ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.12.2002                                        Справа N 6/275
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                     Полякова Б.М. – головуючого
                     Цвігун В.Л.
                     Яценко О.В.
розглянувши          Державного підприємства “Придніпровська
матеріали            залізниця”
касаційної скарги
на постанову         від 15.10.2002р. Дніпропетровського
                     апеляційного господарського суду
у справі             № 6/275 господарського суду Дніпропетровської
                     області
за позовом           ВКПФ “Валентина і К”, м. Дніпропетровськ
До                   Державного підприємства “Придніпровська
                     залізниця”
 
Про   стягнення 12 800,00 грн.
 
за участю представників сторін:
від позивача — Нестюрина В.І., директор
Демиденко М.Т., довір. № 1-15-2002 від 23.12.2002р.
від відповідача — Сидоренко О.А., довір. № 489 від 06.08.2002р.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
 
 
27.05.2002  р.  господарським  судом  Дніпропетровської  області
(суддя — Коваленко О.О.) було порушено справу № 6/275 за позовом
ВКПФ   “Валентина  і  К”,  м.  Дніпропетровськ   до   Державного
підприємства “Придніпровська залізниця» про стягнення 12  800,00
грн.
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
18.06.2002р.  (суддя – Коваленко О.О.) з Державного підприємства
“Придніпровська залізниця» на користь позивача було стягнуто  12
800,00 грн. основного боргу.
 
Не   погоджуючись  з  вказаним  рішенням  Державне  підприємство
“Придніпровська залізниця» звернулось з апеляційною  скаргою  до
Дніпропетровського апеляційного суду, в якій  просило  скасувати
рішення   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
18.06.2002р.,  що  винесене  з  порушенням  норм  процесуального
права,  а  саме:  господарським судом Дніпропетровської  області
були порушені положення ст.ст. 64 та 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
які  передбачають обов’язковість розсилання ухвали про порушення
провадження  у  справі  та рішення суду сторонам,  що  позбавило
відповідача  можливості з’явитися в засідання  суду;  суддею  не
було  використане  надане йому ст. 77 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
право  відкласти  розгляд справи в межах  строків,  встановлених
статтею  69  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , за обставин нез’явлення  в
засідання   представників  сторін,  інших   учасників   судового
процесу, неподання витребуваних доказів.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  15.10.2002р. (головуючий суддя Лотоцька Л.О., судді: Бахмат
Р.М., Коршун А.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області  від  18.06.2002р. було залишено без змін, а  апеляційна
скарга без задоволення.
 
Постанова  мотивована тим, що відповідно до ст. 104 ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          порушення  або  неправильне  застосування   норм
процесуального  права  може бути підставою  для  скасування  або
зміни  рішення  лише  за  умови, якщо це порушення  призвело  до
прийняття  неправильного  рішення; рішення  господарського  суду
Дніпропетровської    області   від    18.06.2002р.    відповідає
обставинам, матеріалам справи та чинному законодавству,  а  тому
відсутні підстави для його скасування.
 
Не   погоджуючись  з  даною  постановою,  Державне  підприємство
“Придніпровська  залізниця» звернулося з касаційної  скаргою  до
Вищого  господарського  суду України, в якій  просить  скасувати
постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від    15.10.2002р.   На   думку   скаржника   Дніпропетровським
апеляційним  господарським  судом  не  була  застосована   норма
процесуального  права України, а саме ч. 3 ст. 104  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
        , яка передбачає безумовне скасування  рішення  при
розгляді господарським судом справи за відсутністю будь-якої  зі
сторін,  не повідомленої належним чином про місце і час судового
засідання;  також порушені основоположні принципи господарського
судочинства,  які  передбачають змагальність учасників  судового
процесу, рівність всіх учасників судового процесу перед  законом
і судом.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,
проаналізувавши   застосування   господарськими   судами    норм
процесуального  права,  колегія  суддів  дійшла   висновку,   що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  виходячи   з
наступного.
 
Відповідно  до ч. 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський
суд   оцінює   докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,   що
ґрунтується  на  всебічному, повному і об’єктивному  розгляді  в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи при прийнятті  господарським
судом Дніпропетровської області рішення у судовому засіданні був
відсутній  представник  відповідача,  який  ухвалою   суду   про
порушення справи № 6/275 зобов’язаний був подати до суду  відзив
на  позов, акт звірки, документи, що посвідчують правовий статус
виробничої   або  структурної  одиниці,  оригінал   договору   з
додатками, пояснення причин порушення зобов’язань, а також копію
довідки  держкомстату.  Наведене  свідчить  про  порушення  норм
ст.  43  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         стосовно всебічного, повного  і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи  в
їх сукупності.
 
Стаття  77  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачає, що господарський
суд  відкладає  в межах строків, встановлених статтею  69  цього
Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір  не  може
бути  вирішено в даному засіданні. Такими обставинами,  зокрема,
є: нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників
судового  процесу, неподання витребуваних доказів. Суддя  першої
інстанції   не  з’ясував  причину  нез’явлення  відповідача   та
неподання   витребуваних   доказів,  що   позбавило   останнього
можливості захистити свої права у судовому засіданні та призвело
до порушення норм процесуального права.
 
Відповідно  до ч. 1 ст. 104 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          підставами
для  скасування або зміни рішення місцевого господарського  суду
є:  порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального   права.   Частина  ж   третя   вказаної   статті
передбачає,  що  порушення  норм  процесуального   права   є   в
будь-якому  випадку підставою для скасування  рішення  місцевого
господарського суду, якщо справу розглянуто господарським  судом
за  відсутністю  будь-якої із сторін, не  повідомленої  належним
чином про місце засідання суду.
 
При  винесенні  постанови про відмову в задоволенні  апеляційної
скарги  суд  апеляційної  інстанції не встановив  обставин  щодо
відсутності відповідача у судовому засіданні господарського суду
Дніпропетровської  області,  повідомлення  останнього   належним
чином  про  місце  та час засідання суду та не дав  їм  належної
юридичної  оцінки, що призвело до порушення норм  процесуального
права.
 
Відповідно  до  ст. 111-7 Господарського процесуального  кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  не   має   права
встановлювати  або  вважати доведеними  обставини,  що  не  були
встановлені  у  рішенні  або постанові  господарського  суду  чи
відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи
іншого  доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Враховуючи  викладене,  колегія  суддів  вважає,  що   постанова
Дніпропетровського  апеляційного  суду  підлягає  скасуванню,  а
Справа  N  6/275 передачі на новий розгляд до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду.
 
При   новому  розгляді  необхідно  з’ясувати  факт  повідомлення
відповідача  про  дату та час розгляду справи у  засіданні  суду
першої інстанції.
 
З  урахуванням  наведеного, та керуючись ст. ст.  43,  77,  104,
111-5,    111-7,    111-9,    111-10,   111-11    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.    Касаційну  скаргу Державного підприємства  “Придніпровська
залізниця»    на   постанову   Дніпропетровського   апеляційного
господарського   суду  від  15.10.2002р.  у   справі   №   6/275
задовольнити частково.
 
2.    Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського
суду від 15.10.2002р. у справі № 6/275 скасувати.
 
3.     Справу   №   6/275   передати   на   новий   розгляд   до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
 
Головуючий     Б.М. Поляков
 
Судді          В.Л. Цвігун
 
               О.В. Яценко