ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2004 Справа N 12/548
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. головуючий Панченко Н.П., Плюшка І.А.
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї матеріали ВАТ
"Запоріжгаз"
на постанову від 21.04.2004 р. Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 12/548 господарського суду Запорізької області
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України
до ВАТ "Запоріжгаз"
про стягнення 6734467,32 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
Дочірньої компанії "Укртрансгаз"
- Могильник В.В. - дов. від 11.12.2003 р. N 2-51,
ВАТ "Запоріжгаз"
- Єльник П.Г. - дов. від 06.09.2004 р. N 16/3270
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" у серпні 2003 року звернулася в
господарський суд Запорізької області з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Запоріжгаз" про стягнення
5855269,68 грн., з яких 5714978,93 грн. заборгованість за послуги
по транспортуванню природного газу та 140290,75 грн. пені за
прострочку платежу за період з 01.08.2003 р. до 03.10.2003 р.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач у грудні 2003 р. подав до
господарського суду Запорізької області заяву про збільшення
позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги на суму
879197,64 грн. основного боргу, стягнути з відповідача на його
користь 6594176,57 грн. основного боргу та 140290,75 грн. пені, а
всього - 6734467,32 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
22.12.2003 у справі N 12/548 позов задоволено. Стягнуто з ВАТ
"Запоріжгаз" на користь ДК "Укртранс" НАК "Нафтогаз України"
6594176,57 грн. основного боргу, 140290,75 грн. пені.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
21.04.2004 рішення господарського суду Запорізької області від
22.12.2003 р. у справі N 12/548 залишено без змін.
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжгаз" у своїй
касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду
Запорізької області від 22.12.2003 р. та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р. у справі
N 12/548 та прийняти нове рішення, яким відмовити Дочірній
компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в позові повністю.
Скаржник вважає, що зазначені рішення та постанова прийняті
внаслідок порушення та неправильного застосування судом норм
матеріального права, зокрема, скаржник посилається на те, що суд
першої інстанції до спірних відносин помилково застосував норми
гл. 28 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і помилково не
застосував норми гл. 30 Цивільного кодексу УРСР, неправильно
застосував ст. 171 Цивільного кодексу УРСР; що суди попередніх
інстанцій неправильно застосували до спірних відносин ст.ст. 151,
161, 179 Цивільного кодексу УРСР у визначенні зобов'язання
ВАТ "Запоріжгаз" щодо оплати послуг транспортування природного
газу згідно з договором N 11-8 від 03.01.2002 р. Скаржник
посилається на те, що згідно з п. 6.2. договору N 11-8 від
03.01.2002 р. зобов'язання ВАТ "Запоріжгаз" щодо оплати послуг по
транспортуванню повинно було здійснювати в порядку та строки,
встановлені Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на
розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз
України" за поставлений природний газ, затвердженим постановою
НКРЕ від 12.07.2000 р. N 759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
. В касаційній скарзі
зазначено, що Алгоритм розподілу коштів не передбачає можливості
(обов'язок чи право) ВАТ "Запоріжгаз" сплачувати різницю в сумах,
які надійшли від населення за транспортування газу, та вартістю
відповідних послуг з транспортування газу магістральними
трубопроводами, а також, що Алгоритмом розподілу коштів не
передбачено також можливості для відповідача сплачувати за такі
послуги з інших джерел (рахунків) надходжень, крім розподільного
рахунку, відкритого згідно з Алгоритмом, вносити ВАТ "Запоріжгаз"
власні кошти з інших джерел на вказаний розподільний рахунок.
Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій,
що позивачем не пропущений строк позовної давності, і вважає, що
такий висновок є наслідком неправильного застосування судом
ст.ст. 76, 80, 366, 165 Цивільного кодексу УРСР.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Запорізьким
апеляційним господарським судом норм процесуального і
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "Укртрансгаз"
(виконавець) та ВАТ "Запоріжгаз" (замовник) 03.01.2002 р. уклали
договір N 11-8 на транспортування природного газу від пунктів
прийому-передачі газу в систему магістральних газопроводів до
газорозподільчих станцій, для потреб населення. Відповідно до
пунктів 1.1., 6.2 договору замовник зобов'язався здійснювати
оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного
перерахування грошових коштів на рахунок виконавця в порядку
встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого
Постановою НКРЕ від 12.07.2000 р. N 759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
"Про
затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на
розподільні рахунки газодобувних підприємств Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний
газ".
Оскільки Алгоритмом встановлено лише порядок, а не строки
розрахунку за фактично надані послуги з транспортування газу, то
відповідно до п. 2 ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник повинен
виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення
вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає
із закону, договору або із змісту зобов'язання. Листом від
21.07.2003 N 6506/6 на адресу відповідача було направлено вимогу
про розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного
газу. Таким чином відповідач повинен був сплатити борг в сумі
5714978,93 грн. до 1.08.2003 року.
ДК "Укртрансгаз", належним чином виконуючи обов'язки прийняті
на себе за договором N 11-8 від 03 січня 2002 року, здійснила
транспортування природного газу. Споживач же за послуги з
транспортування газу не розрахувався, своїми діями порушивши п. п.
1.1, 6.2 договору транспортування, які встановлюють обов'язок
замовника сплатити вартість послуг транспортування газу. Обсяг
поданого природного газу у тис. м куб. становить за 2002 рік:
у січні 67285,494 куб. м газу; у лютому 48004,651 куб. м газу;
у березні 48642,416 куб. м газу; у квітні 30288,564 куб. м газу;
у травні 12844,637 куб. м газу; у червні 9491,894 куб. м газу;
у липні 6980,280 куб. м газу; у серпні 7920,057 куб. м газу;
у вересні 11384,234 куб. м газу; у жовтні 35053,508 куб. м газу;
у листопаді 45510,209 куб. м газу; у грудні 78061,610 куб. м газу.
Загальний обсяг поставленого газу становив 401467,55 тис. куб. м
газу що підтверджується актами здачі-прийому транспортних послуг
за відповідні місяці.
Загальна вартість наданих послуг з транспортування газу
становить 13031636,81 грн., до подання позовної заяви відповідачем
було сплачено 7316657,88 грн. Таким чином, заборгованість
споживача за послуги з транспортування газу у 2002 році на момент
подання позову складала 5714978,93 грн. основного боргу. У зв'язку
з тим, що ВАТ "Запоріжгаз" запропонувало оплату, яка поступила на
поточний рахунок позивача до пред'явлення позову із зазначенням
"оплата за послуги відповідно договору транспортування", віднести
як оплату за поточний рік, у вересні 2003 р. ДК "Укртрансгаз" було
проведено корегування оплат, у результаті чого заборгованість
ВАТ "Запоріжгаз" збільшилась на 879197,64 грн. і станом на
1.12.03 р. склала 6594176,57 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної
інстанції, що позов заявлено в межах строку позовної давності, а
також, що приписи Алгоритму щодо строків і розмірів оплати послуг
з транспортування природного газу на правовідносини сторін по
договору N 11-8 від 03.01.2002 р. не впливають, оскільки ним
регулюється лише послідовність дій підприємств та банків, що їх
обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки
підприємств за поставлений газ. Постановою НКРЕ "України від
20.07.2000 р. N 759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
"Про затвердження Алгоритму
розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газо
збутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений
природний газ" не передбачається звільнення сторін від належного
виконання зобов'язань.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи Запорізьким апеляційним господарським судом та
господарським судом Запорізької області фактичні обставини справи
встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивно дослідження
поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм
надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Запоріжгаз" на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р. у
справі N 12/548 господарського суду Запорізької області залишити
без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 21.04.2004 р. у справі N 12/548 залишити без змін.