ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2003 Справа N 23/44-03-1994
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів : Бакуліної С.В.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси
на постанову від 06.08.2003 року Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 23/44-03-1994
господарського суду Одеської області
за позовом ТОВ Компанія "АСЛФ Прогрес"
до ДПІ у Приморському районі м. Одеси
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В :
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 24 грудня 2003 року №
02-14.2/506, яким внесено зміни до складів суддівських колегій,
перегляд в касаційному порядку справи №23/44-03-1994 здійснюється
колегією суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна
С.В., Ткаченко Н.Г.
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Владимиренко
С.В.) від 26.05.2003 року, залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Туренко В.Б.,
судді Бандура Л.І., Поліщук Л.В.) від 06.08.2003 року, по справі №
23/44-03-1994 позов задоволене частково; податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси
№0000762602/0 від 12.11.02р. - визнане недійсним; податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси
№0000752602/0 від 12.11.02р. - визнане недійсним у частині
донарахування податку на прибуток на суму 43575 грн. та
застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 10829 грн.;
стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по держмиту в
сумі 84,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу на суму 116 (сто шістнадцять) грн. 73 коп.; в
решті позовних вимог відмовити.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі
судові акти, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм
матеріального права, а саме пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3
ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що ДПІ у
Приморському районі м. Одеси здійснила перевірку позивача з
питання дотримання вимог податкового законодавства за період з
01.10.00р. по 01.07.02р., за результатами якої був складений акт
перевірки від 08.11.02р. №25057/26-042/24541953, на підставі якого
були прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові
повідомлення-рішення №0000752602/0 від 12.11.02р. та №0000762602/0
від 12.11.02р.
В акті перевірки та оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях
ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказано про порушення позивачем
вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.3 та п.п.5.3.9
п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.97р. ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
(із змінами та
доповненнями), пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) при відображенні
валових доходів та податкових зобов'язань по ПДВ при виконанні для
ДП "ТТW-2" робіт по договору від 24.04.00р. №28-04 по наданню
стівідорських та транспортно-експедиційних послуг по перевалці
імпортного рису, а також неправильне відображення валових витрат
при відображенні вартості робіт АТЗТ "Іллічівський морський рибний
порт", витрат на господарські потреби, по лізинговим операціям, та
інше, а також заниження валових витрат та податкового кредиту при
наявності податкових накладних та документів, що свідчать про
понесені витрати.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що здійснене ДПІ у
Приморському районі м. Одеси донарахування податку на прибуток на
суму 43995 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку
на суму 10999 грн., а також донарахування ПДВ на суму та 30511
грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму
7628 грн. є неправомірним.
Згідно пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97р. (із
змінами та доповненнями), датою збільшення валового доходу
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата
зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок
платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають
продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата
її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої
- дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує
платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт
(послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг)
платником податку.
Відповідно до договору №28-04 від 24.04.00р., укладеного між
позивачем та ДП "ТТW-2", позивач прийняв на себе зобов'язання по
наданню стівідорських та транспортно-експедиційних послуг при
перевалці в Іллічівському морському рибному порту (далі-ІМРП)
імпортного рису в мішках обсягом судової партії 6000 тн. Згідно
п.3.1 цього договору позивач прийняв на себе зобов'язання включити
судно в місячний графік обробки, забезпечити його поставку до
причалу під вивантаження в порядку черговості при умові наявності
50% попередньої оплати та виконання пунктів 2.1, 2.4 цього
договору, якими встановлено, що ДП "ТТW-2" зобов'язаний подати
позивачу нотіс про підхід судна після його відходження з порту
навантаження з послідуючим уточненням за 7, 4, 2 діб та доби до
підходу до приймального буя ІМРП; узгодити з ним дати поставки
судна до причалу, у разі запізнення судна під вивантаження більше
ніж на доби після узгодження дати, його обробка виконується в
порядку черговості підходу суден; забезпечити позивача повним
комплектом копій вантажних та супровідних документів, а також
надати рознарядки та комплект вантажних документів на кожну партію
не пізніше, ніж за 72 години до прибуття судна в порт, з внесенням
усіх реквізитів та додатків усіх необхідних супровідних
документів, у т.ч. документів, що дозволяють ввезення вантажу на
Україну. Поряд з цим, в п.3.2 цього договору встановлено обов'язок
позивача здійснювати перевантаження вантажу своїми силами та
засобами по прямому та складському варіанту з інтенсивністю 600 тн
в доби в погожий робочий день при умові виконання фірмою умов пп.
2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 цього договору, якими поряд з
вищезазначеними обов'язками ДП "ТТW-2", встановлені обов'язки по
забезпеченню прибуття вантажу в порт на судах коносаментами,
судовими партіями в міцному справному упакуванні, що відповідає
умовам технологій переробки вантажів в ІМРП, забезпечити доставку
в достатній кількості міцної та придатної запасній тарі для
вантажу; врегулювати з одержувачами, контролюючими та іншими
організаціями безпосередньо усіх питань, пов'язаних з
невідповідністю якості та кількості вантажу без участі та
відповідальності позивача. Вивантаження вантажу відбувається в
присутності представника ДП "ТТW-2". Своєчасно до відходу судна
вирішити усі питання пов'язані з відвантаженням вантажу в
нетранспортабельному стані з підвищеним процентом браку, нести
матеріальну відповідальність за простой судна, припущений у
зв'язку з відсутністю або несвоєчасного оформлення заявок на
додаткові роботи. В пунктах 3.3 - 3.6 цього договору встановлено
обов'язок позивача виконувати комплексні транспортно-експедиційні
послуги при проходженні вантажу ДП "ТТW-2", узгоджувати
вивантаження вантажу та розрахунки з ДХІ, сільгоспкарантином,
виписку та оплату видаткових ордерів, оформлення пропуску та в'їзд
і виїзд автотранспорту; оформляти після вивантаження судна
генеральні акти, а у разі встановлення нестачі, надлишків,
пошкодження вантажу під час вивантаження - акти повідомлення. За
рахунок ДП "ТТW-2" запрошувати експертів ТПП для складання актів
експертиз якості та кількості. При необхідності по додатковій
заявці та за рахунок ДП "ТТW-2" організовувати перевішування,
розсортовування, перетарування вантажу та інші роботи з
використанням тари та необхідних матеріалів ДП "ТТW-2".
В пунктах 4.1-4.10 вказана вартість робіт та порядок розрахунків.
Згідно п.4.2 договору не пізніше 3-х днів до прибуття судна в
ІМРП, ДП "ТТW-2" переводить позивачу 50% попередньої оплати, а
решта 50% платежів, вказаних в п.4.1 цього договору, фірма
переводить позивачу до моменту закінчення вивантаження судна. Усі
додаткові послуги, надані позивачем, ДП "ТТW-2" оплачує по
рахункам позивача, виходячи з фактичних витрат, що підтверджуються
обґрунтовуючими документами. Відповідно до п. 4.7 договору
остаточні розрахунки здійснюються на протязі 5-ти банківських днів
з дати виставлення рахунку, складеного на підставі генерального
акту або дат видаткових ордерів при відвантаженні зі складу.
Поряд з цим позивач уклав з АТЗТ "Іллічівський морський рибний
порт" договір від 26.04.2000р. №63/00, згідно якого предметом є
перевалка, зберігання імпортно-експортних та транзитних вантажів в
номенклатурі та обсягах узгоджених сторонами та обумовленим цим
договором.
Згідно п.3.2 цього договору позивач здійснює попередню оплату за
вантажно-розвантажувальні роботи у розмірі 50% не пізніше 2-х днів
до початку робіт, що плануються.
При відсутності грошей за вантажно-розвантажувальні роботи на
рахунку АТЗТ "ІМРП", судно до причалу не ставиться,
вантажно-розвантажувальні роботи не ведуться. Згідно п.3.3 цього
договору за весь обсяг вантажно-розвантажувальних робіт
здійснюється позивачем не пізніше 5-ти банківських днів з моменту
закінчення обробки судна, за зберігання оплата здійснюється не
пізніше 10 числа місяця наступного за оплачуваним, за подачу,
прибирання вагонів та інші залізничні послуги та збори оплата
позивачем здійснюється не пізніше 10 днів з моменту виставлення
портом рахунку. Згідно п.3.7 цього договору оплата за
вантажно-розвантажувальні роботи здійснюється по кількості
бруто-тон вказаним у коносаменті/генеральному акті; зберігання
вантажів здійснюється за вагою вказаною у приймальних документах
АТЗТ "ІМРП". Факт надання АТЗТ "ІМРП" позивачу послуг (робіт)
документально підтверджується актом виконаних робіт, підписаному
уповноваженими представниками обох сторін з урахуванням умов п.6.6
цього договору, згідно якого право підписання документів
пов'язаних з розпорядженням вантажами у порту, належить директору
або заступнику директора позивача, інші посадові особи позивача
наділяються правом підписання цих документів лише за умови надання
АТЗТ "ІМРП" довіреності, підписаної директором позивача та
оформленої у відповідності з законодавством України.
З акту перевірки вбачається, що ДПІ збільшила валові доходи
позивача на підставі актів виконаних робіт АТЗТ "ІМРП" для
позивача (без номерів та дат підписаних та завірених печаткою лише
АТЗТ "ІМРП" без підпису посадової особи позивача , вказаної у
п.6.6 договору №63/00 від 26.04.2000р., та без печатки позивача).
Донарахування ДПІ здійснила також на підставі рахунків виставлених
АТЗТ "ІМРП" позивачу, вказуючи при цьому, що акти виконаних робіт
АТЗТ "ІМРП" для позивача та рахунки виставлені АТЗТ "ІМРП"
позивачу свідчать про послуги надані позивачем для ДП "ТТW-2", а
також про необхідність відображення валових доходів позивача по
першій події якою є фактичне виконання робіт позивачем для ДП
"ТПW-2". Однак, таке твердження відповідача є неправомірним,
оскільки відповідач не врахував договірні умови визначені у п.4.2
договору №28-04 від 24.04.00р., укладеного між позивачем та ДП
"ТПW-2"', не пізніше 3-х днів до прибуття судна в ІМРП, ДП "ТТW-2"
переводить позивачу 50% попередньої оплати, а решта 50% платежів,
вказаних в п.4.1 цього договору, фірма переводить позивачу до
моменту закінчення вивантаження судна. Обумовлення сторонами
попередньої оплати свідчить про виникнення у позивача по вказаній
операції першої події - дати зарахування коштів від замовника на
банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), а не виконання робіт для замовника.
Крім того, суд правильно зазначив в рішенні, що вказані
відповідачем документи (акти виконаних робіт АТЗТ "ІМРП" для
позивача та рахунки виставлені АТЗТ "ІМРП" позивачу), за наявності
належного оформлення, можуть свідчити лише про витрати позивача, а
не його доходи, оскільки згідно договору укладеного позивачем з
АТЗТ "Іллічівський морський рибний порт" договір від 26.04.2000р.
№63/00 роботи та послуги надаються портом позивачу, а не навпаки
позивачем порту.
Також, при збільшені валових доходів позивача ДПІ не врахувала
договірні умови визначені договором №28-04 від 24.04.2000р.
укладеним між позивачем та ДП "ТТW-2", а саме необхідність
оформлення генеральних актів, надання ДП "ТТW-2" позивачу нотисів
про підхід судна, вантажних та супровідних документів з наданням
рознарядки та комплекту відвантажувальних документів на кожну
партію вантажу, узгодження позивачем вигрузки вантажу та
розрахунків з ДХІ, сільгоспкарантином, зі здійсненням виписки та
оплати видаткових ордерів, оформлення пропуску на в'їзд та виїзд
автотранспорту, що свідчать згідно договору про виконання
позивачем для ДП "ТТW-2" певних робіт обумовлених договором.
Вказані документи, обґрунтовуючи виконання позивачем для ДП
"ТTW-2" робіт по договору, відповідач в акті перевірки не вказав,
під час розгляду справи суду не надав в порушення вимог ст.33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі встановленого судом зроблений правильний висновок, що,
вищезазначене свідчить про неправомірність збільшення відповідачем
валових доходів позивача за перевіряємі періоди.
Поряд з цим, надані позивачем на розгляд суду рахунки, надані йому
для оплати АТЗТ "ІМРП", акти, а також банківські виписки про рух
коштів, свідчать про правомірність відображення позивачем валових
витрат у перевіряємі періоди. Твердження ДПІ про порушення
позивачем вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в реакції від
22.05.97р. (із змінами та доповненнями) при відображенні валових
витрат по даті списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату робіт, послуг, не враховуючи дати події, що
сталася раніше, а саме фактичного отримання платником податку
результатів робіт, послуг від АТЗТ "ІМРП" по договору від
26.04.00р. №63/00 з посиланням в обґрунтування своїх доводів на
акти виконаних робіт АТЗТ "ІМРП" для позивача та рахунки
виставлені АТЗТ "ІМРП" позивачу, є неправомірним. Оскільки
відповідач не врахував договірні умови визначені у п.3.2 цього
договору, згідно якого позивач здійснює попередню оплату за
вантажно-розвантажувальні роботи у розмірі 50% не пізніше 2-х днів
до початку плануємих робіт, при відсутності грошей за
вантажно-розвантажувальні роботи на рахунку АТЗТ "ІМРП", судно до
причалу не ставиться, вантажно-розвантажувальні роботи не
ведуться. Обумовлення сторонами попередньої оплати свідчить про
виникнення у позивача по вказаній операції першої події - дати
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг), а не отримання платником податку
результатів робіт (послуг).
Зменшення відповідачем валових витрат позивача за 2-ий квартал
2000р. на 0,2 тис. грн. та на 0,3 тис. грн. без документів,
підтверджуючих витрати, на 0,1 тис.грн. завищених валових витрат
на суму ПДВ при оплаті вартості отриманих послуг, за 3-й квартал
2000р. на 1,1 тис. грн. без документів, підтверджуючих витрати по
лізинговим операціям, а також за 1-ий квартал 2001р. на 0,3 тис.
грн. без документів, підтверджуючих витрати, відповідає вимогам
пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезазначеного
Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Однак, приймаючи до уваги наявність у позивача у 2-му кварталі
2000р. (стор. 13 акту перевірки) збитків (від'ємного значення
оподатковуваного прибутку) на суму 93,79тис.грн., згідно ст.6,
п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97р. (із змінами
та доповненнями) зменшення валових витрат позивача на загальну
суму 0,6 тис. грн. не призведе до донарахування податку на
прибуток, оскільки тільки зменшить від'ємне значення
оподатковуваного прибутку, яке становить з урахуванням цього
зменшення - 93,19 тис. грн.
Зменшення позивачем валових витрат за 3-й квартал 2000р. на 1,1
тис.грн. та за 1-й квартал 2001р. на 0,3 тис. грн. свідчить про
правомірність донарахування податку на прибуток на загальну суму
420 грн. та відповідно про застосування штрафних санкцій на суму
170 грн. згідно пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. (із
змінами та доповненнями).
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд зробив правильний висновок,
що обґрунтування неправомірності визначення відповідачем валових
доходів та валових витрат позивача по взаємовідносинам із ДП
"ТТW-2", а також враховуючи положення пп.7.3.1 п.7.3 та пп.7.5.1
п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями),
здійснене відповідачем збільшення податкових зобов'язань та
зменшення податкового кредиту позивача по ПДВ без врахування
вищевказаних договірних умов, суперечить вимогам названого Закону.
Здійснене відповідачем збільшення податкового кредиту позивача по
ПДВ не призвело до донарахування ПДВ.
Здійснене відповідачем донарахування ПДВ у зв'язку з заниженням
позивачем податкових зобов'язань по ПДВ на суму 33333,33 грн. по
отриманій передплаті від СП ТОВ "Берег Сервіс" по договору №17 від
10.04.2000р. по п/д №332 від 27.04.00р. на загальну суму 200000
грн., у т.ч. ПДВ-33333,33 грн. є неправомірним, оскільки
суперечить вимогам п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97р. (із
змінами та доповненнями), а також свідчить про неврахування
відповідачем повернення позивачем СП ТОВ "Берег Сервіс" п/д №889
від 19.07.00р. -40000 грн., у т.ч. ПДВ-6666,67 грн., п/д №893 від
19.07.00р. - 40000 грн., у т.ч. ПДВ-6666,67 грн., п/д №892 від
19.07.00р. - 40000 грн., у т.ч. ПДВ-6666,67 грн., п/д №891 від
19.07.00р. - 40000 грн., у т.ч. ПДВ-6666,67 грн., п/д №890 від
19.07.00р. - 40000 грн., у т.ч. ПДВ-6666,67 грн. за невиконану
роботу по договору №17 від 10.04.2000р.
Колегія погоджується з висновком суду, що твердження відповідача,
викладені в акті перевірки (на стор.20 абзац 3), щодо заниження
позивачем податкового кредиту по ПДВ на суму 30497,73 грн. з
зазначенням при цьому про безпідставне віднесення до податкового
кредиту суми ПДВ -3301,66 грн. і про безпідставність здійсненого
позивачем коригування ПДВ в вересні 2000р. по ряд. 16 декларації у
зв'язку з поверненням коштів СП ТОВ "Берег Сервіс" (відображення
суми ПДВ в розмірі 33333,33 грн. в рядку 16 декларації зі знаком
"-", тобто здійснивши зменшення загальної суми податкового кредиту
по ПДВ за вересень 2000р.) не заслуговують на увагу, оскільки
заниження податкового кредиту не призводить до донарахування ПДВ
згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 р. (із змінами та
доповненнями).
За таких обставин, суд обґрунтовано позовні вимоги задовольнив
частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі
м. Одеси №0000762602/0 від 12.11.02р. визнав недійсним, податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси
№0000752602/0 від 12.11.02р. визнав недійсним у частині
донарахування податку на прибуток на суму 43575 грн. та
застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 10829 грн.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Одеського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.09.2003
року № 19210/9/10-0117 на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 06.08.2003 року у справі № 23/44-03-1994
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 06.08.2003 року у справі № 23/44-03-1994 -
без змін.
Головуючий-суддя Є.Усенко
Судді С. Бакуліна
Н.Ткаченко