ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2002                                       Справа N 17/359

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                          Щотки С.О. – головуючого,

                          Семчука В.В., Подоляк О.А.

за участю представників:

від позивача              Букрєєв В.А.

від відповідача           не з’явились

розглянув у відкритому    відкритого акціонерного товариства

судовому засіданні        “Пролетарське вантажно-транспортне

касаційну скаргу          управління”

на постанову              від 10.09.2002р.

Донецького апеляційного   господарського суду

у справі                  № 17/359

за позовом                Донецької залізниці

до                        відкритого акціонерного товариства

                          “Пролетарське вантажно-транспортне

                          управління”

Про   стягнення 17365,68 грн. плати за користування вагонами.

                           ВСТАНОВИВ:

Донецька  залізниця звернулась до господарського суду  Донецької

області   з   позовною   заявою  про  стягнення   з   відкритого

акціонерного   товариства   “Пролетарське   вантажно-транспортне

управління”   (далі  за  текстом  ВАТ  “Пролетарське   вантажно-

транспортне управління”) плати за користування вагонами  в  сумі

17365,68 грн.

Рішенням від 26.06.2002 господарського суду Донецької області  (

суддя  Татенко В.М.) позов задоволено з тих мотивів,  що  згідно

ст. 119 Статуту залізниць України (далі – Статут) відповідач, як

власник  під’їзних колій повинен вносити плату  за  користування

вагонами.

Донецький  апеляційний  господарський суд  (судді  –  Українська

Р.М.,  Кондратьєва С.І., Дзюба О.М.) постановою від  10.09.2002р

рішення господарського суду Донецької області залишив без  зміни

з тих же підстав.

В   касаційній  скарзі  ВАТ  “Пролетарське  вантажно-транспортне

управління”    просить    постанову   Донецького    апеляційного

господарського  суду скасувати, в позові відмовити,  посилаючись

на   те,   що:  при  прийнятті  постанови,  суд  порушив   норми

матеріального   права,   вимоги   позивача   є   надуманими    і

протиправними.  Відомості  плати  за  користування  вагонами  не

підписані начальником станції.

Заслухавши  пояснення представника позивача, обговоривши  доводи

касаційної  скарги, перевіривши наявні матеріали на  предмет  їх

юридичної оцінки судом, колегія суддів встановила, що скарга  не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 358 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         умови перевезення вантажів,

пасажирів   та   багажу  і  відповідальність   сторін   по   цих

перевезеннях   відповідно  до  основ  цивільного   законодавства

визначаються  статутами (кодексами) окремих видів  транспорту  і

правилами,  що  видаються у встановленому порядку.  Статтею  119

Статуту  передбачено, що за користування вагонами і контейнерами

залізниці  вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками

під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-

суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами)

та  звільнення вантажовідправника від зазначеної  плати  у  разі

затримки  забирання вагонів (контейнерів),  що  виникла  з  вини

залізниці  встановлюється  Правилами  користування  вагонами   і

контейнерами (далі - Правила).

Відповідно до Статуту та Правил відповідач зобов’язаний  вносити

плату за користування вагонами як власник під’їзних колій.

Посилання  відповідача на те, що відомості плати за користування

вагонами  з  боку залізниці підписані не начальником станції,  а

другою  особою, не приймаються до уваги, оскільки  ці  обставини

апеляційним  судом належним чином досліджені і їм  дана  належна

правова оцінка.

Згідно  з  вимогами  статті  111-7  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        

касаційній  інстанції не надано право встановлювати або  вважати

доведеними  обставини,  що  не були встановлені  у  рішенні  або

постанові  господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати

питання  про  достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу

одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Як   при   прийнятті  рішення,  так  і  при  перегляді  його   в

апеляційному  порядку,  суд  не порушив  норм  матеріального  та

процесуального  права, в зв’язку з чим підстав  для  задоволення

вимог скаржника не має.

Приймаючи  до уваги викладене та керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,

111-9,    111-11    Господарського    процесуального     кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу   ВАТ   “Пролетарське   вантажно-транспортне

управління”  залишити без задоволення, постанову від  10.09.2002

Донецького  апеляційного господарського суду у справі  №  17/359

залишити без зміни.

Головуючий, суддя                  С.Щотка

Судді                              В. Семчук

                                   О. Подоляк