ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2002 Справа N 12/50
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.
П. - головуючого, Дерепи В. І., Семчука В. В., за участю
представників сторін: позивача – Леонтьєва Є. Е., відповідача –
Лебедєва В. В., Цигіки І. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Секвойя” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2002 року у
справі за позовом ТОВ “Секвойя” до ТОВ “Трудові резерви”, 3-я
особа державне підприємство “Українське агентство з авторських та
суміжних прав”,
про визнання порушенням авторських прав позивача використання
об’єкту авторського права, припинення розповсюдження,
вилучення і знищення упаковки, виготовленої з його
використанням, стягнення 140000 гривень компенсації, 40000
гривень на відшкодування моральної шкоди і визнання недійсним
свідоцтва ПА № 4949 від 27.11.2001 року,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2002 року ТОВ “Секвойя” звернулось до суду з
позовом до ТОВ “Трудові резерви” про визнання порушенням
авторських прав позивача використання об’єкту авторського права,
припинення розповсюдження, вилучення і знищення упаковки,
виготовленої з його використанням, стягнення 140000 гривень
компенсації, 40000 гривень на відшкодування моральної шкоди і
визнання недійсним свідоцтва ПА № 4949 від 27.11.2001 року.
В позовній заяві вказав, що виробляє мийні засоби і товари
для догляду за дитиною під назвою “КАРАПУЗ” і з 1997 року
використовує на упаковці зображення голови усміхненого малюка,
закутаного в рушник.
Йому належать майнові авторські права на цей твір,
підтверджені матеріалами державної реєстрації та свідоцтвом від
27.04.2001 року ВП № 785, виданим Державним департаментом
інтелектуальної власності.
ТОВ “Трудові резерви”, завідомо знаючи про ці обставини, без
дозволу, з 2000 року використовує зображення голови закутаного у
рушник усміхненого малюка, право власності на яке належить ТОВ
“Секвойя”, на своїй однорідній продукції під назвою “АЛЕНКА”.
Цими діями відповідач завдає позивачу моральну і матеріальну
шкоду.
Рішенням господарського суду м. Києва від 3.06.2002 року позов
задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.09.2002 року рішення суду скасовано, а провадження у справі
припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за
непідвідомчістю спору господарському суду.
В касаційній скарзі ТОВ “Секвойя” просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стверджує, що спір підвідомчий господарському суду, а рішення
місцевого господарського суду у справі законне і обгрунтоване.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2002 року
позивач звернувся з клопотанням про збільшення позовних вимог.
Просив залучити до участі у справі в якості відповідача
державне підприємство “Українське агентство з авторських та
суміжних прав” і визнати недійсним свідоцтво ПА № 4949 від
27.11.2001 року в частині державної реєстрації прав автора на
фото 3 і 4 комплекту фотографій для використання на товарах
дитячого призначення.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2002 року
клопотання задоволене частково.
Державне підприємство “Українське агентство з авторських та
суміжних прав” залучено до участі у справі в якості третьої
особи.
Виходячи із змісту ст.ст. 1 і 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
фізичні
особи не можуть бути сторонами в судовому процесі в
господарському суді.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено
позовну вимогу.
Господарський суд згідно ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
має
право до прийняття рішення за своєю ініціативою залучити до
участі у справі іншого відповідача, а у випадку, якщо встановить,
що спір подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за
позовом, може за згодою позивача допустити заміну первісного
відповідача належним.
За ст.ст. 26 і 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
третіми особами є
особи, які мають право самостійної вимоги на предмет спору, або
якщо рішення суду може вплинути на їх права чи обов’язки щодо
однієї з сторін.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірне свідоцтво ПА №
4949 від 27.11.2001 року видане Державним департаментом
інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України
автору – Пономаренку О. Ю.
Таким чином, позовна вимога про визнання цього свідоцтва
недійсним безпосередньо впливає на права і обов’язки як органу,
що його видав, так і автора – фізичної особи.
Проте, місцевий господарський суд на зазначене уваги не звернув,
не вирішив питання про необхідність залучення цих осіб до участі
у справі і підвідомчість спору господарському суду, а прийняв
рішення щодо їх прав і обов’язків.
Разом з тим, спори за участю фізичних осіб підвідомчі судам
загальної юрисдикції.
Згідно ст. 26 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
при об’єднанні кількох
зв’язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі суду, а інші –
арбітражному суду, всі вимоги підлягають розглядові в суді.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про непідвідомчість спору господарському
суду і обгрунтовано припинив провадження у справі.
З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам закону і обставинам
справи, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Секвойя” залишити без задоволення, а
постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.09.2002 року - без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді В. Дерепа
В. Семчук