ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( Скасовано постановою Верховного суду України від 06.04.2004 р. ( sp06/151-2 ) (sp06/151-2) )
 
24.12.2003                                 Справа N 22/111
 
Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
відкритого акціонерного товариства  "ХХХ"  на  постанову  Н-ського
апеляційного  господарського суду від ХХ серпня 2003 року у справі
№ Х1  за  позовом  відкритого  акціонерного  товариства  "ХХХ"  до
державного підприємства "YYY" та головного комерційного управління
"ZZZ" про стягнення суми, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ХХ березня  2003  року  відкрите   акціонерне   товариство   "ХХХ"
звернулося  до  господарського  суду  Н-ської області з позовом до
державного підприємства "YYY" та головного комерційного управління
"ZZZ"  про  стягнення  236748  грн.  шкоди,  пов'язаної із заміною
возиків і колесних пар на 22 цистернах,  належних  йому  на  праві
власності,  та  витрат  на  проведення  експертизи в розмірі 22500
грн.,  посилаючись  на  порушення  відповідачами   вимог   чинного
законодавства.
 
Рішенням господарського  суду  Н-ської  області від ХХ травня 2003
року  (суддя  Я.Я.Я.)  позов  задоволено,  стягнуто  з  державного
підприємства  "YYY"  на  користь  позивача  236748 грн.  основного
боргу, 1818 грн. судових витрат, в тому числі 1700 грн. державного
мита.   У   відношенні  головного  комерційного  управління  "ZZZ"
провадження у справі припинено.
 
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ серпня
2003   року  (судді  А.А.А.,  Б.Б.Б.,  В.В.В.)  апеляційну  скаргу
задоволено частково,  рішення місцевого суду  скасовано,  а  позов
залишено без розгляду. В решті рішення залишено без змін.
 
В касаційній  скарзі  відкрите акціонерне товариство "ХХХ" просить
скасувати постанову  апеляційного  суду,  а  рішення  суду  першої
інстанції  залишити  без  змін,  посилаючись  на  порушення  судом
апеляційної інстанції норм Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,
Закону  України  "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
         та
неправильне застосування  норм  Угоди  про  міжнародне  залізничне
вантажне сполучення ( 998_011 ) (998_011)
        .
 
В судовому засіданні оголошувалась перерва до ХХ грудня 2003 року.
 
Заслухавши пояснення   представників  сторін,  вивчивши  матеріали
справи,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Задовольняючи позовні  вимоги,  місцевий  суд  виходив з того,  що
дефекти технічного стану і експлуатаційної придатності  возиків  і
колесних  пар  підтверджена матеріалами справи,  а розмір завданої
позивачу  матеріальної  шкоди  в  сумі  236748  грн.  підтверджено
експертною оцінкою Ч-ської товарної біржі м. Р-ськ.
 
До того  ж,  оскільки  головне  комерційне  управління  "ZZZ" не є
юридичною  особою,  тому  провадження  у  справі  відносно   нього
припинено.
 
При розгляді справи, апеляційний суд підставно дійшов висновку про
необхідність скасування рішення суду першої  інстанції  в  частині
задоволення  позовних  вимог  щодо  стягнення  шкоди в сумі 236748
грн.,  оскільки  позивачем  не  дотримано  претензійного  порядку,
встановленого Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення
( 998_011 ) (998_011)
        ,  на підставі  якого  позивачем  обґрунтовано  позовні
вимоги,   доказів   надання   компетентним   органом   -  головним
комерційним управлінням "ZZZ" - відповіді на претензію позивач  не
надав, а звертатися з позовом мав тільки після 3 липня 2003 року -
після  спливу  строку,  встановленого   для   розгляду   претензії
компетентним органом.
 
Висновок суду  другої  інстанції  про  незаконність позовних вимог
щодо   стягнення   суми   спричиненої   матеріальної    шкоди    є
обґрунтованим,   відповідає  фактичним  обставинам  та  матеріалам
справи,  нормам матеріального і  процесуального  права,  а  доводи
касаційної скарги його не спростовують.
 
Твердження скаржника  щодо  порушення  судом апеляційної інстанції
норм Конституції України та Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
         не можуть братися судом до уваги,  оскільки
ґрунтуються на  неправильному  розумінні  та  тлумаченні  вказаних
норм.
 
З огляду на викладене,  постанова апеляційного господарського суду
зміні або скасуванню не підлягає.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ХХХ" залишити
без задоволення,  а постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ серпня 2003 року у справі № Х1 без змін.