ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2002 Справа N 6/148п
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий)
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу МП ТОВ “Декон” на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.08.2002 у справі за позовом
Українського центру по обслуговуванню пасажирів на залізничному
транспорті України до МП ТОВ “Декон”
про визнання договору недійсним
УСТАНОВИВ:
У лютому 1999 року Український центр по обслуговуванню пасажирів
на залізничному транспорті України звернувся до суду з позовом
до МП ТОВ “Декон” та просив визнати недійсним договір оренди від
12.04.94, зі змінами до нього від 27.12.96, з підстав ст. 48 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15) , посилаючись на те, що зазначений договір не
відповідає вимогам чинного законодавства, а саме положенням
Тимчасового статуту підприємства та безпосередньо Статуту УЦОП.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2002
/судді Іванова Л.Б., Доннічева І.О., Кролевець О.А./, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 13.08.2002 /судді: Бенедисюк І.М., Брайко Л.І., Львова
Б.Ю./, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті судові
рішення та у позові відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційною інстанцією у справі об’являлась перерва з 4.12.2002
на 18.12.2002 та з 18.12.2002 на 25.12.2002.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 111-21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) вказівки, що
містяться у постанові Верховного Суду України, є обов’язковими
для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Верховний Суд України скасовуючи попередні рішення, ухвалені по
даній справі, у постанові від 25.03.2002, зокрема, зазначив за
необхідне при новому розгляді справи, в разі задоволення позову
про визнання угоди недійсною, вирішити одночасно і питання
застосування передбачених законом наслідків визнання такої угоди
недійсною, це з одного боку, а з іншого, з’ясувати питання щодо
наявності підстав для застосування до спірних відносин положень
статті 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) , якою визначаються наслідки
закінчення строку позовної давності.
Суд цих вказівок Верховного Суду України не виконав.
При цьому, з огляду правової природи спірних відносин, в разі
доведеності заявлених вимог, слід суду було дослідити і питання
щодо моменту, з якого угода вважалась недійсною /ст. 59 ЦК/.
Суд другої інстанції, залишаючи рішення суду без змін, на
зазначене також уваги не звернув.
За таких обставин прийняті судові рішення визнати законними і
обгрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МП ТОВ “Декон” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.08.2002 та рішення господарського суду м. Києва від
10.02.2002 скасувати і справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук