ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2002 Справа N Д10/46
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів : Козир Т.П.
Семчук В.В.
за участю повноважних представників:
позивача - Башової С.В., Молодико К.Ю.
відповідачів -
3-ї особи -
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Авіаційна
касаційну скаргу компанія “Дніпроавіа”
на постанову від 10.10.2002 року
у справі № Д10/46
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Авіакомпанія “Дніпроавіа”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “ВС”,
3-я особа: регіональне відділення
Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області
про визнання недійсним договору оренди
по зустрічному позову – Товариства
з обмеженою відповідальністю “ВС”
до Відкритого акціонерного
товариства “Авіаційна компанія
“Дніпроавіа”
про стягнення витрат та збитків у
вигляді неотриманого доходу
В С Т А Н О В И В:
В березні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до відповідача про визнання
недійсним договору оренди, посилаючись на те, що останній
укладено з порушенням закону.
В зустрічному позові відповідач просив стягнути з позивача
збитки у вигляді затрат на реконструкцію, ремонт і організацію
діяльності в сумі 271484,24 грн. та збитків в вигляді
неотриманих доходів в сумі 1666500,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
1.07.2002 року первісний позов задоволено, а зустрічний позов
відповідача залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.10.2002 року рішення господарського суду в частині
первісного позову залишено без змін, а в частині залишення
зустрічного позову без розгляду скасовано та зустрічний позов
задоволено частково.
Постановлено стягнути з ТОВ “Авіаційна компанія “Дніпроавіа” на
користь ТОВ “ВС” 217484,24 грн. збитків та 1363500 грн. збитків
у вигляді неотриманого доходу.
В решті позовних вимог ТОВ “ВС” відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційної інстанції, як прийняту з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
Відзив від відповідача на касаційну скаргу до суду не надавався.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, перевіривши правильність застосування господарським та
апеляційним господарським судами, при прийнятті оскаржуваних
судових рішень норм матеріального і процесуального права суд
вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення з таких
підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого суду якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним
чином про час і місце засідання суду.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови апеляційної
інстанції останньою було встановлено, що в матеріалах справи
відсутні відомості про повідомлення ТОВ “ВС” в установленому
порядку про час та день розгляду справи, що стало підставою для
скасування рішення в частині залишення зустрічного позову без
розгляду.
За таких обставин суд вважає, що залишення без змін рішення суду
в частині первісного позову апеляційною інстанцією визнати
правильним не можна, оскільки за одних і тих же обставин
апеляційний господарський суд прийняв два взаємовиключаючих
рішення.
Розглянувши справу у відсутності представника ТОВ “ВС”, не
повідомленою належним чином про час і місце засідання суду,
місцевий суд позбавив останнього можливості надати докази в
захист своїх інтересів, що протирічить вимогам статей 42, 43, 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вказані порушення норм матеріального права визнати законними та
обгрунтованими не можна, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст.
111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вони є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Апеляційний господарський суд вказані порушення закону не
усунув.
Крім того, суд не може погодитись з висновками апеляційної
інстанції в частині задоволення вимог по зустрічному позову,
оскільки приведені в постанові розрахунки, надані ТОВ “ВС” про
відшкодування збитків нічим не мотивовані і з матеріалів справи
та постанови не вбачається, що вони перевірялись судом
апеляційної інстанції.
Тому суд вважає, що рішення господарського суду і постанова
апеляційної інстанції, як постановлені з порушенням норм
матеріального і процесуального права не можуть залишатись без
змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно з’ясувати обставини справи, суть
позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним
доказам дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
1.07.2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 10.10.2002 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий Дерепа В.І.
С у д д і: Козир Т.П.
Семчук В.В.