеве, біле) в кількості 850
925 пляшок на загальну суму 5 998 087,81 грн., всього 1 622 029
пляшок ігристих вин на загальну суму 11 408 283,01 грн.;
стягнено з ДП “Севастопольський виноробний завод” на користь ЗАТ
“Кратон” 17 687 568,27 грн., в тому числі 14572391,58 грн.
штрафу, 3115176,69 грн. збитків, 3485 грн. державного мита та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу; визнано недійсними специфікації ДП “Севастопольський
виноробний завод” № 1 від 01.10.2002 р., № 2 від 01.11.2002 р.,
№ 3 від 03.12.2002 р., № 4 від 27.12.2002 р., № 5 від 03.02.2003
р., № 6 від 03.03.2003 р., № 7 від 01.04.2003 р., № 8 від
30.04.2003 р., № 9 від 02.06.2003 р., № 10 від 01.07.2003 р.,
№ 311 від 01.08.2003 р.; в задоволенні зустрічних позовних вимог
ДП “Севастопольський виноробний завод” про розірвання договору
поставки № 98/10/72 від 01.10.2002 р. та стягнення збитків
відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.07.2004 р. рішення господарського суду м. Севастополя від
02.06.2004 р. змінено; резолютивну частину викладено в наступній
редакції: позов ЗАТ “Кратон” задовольнити частково; зобов’язати
ДП “Севастопольський виноробний завод” поставити ЗАТ “Кратон” за
договором від 01.10.2002 р. ігристі вина: Севастопольське
напівсолодке, напівсухе в кількості 366 424 пляшок на загальну
суму 2 196 626,12 грн.; Кримське біле напівсолодке, напівсухе в
кількості 157156 пляшок на загальну суму 1 230 393,56 грн.;
Кримське мускатне (рожеве, біле) в кількості 247 524 пляшок на
загальну суму 1983175,52 грн.; Мускатне (рожеве, біле) в
кількості 850 925 пляшок на загальну суму 5 998 087,81 грн.,
всього 1 622 029 пляшок ігристих вин на загальну суму 11 408
283,01 грн.; стягнено з ДП “Севастопольський виноробний завод”
на користь ЗАТ “Кратон” 85 грн. державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в
частині стягнення з ДП “Севастопольський виноробний завод”
штрафу та збитків на загальну суму 17 687 568,27 грн. відмовити;
визнати недійсними специфікації ДП “Севастопольський виноробний
завод” № 1 від 01.10.2002 р., № 2 від 01.11.2002 р., № 3 від
03.12.2002 р., № 4 від 27.12.2002 р., № 5 від 03.02.2003 р., № 6
від 03.03.2003 р., № 7 від 01.04.2003 р., № 8 від 30.04.2003 р.,
№ 9 від 02.06.2003 р., № 10 від 01.07.2003 р., № 311 від
01.08.2003 р.; в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП
“Севастопольський виноробний завод” про розірвання договору
поставки № 98/10/72 від 01.10.2002 р. та стягнення збитків
відмовити.
У касаційній скарзі ДП “Севастопольський виноробний завод”
просить скасувати рішення господарського суду м. Севастополя від
02.06.2004 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.07.2004 р., посилаючись на те, що
вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та
прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ “Кратон” в позовних
вимогах у повному обсязі, визнати договір поставки № 98/10/72
від 01.10.2002 р. розірваним, стягнути з ЗАТ “Кратон” на користь
ДП “Севастопольський виноробний завод” 7 416 048 грн. збитків та
3 688 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі ЗАТ “Кратон” просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.07.2004 р., посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням
норм чинного законодавства, та залишити в силі рішення
господарського суду м. Севастополя від 02.06.2004 р.
Відзиви на касаційні скарги від сторін у справі до суду не
надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У грудні 2003 р. ЗАТ “Кратон” звернулося до господарського суду
з позовом про спонукання поставити 1 622 029 пляшок ігристих вин
на загальну суму 11 408 283,01 грн. і стягнення з ДП
“Севастопольський виноробний завод” 2 481 176, 69 грн. Під час
розгляду справи позивач звернувся д суду з заявою про збільшення
позовних вимог та просив стягнути з відповідача 17 687 568,27
грн.
ДП “Севастопольський виноробний завод” звернулося до
господарського суду з зустрічним позовом до ЗАТ “Кратон” про
розірвання договору поставки № 98/10/72 від 01.10.2002 р. і
стягнення збитків.
Апеляційний суд ґрунтовно дослідив доводи відповідача про
безпідставність позовних вимог ЗАТ “Кратон” про стягнення
збитків, штрафних санкцій, правильно застосував правові норми та
дійшов обґрунтованих висновків про відмову позивачу в цій
частині позову. При цьому суд виходив з того, що з матеріалів
справи та пояснень сторін не вбачається наявності в поведінці
відповідача навмисного порушення договірних зобов’язань. До того
ж, позивач пропустив шестимісячний строк позовної давності,
передбачений ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
щодо стягнення штрафу,
оскільки позов пред’явлений про стягнення штрафних санкцій на
підставі п. 8 договору за продаж ігристих вин іншим покупцям, а
не позивачу, тобто за порушення ексклюзивних прав., а позивач
дізнався про порушення свого права 22.04.2003 р. із листа
відповідача.
Доводи позивача в касаційній скарзі зводяться до посилання на
недоведеність обставин справи та необхідності вирішення
касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів
позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від апеляційного
суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
Позивач також вважає, що апеляційний суд повинен був відкласти
розгляд справи через відсутність його представника. Апеляційна
інстанція правильно визнала за необхідне розглянути справу у
відсутності ЗАТ “Кратон”, який без поважних причин не надіслав
до суду свого представника.
Отже, висновки апеляційного суду в цій частині відповідають
матеріалам справи, законодавству, тому підстав для задоволення
касаційної скарги позивача немає.
В постанові апеляційного суду вірно досліджені та викладені
права, обов’язки сторін, передбачені в укладеному ними договорі
поставки ігристих вин № 98 від 01.10.2002 р., сутність якого
свідчить про те, що поставка продукції пов’язана з виконанням
взаємних зобов’язань кожною із сторін. Надані до справи докази
свідчать про неможливість в повній мірі виконання договору у
зв’язку з неналежним оформленням сторонами необхідних документів
та непорозумінь щодо визначення заборгованості сторін, а також
порядку поставки продукції.
Враховуючи те, що в постанові апеляційний суд за результатами
дослідження пояснень сторін, матеріалів справи, здійснив
висновок про відсутність винної поведінки відповідача в
невиконанні договірних зобов’язань (абз. 6 стор. 4 постанови),
підстав для спонукання поставити позивачу обумовлену в судових
рішеннях продукцію немає.
При цьому враховується те, що договір поставки ігристих вин діє
до 2006 р. і у сторін є реальна можливість виконати по взаємній
згоді визначені договором обов’язки.
Отже, постанова апеляційного суду в частині спонукання
відповідача поставити продукцію підлягає скасуванню з прийняттям
рішення про відмову позивачу в позові.
Доводи касаційної скарги відповідача про необхідність розірвання
договору, стягнення з позивача збитків були предметом
дослідження обох судових інстанцій, висновки яких про
недоведеність зустрічного позову відповідача є обґрунтованими.
Отже, в решті постанова апеляційного господарського суду
відповідає матеріалам справи, тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “Кратон” залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу державного підприємства “Севастопольський
виноробний завод” задовольнити частково.
3. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.07.2004 р. у справі № 20-3/008 в частині зобов’язання
державного підприємства “Севастопольський виноробний завод”
поставити ЗАТ “Кратон” відповідно до договору від 01.10.2002 р.
1 622 029 пляшок ігристих вин на загальну суму 11 408 283,01
грн. скасувати.
4. В позові ЗАТ “Кратон” до державного підприємства
“Севастопольський виноробний завод” про спонукання поставити 1
622 029 пляшок ігристих вин на загальну суму 11 408 283,01 грн.
відмовити.
5. В решті постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.07.2004 р. у справі № 20-3/008
залишити без змін.
6. Стягнути з ЗАТ “Кратон” на користь державного підприємства
“Севастопольський виноробний завод” 850 грн. державного мита.
7. Доручити господарському суду м. Севастополя видати наказ.