ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2002 Справа N 17-5-20/02-4665
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. – головуючого, Вовка І.В., Гончарука П. А.
розглянувши касаційну скаргу КП “Ринок Привоз” на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2002р. у
справі № 17-5-20/02-4665 за позовом ТОВ СП “Вітінформ” до КП
“Ринок Привоз” про стягнення 15000,00 грн. та зустрічним позовом
КП “Ринок Привоз” до ТОВ СП “Вітінформ”
про визнання недійсним пункту 5 договору оренди та додатків до
нього, -
В С Т А Н О В И В
У травні 2002р. позивач звернувся до господарського суду з
позовом до відповідача про відшкодування збитків, спричинених
невиконанням договору оренди в сумі 15000,00 грн.
Відповідач звернувся із зустрічним позовом до ТОВ СП
“Вітінформ” про визнання недійсним пункту 5 договору оренди №
10/00 від 29.08.00р та додатків до нього № № 1, 2, 3.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2002р.
(суддя Ткачук І.О.) відмовлено в позові ТОВ СП “Вітінформ” до КП
“Ринок Привоз” про стягнення 15000,00 грн. та в зустрічному
позові КП “Ринок Привоз” до позивача про визнання недійсним
пункту 5 договору оренди № 10/00 від 29.08.00р та додатків до
нього.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ СП “Вітінформ”
звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просило рішення суду скасувати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.09.2002р. (судді Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Савицький Я.Ф.)
апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду
Одеської області від 25.07.2002р. скасовано, позов ТОВ СП
“Вітінформ” задоволено, стягнуто з відповідача на користь
позивача 15000,00 грн. та судові витрати, а в зустрічному позові
відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2002р. та
рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні
зустрічного позову КП “Ринок Привоз” до ТОВ СП “Вітінформ”;
прийняти нове рішення яким залишити рішення першої інстанції від
25.07.02р. в частині відмови у позові ТОВ СП “Вітінформ” до КП
“Ринок Привоз” про стягнення 15000,00 грн. без змін;
задовольнити зустрічний позов КП “Ринок Привоз” до ТОВ СП
“Вітінформ”, визнати недійсним пункт 5 договору оренди та
додатки до нього за № № 1, 2, 3, посилаючись на те, що
оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
прийшов до висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 29.08.2000р. між
сторонами було укладено договір оренди № 10/00, за яким
відповідач отримав від позивача для використання у торгівлі 10
пересувних лотків.
Строк дії договору оренди майна закінчився – 01.06.01р.
Після збігу зазначеного строку відповідач не повернув орендовані
лотки, через це позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у позові ТОВ СП “Вітінформ” до КП
“Ринок Привоз” про стягнення 15000,00 грн. місцевий суд, поклав
в основу рішення висновок ВАТ “Одесцивільпроект” про те, що
торгові лотки знаходяться у робочому стані і придатні для
подальшої експлуатації.
Суд не взяв до уваги акт № НП-2322 від 11.04.02р., складений
експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати, з
протилежним висновком щодо технічного стану лотків.
При цьому місцевий суд дійшов висновку про відсутність вини
відповідача в невиконанні умов договору оренди майна.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та
задовольняючи позов про стягнення заставної вартості лотків,
поряд з іншими доказами, поклав в основу постанови акт № НП-
2322 від 11.04.02р. згідно висновку якого лотки перебувають у
технічно несправному стані і непридатні для використання за
призначенням.
Проте з висновками попередніх інстанцій погодитись не можна.
Відповідно до ст. 256 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
при припиненні
договору найму наймач зобов’язаний повернути майно у тому стані,
в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у
стані, обумовленому договором.
В силу ст. 271 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в разі допущення наймачем
погіршення найнятого майна, він повинен відшкодувати
наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося
не з його вини.
Зазначених вимог закону судами попередніх інстанцій не
враховано.
Зокрема, при наявності суперечливих висновків спеціалістів, як
судом першої так і другої інстанції належним чином не з’ясовано
в якому технічному стані знаходиться майно, яке перебувало в
оренді, його придатність для подальшого використання, який
нормальний знос має вказане майно і т.і.
З’ясування даного питання має істотне значення для правильного
вирішення спору і потребує спеціальних знань.
Проте судами попередніх інстанцій покладено в основу винесення
судових рішень зазначені вище акти, які не є доказом, оскільки
вони здобуті не у встановленому ст.ст. 41, 42 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
порядку.
Наведені обставини свідчать про неправильне застосування
місцевим та апеляційним судами норм матеріального і
процесуального права і дають підстави для скасування
постановлених у справі судових рішень у частині основного
позову.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути вказані
недоліки, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити
дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог
закону.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного
позову про визнання недійсними п. 5 договору оренди та додатків
до нього постановлені з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, відповідають встановленим обставинам та
матеріалам справи.
Доводи касаційної скарги в даній частині не спростовують
висновків суду, а тому її слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 25.07.02р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.09.2002р. у справі № 17-5-20/02-4665 в частині основного
позову скасувати, а в решті залишити без змін.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.