ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2003 Справа N 34/96
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу відділення Державного казначейства у
Апостолівському районі (далі - відділення Державного казначейства)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2003 p.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.08.2003 p.
зі справи № 34/96
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.
Дніпропетровськ (далі - ДП "Придніпровська залізниця")
до Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
м.Дніпропетровськ,
Апостолівської районної державної адміністрації, м. Апостолове
Дніпропетровської області
та відділення Державного казначейства
про стягнення заборгованості у сумі 2 518,04 грн. на
відшкодування витрат зі сплати компенсацій і пільг громадянам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: Кіяшко І.В. (за довіреністю ДП "Придніпровська
залізниця"),
відповідача: Лещенко О.В., заступника начальника юридичного
відділу управління Державного казначейства,
представник Дніпропетровської обласної державної адміністрації не
з'явився,
представник Апостолівської районної державної адміністрації не
з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2003 (суддя Примак С.А.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2003
(колегія суддів у складі: суддя Ясир Л.О. - головуючий, судді
Кузнецова І.Л., Джихур О.В.), позов задоволено: стягнуто з
відділення Держказначейства на користь ДП "Придніпровська
залізниця" заборгованість у сумі 2 518,04 грн.; виключено з
переліку відповідачів зі справи Дніпропетровську обласну державну
адміністрацію та Апостолівську районну державну адміністрацію.
Рішення судових інстанцій мотивовано посиланням на припис статті
63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
,
відповідно до якого фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією
цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Мотивом
виключення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та
Апостолівської районної державної адміністрації з переліку
відповідачів зі справи у рішенні суду першої інстанції зазначено
те, що місцеві органи виконавчої влади не є головними
розпорядниками бюджетних коштів, призначених для сплати
компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
У касаційній скарзі від 05.11.2003 № 153 відділення Державного
казначейства просить скасувати рішення судових інстанцій по суті
справи та передати справу на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області із залученням належних відповідачів.
Скаржник не погоджується з мотивами рішень судових інстанцій щодо
виключення з переліку відповідачів місцевих органів виконавчої
влади і стягнення заборгованості у сумі 2 518,04 грн. з відділення
Державного казначейства як бюджетної установи, що, на його думку,
є порушенням пункту 6 статті 2 та статті 21 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представники Дніпропетровської обласної державної адміністрації та
Апостолівської районної державної адміністрації в судове засідання
не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що за видатками бюджету
утворилась заборгованість у сумі 2518,04 грн. перед ДП
"Придніпровська залізниця" з витрат на виплату позивачем у період
з 01.05.1998 по 01.08.2001 компенсацій і допомоги учасникам
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС на підставі норм
розділу IV Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 2542-14 ) (2542-14)
.
Причиною спору зі справи стало питання про визначення розпорядника
бюджетних коштів, що спрямовуються на погашення заборгованості
бюджету перед позивачем як одержувачем бюджетних коштів за його
витратами на виплату компенсацій і допомоги учасникам ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.
Відповідно до статей 19 - 26 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 2542-14 ) (2542-14)
(далі - Закон) встановлено
загальні пільги та компенсації громадянам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно зі статтею 63 Закону
( 2542-14 ) (2542-14)
фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього
Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про формування, порядок
надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів
щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення" ( 1445-14 ) (1445-14)
фінансування видатків на заходи,
пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та
соціальним захистом населення, провадиться за рахунок коштів Фонду
для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд) та інших
джерел, визначених Законами України. Фонд утворюється у складі
Державного бюджету України. Кошти Фонду зараховуються на окремий
рахунок Державного бюджету України. А відповідно до приписів
статті 3 цього Закону ( 1445-14 ) (1445-14)
розпорядником коштів Фонду є
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Кошти
Фонду витрачаються виключно на фінансування заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення, що передбачені законами України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
і "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
. Перелік видатків на
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з
Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про
Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти Фонду
витрачаються у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та
соціального захисту населення ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20.06. 2000 № 987:
- Головним розпорядником коштів Фонду є МНС (пункт 3
( 987-2000-п ) (987-2000-п)
);
- МНС за місяць до початку бюджетного року подає Державному
казначейству на паперових та електронних носіях за встановленою
ним формою дані про Чорнобильський центр з проблем ядерної
безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Кабінету
Міністрів України, територіальне розташування (мережу)
підприємств, установ і організацій, які беруть участь у
реалізації заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення (одержувачі),
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади,
Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду
соціального захисту інвалідів, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, Адміністрації зони відчуження і зони
безумовного (обов'язкового) відселення, які одержують кошти Фонду
і визначаються як одержувачі коштів з власною мережею і мають
право здійснювати розподіл коштів Фонду розпорядникам нижчого
рівня (далі - одержувачі з власною мережею) та одержувачам.
Розпорядники коштів нижчого рівня інформацію про мережу
підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх
управління, та про внесення змін до неї подають територіальному
органу Державного казначейства в територіальному розрізі (область,
місто, район) у порядку, визначеному Державним казначейством
(пункт 4 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
);
- На підставі затвердженого розпису видатків державного бюджету на
заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціальним захистом населення, доведеного в
установленому порядку Мінфіном, МНС розподіляє їх між
Чорнобильським центром з проблем ядерної безпеки, радіоактивних
відходів та радіоекології Кабінету Міністрів України і
одержувачами з власною мережею і у місячний термін з дня набрання
чинності Законом України про Державний бюджет України на
відповідний рік повідомляє про ці дані зазначеним одержувачам та
Державному казначейству в територіальному розрізі, а зведені дані
- Мінфіну.
Розпорядники нижчого рівня подають зведені кошториси і плани
асигнувань територіальним органам Державного казначейства у
порядку, встановленому Державним казначейством (пункт 5
( 987-2000-п ) (987-2000-п)
);
- Виплата компенсацій і допомоги, передбачених Законом України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, провадиться
працюючим громадянам - підприємствами, установами, організаціями,
військовими частинами, в яких громадяни працюють, навчаються або
несуть службу (пункт 20 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
);
- Підприємства, установи та організації, зазначені у пунктах 20,
23, 24 цього Порядку ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
, виплату компенсацій і
допомоги здійснюють за рахунок власних коштів з наступним
відшкодуванням їх за рахунок коштів Фонду за поданням органам
Державного казначейства розрахунків витрат протягом двох тижнів
від дня проведення виплати. На загальну суму витрат організації
виписують платіжне доручення для перерахування коштів на їх
рахунок.
Відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат,
пов'язаних з виплатою компенсацій і допомоги та наданням пільг,
провадиться територіальними органами Державного казначейства у
межах коштів, що надійшли на рахунок фінансування цих витрат
(пункт 27 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
).
Відповідно до Бюджетного кодексу України:
- розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх
керівників, уповноважених на отримання бюджетних асигнувань,
взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету
(пункт 36 частини 1 статті 2 ( 2542-14 ) (2542-14)
);
- для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок
коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам
бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних
коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та
розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина 1 статті 21
( 2542-14 ) (2542-14)
);
- кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що
не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів),
надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів (частина 2
статті 21 ( 2542-14 ) (2542-14)
);
- Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями
розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у
бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;
2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному
асигнуванню;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних
бюджетних асигнувань (частина 8 статті 51 ( 2542-14 ) (2542-14)
).
З огляду на викладені приписи чинного законодавства України про
порядок погашення заборгованості за видатками бюджету Державне
казначейство України та його місцеві відділення не є
розпорядниками бюджетних коштів, а лише здійснюють платежі за
дорученнями розпорядників бюджетних коштів. У даному разі
відділення Державного казначейства повинно за дорученнями
розпорядника бюджетних коштів здійснювати платежі на відшкодування
позивачеві його виплат компенсацій і допомоги учасникам ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за рахунок коштів Фонду.
Отже судовими інстанціями задоволено позов до неналежного
відповідача, а тому їх судові рішення по суті справи підлягають
скасуванню.
Судовими інстанціями у справі не з'ясовано особи розпорядника
бюджетних коштів нижчого рівня, який має повноваження на
розпорядження коштами Фонду для відшкодування витрат позивача.
Встановлення цієї обставини має значення для визначення належного
відповідача у справі.
Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції у цій справі допущено порушення вимог
статті 24 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
. Суд не має права виключати без згоди
позивача визначених останнім у позовній заяві відповідачів.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов
подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може
за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити
заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відділення Державного казначейства у
Апостолівському районі зі справи № 34/96 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2003 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 18.08.2003 p. з цієї справи скасувати.
3. Справу № 34/96 передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь