ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.12.2002 Справа N 7/3088
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.–
головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників:
позивача - Козченка В.М.,
відповідача - Зайцева П. І.
розглянувши касаційну скаргу дочірньої компанії “Укртрансгаз” в
особі філії “Управління магістральних газопроводів
“Київтрансгаз”, м. Київ (далі – ДК “Укртрансгаз”)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.09.2002
зі справи № 7/3088
за позовом ДК “Укртрансгаз”
до відкритого акціонерного товариства “Хмельницькгаз”, м.
Хмельницький (далі – ВАТ “Хмельницькгаз”)
про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі
2 862 296 гривень,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.07.2002
(суддя С.Крамар), залишеним без зміни постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 25.09.2002 (колегія суддів
у складі: Слука М.Г.- головуючий, судді Бобеляк О.М. і Дух Я.В.)
у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові акти зі справи
мотивовано неподанням відповідних доказів щодо заборгованості
ВАТ “Хмельницькгаз” за спожитий природний газ сумі у 2 862 296
гривень та тим, що сам факт скасування проведених Головним
управлінням Державного казначейства України взаємозаліків між
розпорядником коштів, який фінансується з державного бюджету, та
платником податків не породжує цивільні права та обов’язки
сторін і не є підставою для задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДК
“Укртрансгаз” посилається на неправильне застосування судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема
статей 4, 41, 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і пункту
3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. На думку скаржника, протоколи взаємозаліків за
своєю правовою природою є угодами, а тому у зв’язку із
скасуванням проведених згідно з рішеннями Головного управління
Державного казначейства України взаємозаліків відповідні угоди є
недійсними. У касаційній скарзі зазначено також, що судовими
інстанціями не залучено до участі у справі учасників
взаємозаліків, а саме: Хмельницьке міське комунальне
підприємство теплових мереж “Хмельницьктеплокомуненерго”,
підприємство “Кам’янець – Подільськтеплокомуненерго”, Управління
соціального захисту Хмельницької облдержадміністрації,
Управління фінансів Хмельницької облдержадміністрації та інш.,
хоча прийняті судові акти стосуються їх прав та обов’язків.
У доповненні до касаційної скарги ДК “Укртрансгаз” посилається
на неповне з’ясування апеляційною інстанцією усіх обставин
справи, зокрема того, що Бердичівське управління магістральних
газопроводів у 1995 році було структурним підрозділом дочірнього
підприємства “Київтрансгаз” і на даний час є структурним
підрозділом ДК “Укртрансгаз”. Отже договір від 22.03.95 № 3
укладений Бердичівським управлінням магістральних газопроводів і
АТ “Хмельницькгаз” є підставою для стягнення частини
заборгованості останнього перед позивачем.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
скасування судових актів зі справи і направлення справи на новий
розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Позовні вимоги ДК “Укртрансгаз” про стягнення з ВАТ
“Хмельницькгаз” 2 862 296 гривень заборгованості за природний
газ обґрунтовано “протоколами взаєморозрахунків між
розпорядником коштів, який фінансується з державного бюджету, та
платником податків”, і рішеннями Головного управління Державного
казначейства України, а саме:
- протоколом від 21.10.97 № 4677 про взаємозалік коштів по
фінансуванню видатків в рахунок погашення недоїмки за платежами
до бюджету на загальну суму 900 000 гривень, складеним
Міністерством фінансів України, Управлінням фінансів
Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницьким міським
комунальним підприємством теплових мереж
“Хмельницьктеплокомуненерго”, Хмельницьким АТ “Хмельницькгаз”,
дочірнім підприємством “Київтрансгаз” та інш.;
- протоколом від 21.10.97 № 4678 про взаємозалік коштів по
фінансуванню видатків в рахунок погашення недоїмки за платежами
до бюджету на загальну суму 600 000 гривень, складеним
Міністерством фінансів України, Управлінням фінансів
Хмельницької облдержадміністрації, підприємством “Кам’янець –
Подільськтеплокомуненерго”, Хмельницьким АТ “Хмельницькгаз”,
дочірнім підприємством “Київтрансгаз” та інш.;
- протоколом від 30.10.97 № 5254 про взаємозалік коштів по
фінансуванню видатків в рахунок погашення недоїмки за платежами
до бюджету на загальну суму 1 500 000 гривень, складеним
Міністерством фінансів України, Управлінням фінансів
Хмельницької облдержадміністрації, підприємством “Кам’янець –
Подільськтеплокомуненерго”, Хмельницьким АТ “Хмельницькгаз”,
дочірнім підприємством “Київтрансгаз” та інш.;
- рішеннями Головного управління Державного казначейства України
від 16.04.99 № 298 і № 300 про скасування протоколів
взаєморозрахунків.
У судових рішеннях зазначено, що названі протоколи і рішення
Головного управління Державного казначейства України не можуть
бути підставою для задоволення позову без подання доказів на
обґрунтування позовних вимог, зокрема, відповідного договору,
доказів щодо кількості спожитого природного газу та періоду
виникнення заборгованості ВАТ “Хмельницькгаз” у зв’язку із
споживанням газу, розрахунку позовних вимог, тобто фактично
судові інстанції у справі дійшли висновку про відсутність
заборгованості ВАТ “Хмельницькгаз” за спожитий природний газ.
Водночас ні судом першої інстанції, ані судом апеляційної
інстанції не дано правової оцінки даним про відповідні суми
заборгованості, що містяться у протоколах взаємозаліків,
складених не тільки за участю органів Державного казначейства
України, але й споживачів природного газу, у тому числі й ВАТ
“Хмельницькгаз”. Отже оцінка доказів у справі здійснена з
порушенням приписів статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за якою така оцінка повинна
ґрунтуватись на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у
судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.
Судовими інстанціями у справі не з’ясовані також питання,
пов’язані з реорганізацію дочірнього підприємства “Київтрансгаз”
та Бердичівського управління магістральних газопроводів.
У зв’язку з наведеним не можна вважати, що обставини у цій
справі, які входять до предмету доказування, встановлені
судовими інстанціями з достатньою повнотою, а отже справа має
бути направлена на новий розгляд для їх встановлення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-7-111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз” задовольнити.
2.Рішення господарського суду Хмельницької області від
31.07.2002 і постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 25.09.2002 зі справи № 7/3088 скасувати.
3.Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Хмельницької області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В.Селіваненко