ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2002 Справа N 19/745
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. – головуючого, Вовка І.В., Гончарука П. А.
розглянувши касаційне подання заступника прокурора м. Києва на
рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2002р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2002р. у справі № 19/745 за позовом ДП “Максма” до
Центральної енергетичної митниці
про визнання недійсними талонів відмови у митному оформленні,
В С Т А Н О В И В
У листопаді 2001р. ДП “Максма” звернулось до господарського
суду м. Києва з позовом до Центральної енергетичної митниці про
визнання недійсними талонів відмови у митному оформленні товарів
та інших предметів.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.07.2002р. (суддя
Хрипун О.О.) позов задоволено, визнано недійсними талони відмови
у пропуску на митну територію України чи митному оформленні
товарів та інших предметів: № 18/01/133 від 06.11.01р.; №
18/01/147 від 19.12.01р.; № 18/02/35 від 05.02.02р.; № 18/02/39
від 08.02.02р.; № 18/02/44 від 11.02.02р.; № 18/02/050 від
13.02.02р. виданих Центральною енергетичною митницею ДП
“Максма”; зобов’язано відповідача провести митне оформлення
товару, що надійшов на адресу позивача згідно контракту купівлі-
продажу № 09/10-01 від 09.10.01р., у відповідності з рішенням
Луцького міського суду від 18.01.99р.; стягнуто з відповідача на
користь позивача судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
просив дане рішення суду скасувати, посилаючись на його
невідповідність матеріалам справи та чинному законодавству.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2002р. (судді Моторний О.А., Сотніков С.В., Кулик Н.А.)
апеляційну скаргу Центральної енергетичної митниці залишено без
задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від
01.07.2002р. без змін.
В касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить
скасувати рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2002р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2002р. у справі № 19/745, посилаючись на те, що судові
рішення прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у
позові ДП “Максма”.
У відзиві та доповненні до нього позивач вказує на
безпідставність доводів касаційного подання та просить залишити
його без задоволення, а прийняті судові рішення без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін і прокуратури,
дослідивши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали
справи та повноту встановлення обставин справи, правильність їх
юридичної оцінки, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи 09.10.01р. між позивачем і компанією “Диназ
Нафта” було укладено зовнішньоекономічний контракт № 09/10-01 на
купівлю у останньої бензину марки А-92.
На виконання зазначеного контракту позивачу надійшов бензин А-
92, який 06.11.01р. був представлений Центральній енергетичній
митниці для митного оформлення на пільгових умовах.
На митні вантажні декларації, які були надані позивачем для
митного оформлення товару, Центральна енергетична митниця
відмовила позивачу в цьому, про що видала ДП “Максма” талони
відмови у пропуску на митну територію України чи митному
оформленні товарів та інших предметів : № 18/01/133 від
06.11.01р.; № 18/01/147 від 19.12.01р.; № 18/02/35 від
05.02.02р.; № 18/02/39 від 08.02.02р.; № 18/02/44 від
11.02.02р.; № 18/02/050 від 13.02.02р.
Задовольняючи позов, судові інстанції виходили з того, що
рішенням Луцького міського суду від 18.01.99р., залишеного без
змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного суду
України від 03.11.99р. та ухвалами Луцького міського суду від
29.11.99р та 31.01.00р. про роз’яснення рішення суду визнано за
спільним українсько-польським підприємством “АБ Імекс ЛТД”, його
дочірніми підприємствами, право на державні гарантії захисту
іноземних інвестицій протягом 10 років, починаючи з
17.09.1992року і що до них застосовується спеціальне
законодавство, яке діяло станом на день реєстрації іноземної
інвестиції.
Наступні введення нових податків і обов’язкових платежів до
бюджету, зміни об’єкта оподаткування, механізму обчислення
регулювання цін та інші, щодо інвестицій на спільне підприємство
“АБ Імекс ЛТД” та його дочірні підприємства, Януша Мирослава
Скроцьки не поширюються.
Вказані судові рішення набули законної сили, ніким не скасовані
і обов’язкові для виконання на всій території України.
Проте з цим висновком судових інстанцій не можна погодитись
виходячи з наступного.
Законом України № 1457-ІІІ від 17.02.00р. “Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” встановлено, що на території України до
суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю
іноземних інвестицій, застосовується національний режим
валютного регулювання та справляння податків, зборів
(обов’язкових платежів), встановлений законами України для
підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Статтею 4 цього Закону скасована дія таких нормативних актів:
Закону України “Про іноземні інвестиції” від 13.03.92р. № 2198-
ХІІ;
Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93р. “Про режим
іноземного інвестування”;
Постанови Верховної Ради України “Про порядок введення дію
Закону України “Про іноземні інвестиції” від 13.03.92р. № 2198-а
ХІІ;
Пункту 5 Постанови Верховної Ради України “Про порядок введення
в дію Закону України “Про режим іноземного інвестування” від
19.03.96р. № 94/96 ВР.
При задоволенні вимог позивача суди попередніх інстанцій
керувалися вищезазначеними нормативними актами, які були чинними
на час прийняття цих рішень і які були скасовані на період
звернень позивачем до Центральної енергетичної митниці у
листопаді - грудні 2001р. та січні – лютому 2002р. для митного
оформлення бензину А-92, який надійшов за зовнішньоекономічним
контрактом.
Місцевий та апеляційний господарські суди при прийнятті судових
рішень наведеного не врахували.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з
використанням майна та коштів вітчизняного походження”; п. 1.2
резолютивної частини рішення Коституційного Суду України від
29.01.02р. № 1-рп/2002 із уточненнями тексту згідно ухвали
Коституційного Суду України від 14.03.02р. № 3-уп/2002 положення
частини першої статті 5 Закону України “Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” у взаємозв’язку з іншими положеннями
цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для
припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного
регулювання та справляння податків, зборів (обов’язкових
платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім
підприємствам незалежно від часу внесення іноземної інвестиції
та їх реєстрації.
Наведене свідчить проте, що Закон № 1457-ІІІ від 17.02.00р.
поширюється на дочірнє підприємство “Максма” спільного
українсько-польського підприємства “АБ Імекс ЛТД”, що має
іноземні інвестиції.
Судові інстанції задовольняючи позов не врахували, що дії
Центральної енергетичної митниці про відмову у митному
оформленні бензину А-92 з видачею талонів відмови у пропуску на
митну територію України чи митному оформленні товарів та інших
предметів : № 18/01/133 від 06.11.01р.; № 18/01/147 від
19.12.01р.; № 18/02/35 від 05.02.02р.; № 18/02/39 від
08.02.02р.; № 18/02/44 від 11.02.02р.; № 18/02/050 від
13.02.02р. відповідають вимогам діючого законодавства і підстав
для визнання їх недійсними суд не мав.
Враховуючи, що позивач відповідно до вимог Закону України “Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження”, Закону України “Про Єдиний митний
тариф”, Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є платником ввізного мита, податку на додану
вартість, то у суду не було підстав задовольняти позовні вимоги.
Наведене свідчить про те, що при прийнятті як рішення так і
постанови судовими інстанціями допущені порушення норм
матеріального права, а тому судові рішення підлягають
скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2002р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2002р. у справі № 19/745 скасувати.
В позові дочірньому підприємству “Максма” до Центральної
енергетичної митниці про визнання недійсними талонів відмови у
пропуску на митну територію України чи митному оформленні
товарів та інших предметів : № 18/01/133 від 06.11.01р.; №
18/01/147 від 19.12.01р.; № 18/02/35 від 05.02.02р.; № 18/02/39
від 08.02.02р.; № 18/02/44 від 11.02.02р.; № 18/02/050 від
13.02.02р. виданих Центральною енергетичною митницею та
зобов’язання Центральної енергетичної митниці провести митне
оформлення товару згідно контракту купівлі-продажу № 09/10-01
від 09.10.01р. відмовити.
В разі підтвердження виконання рішення суду видати зворотній
наказ.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.