ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2003 Справа N Д 32/54
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П..
- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу колективного підприємства
"Верхньо-Красний госпрозрахунковий ринок Дніпропетровської
облспоживспілки", м. Дніпропетровськ (далі- КП "Верхньо-Красний
ринок")
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
19.06.2003 p.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.09.2003 p.
зі справи № Д 32/54
за позовом КП "Верхньо-Красний ринок"
до колективного підприємства "Овен" м. Дніпропетровськ (далі - КП
"Овен")
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень
від 08.08.2002, укладеного Дніпропетровським міським споживчим
товариством, м. Дніпропетровськ (далі - Дніпропетровське міське
споживче товариство) та КП "Овен",
треті особи: Дніпропетровське міське споживче товариство та
приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу
Рудкевич Е.В., м. Дніпропетровськ.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: Б.Б.Б. , В.В.В.,
відповідача: Д.Д.Д., Е.Е.Е.,
третіх осіб: не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищого господарського
суду України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
09.06.2003 (суддя Васильєв О.Ю.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2003
(колегія суддів у складі: суддя Потоцька Л.О. - головуючий, судді
Бахмат Р.М., Логвиненко А.О.), у задоволенні позову відмовлено.
Зазначені судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено
його право власності на нежилі приміщення під час укладення
оспорюваної угоди.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КП
"Верхньо-Красний ринок" просить скасувати оскаржувані рішення та
постанову і прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано тим, що зміст
договору оренди від 01.01.95 між Дніпропетровським міським
споживчим товариством (орендодавцем) і правопопередником КП "Овен"
(орендарем), на підставі якого орендодавця було зобов'язано
укласти з орендарем оспорюваний договір купівлі-продажу від
08.08.2002, не відповідає вимогам закону.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представники третіх осіб зі справи в судове засідання не
з'явились.
Перевіривши на підставі встановлених обставин справи правильність
застосування норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав
для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
-за договором купівлі-продажу від 08.08.2002 Дніпропетровське
міське споживче товариство продало, а КП "Овен" купило нежилі
приміщення загальною площею 267,4 кв. м за адресою: м.
Дніпропетровськ, вул. Ч-ська, 88; відповідний договір посвідчив
приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу К.К.К.;
- згідно з договором від 01.01.95 Дніпропетровське міське споживче
товариство передало в оренду з правом наступного викупу
правопопередникові КП "Овен" - орендному підприємству громадського
харчування Бабушкінського району м. Дніпропетровська - нежилі
приміщення загальною площею 202 кв. м за адресою: м.
Дніпропетровськ, вул. Ч-ська, 88;
- рішенням арбітражного суду Полтавської області від 10.02.98 у
справі № Д1-24, залишеним без змін постановою Вищого арбітражного
суду України від 03.07.98, зобов'язано Дніпропетровське міське
споживче товариство виконати зобов'язання за договором оренди від
01.01.95 в частині викупу орендованого приміщення орендарем;
- на виконання відповідного рішення арбітражного суду 05.06.2002
господарським судом Полтавської області видано наказ про
зобов'язання Дніпропетровського міського споживчого товариства
укласти договір купівлі- продажу нежилого приміщення, яке
знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ч-ська, 88
, з КП "Овен";
- у рішенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської
області від 20.12.2001 не визначено право власності за жодною із
сторін спору;
- оспорюваний договір укладено у зв'язку з виконанням рішення
арбітражного суду Полтавської області та наказу господарського
суду Полтавської області.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
судові рішення є обов'язковими до виконання на всій
території України.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) (3018-14)
судові рішення, що набрали законної сили, є
обов'язковими до виконання усіма органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами,
об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та
юридичними особами на всій території України.
Частиною першою статті 33 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими інстанціями встановлено, що позивачем - КП
"Верхньо-Красний ринок" не доведено, що на час укладання
оспорюваної угоди він був власником приміщень за адресою: м.
Дніпропетровськ, вул. Ч-ська, 88. Касаційна ж інстанція згідно з
частиною першою статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Скаржником не наведено обгрунтованих доводів щодо порушення
судовими інстанціями встановлених названим Кодексом правил оцінки
доказів.
Посилання скаржника на те, що "ліквідатор майна... міського
споживчого товариства М.М.М. і директор КП "Овен" Л.Л.Л.... умисно
обдурили нотаріуса" під час укладення договору купівлі-продажу від
08.08.2002, а наказ господарського суду Полтавської області від
05.06.2002 "сфабриковано", не може бути взято до уваги. Розгляд
відповідних питань законом не віднесено до повноважень касаційної
інстанції у вирішенні даного спору.
Не вбачається порушень з боку апеляційної інстанції у зв'язку з
відхиленням нею клопотання КП "Верхньо-Красний ринок" про
відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.
Скаржник є підприємством, а не фізичною особою, і в разі
захворювання його представника не було позбавлене права і
можливості забезпечити в разі необхідності участь в судовому
засіданні іншої особи, яка мала б статус його представника.
Вирішення питання про визнання явки представників сторін у
засідання господарського суду обов'язковою належить до повноважень
господарського суду, в тому числі апеляційної інстанції (пункт 7
статті 65, стаття 99 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Керуючись статтями 111-7 - 111-9 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
09.06.2003 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 10.09.2003 p. зі справи № Д 32/54 залишити
без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь