ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2002                         		Справа N 4/2/145д

                             м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого)

Вовка І.В.

Гончарука П. А.,

за  участю представників позивача: Кулешової Л.В. дов. № 32  від

04.02.2002  року, відповідача: Молодико К.Ю. дов.  №  18-89  від

20.12.2002  року,  розглянувши у відкритому  судовому  засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький

завод  феросплавів” на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 24.09.2002 року у справі №  4/2/145д  за

позовом  Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”

до   Відкритого   акціонерного  товариства  “Запорізький   завод

феросплавів” про спонукання внесення змін до договору,

                       У С Т А Н О В И В:

У  березні  2002  року позивач звернувся до господарського  суду

Запорізької  області  з  позовною  заявою  до  відповідача   про

спонукання  внесення змін в п. п. 4.5 договору про  користування

електричною  енергією від 01.04.1999 року, в частині  визначення

розміру неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Рішенням  господарського суду Запорізької області від 21.05.2002

року позов задоволено.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  24.09.2002  року  зазначене рішення суду  першої  інстанції

залишено без змін.

У   касаційній   скарзі,   відповідач   вважає,   що   постанова

апеляційного  суду прийнята з порушенням норм  матеріального  та

процесуального  права і, тому просить її скасувати  та  прийняти

нове рішення.

У  відзиві  на  касаційну скаргу позивач  вважає,  що  постанова

апеляційного   суду   відповідає   вимогам   матеріального    та

процесуального права і, просить залишити її без змін.

Заслухавши  пояснення  представників сторін,  дослідивши  доводи

касаційної  скарги  та  відзиву на неї і  перевіривши  матеріали

справи,  суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з

наступних підстав.

Предметом  даного  судового  розгляду  є  спір  щодо  спонукання

відповідача  внести  зміни  до  п.  п.  4.5  договору  №  3  від

01.04.1999 року на користування електричною енергією, укладеного

між сторонами.

В  основу  прийнятих судом рішень покладено висновки  проте,  що

відповідно   до   Закону   України  “Про   відповідальність   за

несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вимоги позивача щодо

внесення  змін  до  укладеного договору в  частині  встановлення

розміру пені є обґрунтованими.

Такі висновки суду є помилковими.

Відповідно  до вимог ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          одностороння

відмова  від  виконання зобов’язання і одностороння  зміна  умов

договору  не  допускається, за винятком  випадків,  передбачених

законом.  Згідно  ст. 1 Закону України “Про відповідальність  за

несвоєчасне  виконання грошових зобов’язань”  платники  грошових

коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку

платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Вимоги  позивача  спонукати відповідача  внести  зміни  до  умов

укладеного  між  ними  договору не містять підстав  передбачених

чинним законодавством України.

Наведеного  суд  не  врахував і задовольнив позов  без  належних

правових  підстав,  неправильно застосувавши і  порушивши  норми

матеріального права.

Таким  чином, попередні судові інстанції дійшли до неправильного

висновку   про   наявність   у   позивача   права   вимагати   в

односторонньому порядку внесення змін до умов договору. За таких

обставин, суд вважає, що в заявленому позові слід відмовити.

Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку  проте,  що

касаційна  скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського

суду  Запорізької  області  від  21.05.2002  року  та  постанова

Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від

24.09.2002  року  підлягають  скасуванню  з  прийняттям   нового

рішення про відмову в задоволенні позову.

З  огляду  наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-8,

111-9,  ч.  1 ст. 111-10, 111-11, 1211 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький

завод феросплавів” задовольнити.

Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду

від  24.09.2002 року та рішення господарського суду  Запорізької

області від 21.05.2002 року скасувати.

В позові Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”

до   Відкритого   акціонерного  товариства  “Запорізький   завод

феросплавів”  про  спонукання внести  зміни  до  умов  договору,

відмовити.

Господарському  суду  Запорізької області у  разі  підтвердження

стягнення  судових  витрат з Відкритого акціонерного  товариства

“Запорізький завод феросплавів” видати зворотній наказ.

Головуючий    В.С. Перепічай

Судді         І.В. Вовк

              П. А. Гончарук