160/4345/22 Про визнання протиправною бездіяльність департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь особи грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за відповідний період; зобов`язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та сплатити невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексацію грошового забезпечення за відповідні спірні періоди - 26.04.2023 Прийняття

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати на його користь грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19 травня 2016 року по 31 грудня 2017 року (включно) та індексацію грошового забезпечення за період з 19 травня 2016 року по 31 жовтня 2017 року (включно);

- зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексацію грошового забезпечення за відповідні спірні періоди.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2016 року працює в полку патрульної поліції м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Водночас у спірний період відповідач неправомірно виплачував йому грошове забезпечення без урахування доплати за службу в нічний час. Поряд з цим не здійснював індексацію його грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до Департаменту про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

4. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції Департамент оскаржив його в апеляційному порядку.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року апеляційна скарга Департаменту залишена без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку на оскарження та зобов`язано надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки рішення суду ухвалено 31 травня 2022 року, а з апеляційною скаргою Департамент звернувся до суду майже через чотири місяці 27 жовтня 2022 року. Скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що копію оскаржуваного рішення не отримував, а про існування повного тексту рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника як на підставу для поновлення йому строку звернення до суду на запровадження воєнного стану, оскільки скаржник не навів будь-яких переконливих та вагомих обставин, що б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк через введення воєнного стану. Також зауважив про те, що несвоєчасне вчинення працівниками відповідача процесуальних дій в частині подання скарги, не є поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 грудня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Суд апеляційної інстанції вказав, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслана на офіційну електронну пошту скаржника (суб`єкт владних повноважень) та отримана останнім 29 листопада 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали суду або продовження строку на усунення недоліків від скаржника не надходило. Через ці обставини суд апеляційної інстанції дійшов до висновків, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений у ній строк, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

9. Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, Департамент подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президентом України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

11. Скаржник, просить взяти до уваги ту обставину, що особовий склад Департаменту відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що унеможливлює вчасне вчинення процесуальних дій.

12. Також просить урахувати, що в період воєнного стану, зважаючи на специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів поліції у такий період, зокрема: залучення особового складу до заходів, направлених на забезпечення належної оборони Дніпропетровської області та м. Кривого Рогу, вивезення для збереження всіх справ з адміністративної будівлі в безпечне місце, участь відповідача у розгляді цієї справи та вчинення інших процесуальних дій, у цей період є ускладненим.

13. Скаржник звертає увагу, що рішення суду першої інстанції до нього так і не надійшло.

14. На думку скаржника, підтвердженням наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду у цій справі є вчинення відповідачем регулярних дій з моменту виникнення права на звернення із апеляційною скаргою, які свідчать, що суб`єкт владних повноважень дійсно бажає реалізувати право на захист своїх прав у цій справі.

15. З огляду на це, скаржник вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Своєю чергою суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми КАС України (2747-15) та помилково зробив висновок про відсутність поважних причин для поновлення процесуальних строків.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Соколова В.М., суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. ухвалою від 21 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

17. Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 25 квітня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Джерела права. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Позиція Верховного Суду

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Перевіривши доводи касаційої скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

21. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

23. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

24. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

25. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

28. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

29. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

31. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

32. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

33. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

34. Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

35. Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

36. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

37. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

38. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

39. Водночас суд апеляційної інстанції надаючи оцінку заявленому в апеляційній скарзі клопотанню відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження лише формально констатував, що факт введення воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущеного відповідачем строку звернення до суду, оскільки скаржник, на думку суду, не зазначає будь-яких переконливих та вагомих обставин, що б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк через ці обставини.

40. Поряд із цим суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ту обставину, що у зв`язку із введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану всі поліцейські безперервно забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

41. За змістом статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

42. Згідно з приписами Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

43. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

44. Відповідно до положень Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС від 10 грудня 2015 року №1560 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 січня 2016 року за №12/28142 (z0012-16) , посилений варіант службової діяльності - комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов`язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо.

45. Метою введення посиленого варіанта є найшвидша нормалізація оперативної обстановки та відновлення правопорядку, усунення загрози життю чи здоров`ю громадян, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших соціальних інститутів суспільства.

46. Посилений варіант уводиться в разі:1) повідомлення про обставини (події), що можуть призвести чи призвели до загострення оперативної обстановки, можуть створити чи створили загрозу життю (здоров`ю) громадян, їх конституційним правам і свободам; 2) виникнення масових заворушень, що супроводжуються обмеженням певних прав і свобод людини; 3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення особливо важливих об`єктів або окремих місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 4) учинення терористичних актів; 5) виникнення тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров`ю значної кількості населення; 6) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

47. Ураховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що в умовах введеного на території України воєнного стану підрозділи Національної поліції переведені на посилений варіант служби з метою забезпечення публічної безпеки і порядку та здійснення цілодобового моніторингу оперативної обстановки в країні.

48. Окрім того, варто зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення та отримання відповідачем рішення суду першої інстанції, на що звертав увагу апелянт в апеляційній скарзі зазначаючи, що рішення суду ним не отримано.

49. У цьому аспекті необхідно зауважити, що судом першої інстанції не дотримано порядок вручення судового рішення, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), визначений статтею 251 КАС України.

50. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про те, що електронна адреса kryvyi_rih@patrol.police.gov.ua, на яку направлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху є офіційною електронною адресою Департаменту.

51. Беручи до увагу наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції надаючи оцінку клопотанню відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не надав оцінку всім аргументам та доводам, які свідчать про поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги у їх сукупності та дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, визначених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

52. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

53. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

54. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.