ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                    П О С Т А Н О В А
                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.12.2002   	                                 Справа N 4/1384
                         м. Київ
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії  суддів:  Козир
Т.П.  -  головуючого,  Дерепи В. І.,  Семчука  В.  В.  за  участю
представників  сторін:  позивача –  Перепелиці  С.  Г.  дов.  від
02.01.2002 року № 1/10, відповідача – Кондратюка С. М.  дов.  від
24.12.2002 року № 3710/1,
розглянувши  касаційну  скаргу ДК  “Газ  України”  НАК  “Нафтогаз
України” на постанову Київського апеляційного господарського суду
від  26.09.2002  року у справі за позовом ДК  “Газ  України”  НАК
“Нафтогаз   України”  до  Житомирського  орендного   підприємства
теплових мереж “Житомиртеплокомуненерго” 
 
про   стягнення боргу,
 
                   В С Т А Н О В И В:
 
     В  травні  2001  року  Дочірня компанія  “Газ  України”  НАК
“Нафтогаз  України”  звернулась до суду з позовом  про  стягнення
боргу  до  Житомирського  орендного підприємства  теплових  мереж
“Житомиртеплокомуненерго”.
 
     В  позовній  заяві зазначено, що борг в сумі 6243024  гривні
46коп. утворився за природний газ, поставлений у 1997 році.
 
Рішенням  господарського суду Житомирської області від 23.10.2001
року позов задоволено частково.
 
З орендного підприємства теплових мереж “Житомиртеплокомуненерго”
на   користь  дочірньої  компанії  “Торговий  дім  “Газ  України”
стягнено  6243024  гривні 46 коп. боргу. Виконання  рішення  суду
відстрочено до 25.01.2002 року. Врешті позову відмовлено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
26.09.2002 року рішення суду скасовано.
 
В позові відмовлено.
 
В  касаційній  скарзі  позивач просить скасувати  постанову  суду
апеляційної  інстанції,  посилаючись на неправильне  застосування
Київським апеляційним господарським судом ст.ст. 71, 78 і  80  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Зазначає, що не звернувся з позовом в межах 3-річного строку
позовної   давності  в  зв’язку  з  реорганізацією  нафтогазового
комплексу України і відсутністю коштів на сплату державного мита.
 
     Вважає  цю обставину подією непереборної сили, на  час  якої
перебіг позовної давності зупиняється.
 
     Крім  того,  вважає  ці  обставини поважними  причинами  для
поновлення строку позовної давності.
 
      Вислухавши   пояснення  представників  сторін,  обговоривши
доводи  касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно  до  ст. 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         перебіг  строку
позовної  давності починається з дня виникнення права  на  позов.
Право  на  позов виникає з дня, коли особа дізналася або  повинна
була дізнатися про порушення свого права.
 
     Згідно  ст.  80  ЦК  України ( 435-15  ) (435-15)
          закінчення  строку
позовної давності до пред’явлення позову є підставою для  відмови
в позові.
 
     Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає  поважною
причину пропуску строку позовної давності.
 
Як  встановлено судом, предметом спору є вартість 97402,081  тис.
куб.  м  природного  газу, поставленого відповідачу  в  серпні  –
вересні 1997 року.
 
Газ  поставлено  на  підставі договору № 2/97/28  від  10.01.1997
року,  в  якому  сторони  обумовили обсяг  газу,  ціну  і  термін
кінцевого  розрахунку – протягом трьох банківських  днів  місяця.
наступного за звітним, на основі акту прийому – передачі.
 
Поставка  вказаного обсягу газу підтверджена актами  від  27.08.і
11.09.1997 року.
 
Позивача  створено наказом НАК “Нафтогаз України” від  25.08.1998
року. Передаточний баланс та передаточний акт підписані 3.12.1999
року.
 
За   таких   обставин  суд  апеляційної  інстанції   обгрунтовано
застосував до спірних правовідносин ст. 77 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        
і прийшов до правильного висновку, що реорганізація нафтогазового
комплексу  України  не  потягла за собою  зміни  строку  позовної
давності.
 
Тому твердження позивача про зупинення строку позовної давності з
цієї причини безпідставне.
 
Відмовляючи  в  позові, Київський апеляційний  господарський  суд
встановив  причини пропуску строку позовної давності і не  визнав
їх  поважними з огляду на те, що позивач мав достатньо  часу  для
звернення   за   судовим  захистом  в  період   між   завершенням
реорганізації і закінченням строку позовної давності.
 
З  огляду  на  викладене,  постанова суду  апеляційної  інстанції
відповідає вимогам закону, тому підстав для її зміни немає.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                  П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Дочірньої компанії “Торговий дім “Газ  України”
НАК  “Нафтогаз  України”  залишити без задоволення,  а  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2002 року –
без зміни.
 
Головуючий, суддя  Т. Козир
 
Судді              В. Дерепа
 
                   В. Семчук