ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2003 Справа N 8/744а
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.Ю,
Мілевського Й.Р.
За участю представників сторін
від позивача
від відповідача
розглянув касаційну скаргу Донбаської регіональної митниці
на
по справі 8/744а
за позовом ЗАТ “Юнкерс”
до Донбаської регіональної митниці
Про визнання недійсним акта,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від
11.10.2002р.(суддя Ємельянов) позов задоволено, талони відмови у
пропуску вантажу на територію України визнані недійсними,
відповідача зобов'язано здійснити митне оформлення згідно цін,
визначених у контрактах, укладених з нерезидентами.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що ціна на сировину,
яка імпортується не є суперечливою, є достовірною, оскільки
узгоджується з первинними документами, а отже не має правових
підстав для висновку, що заявлена митна вартість явно не
відповідає ціні, яка міститься в базі даних цінової інформації
Держмитслужби.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
06.11.2002р. (судді О.Кулебякін, Т.Колядко, Т. Мірошніченко)
рішення суду першої інстанції по цій справі залишено без зміни
та зазначено, що висновки митниці щодо неправомірності визнання
митної вартості товарів не підпадають під вимоги ст. 16 Закону
України “Про єдиний митний тариф”, постанова Кабінету Міністрів
України № 1598 від 05.10.98 вводить додаткове обмеження прав
господарюючих суб'єктів у порівнянні з вимогами ст. 16 Закону
України “Про єдиний митний тариф”.
Донбаська регіональна митниця просить рішення та постанову суду
першої та апеляційної інстанції скасувати, у позові відмовити,
виходячи з того, що постанова Кабінету Міністрів України від
05.10.98 р. № 1598 є чинною, суд першої інстанції вийшов за межі
позову при винесенні ухвали від 16.10.2002 р.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, вимоги викладені у касаційній
інстанції, заперечення на них, та вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, суд касаційної інстанції вважає, що не можуть бути
спростовані обставини, встановлені у першій та апеляційній
інстанціях, пов'язані із тим, що ціна не є суперечливою та явно
не відповідає митній вартості.
Зовнішньоекономічні контракти укладені між позивачем та
нерезидентами недійсними не визнавались, первісні документи, які
підтверджують правомірність заявленої ціни визнані достовірними.
Касаційна інстанція констатує, що вина є обов'язковою умовою
притягнення до відповідальності за порушення митного
законодавства, наявність вини позивача при укладенні
зовнішньоекономічних контрактів відповідачем не доведена.
При таких обставинах слід зазначити, що фактичні обставини
справи встановлені на підставі всебічного, повного та
об'єктивного вивчення представлених доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам, оскаржувані постанова та рішення
суду ґрунтуються на правах та обов'язках позивача, зафіксованих
у зовнішньоекономічних контрактах.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами 111-7,111-9, 111-10,
111-11 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06.11.2002р., рішення господарського суду Донецької області від
11.10.2002р., ухвалу суду від 16.10.2002р. залишити без зміни, а
касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судд Є.Чернов
Й.Мілевський