ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2002 Справа N 8/159-2184
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького А.М.,
суддів: Рибака В.В.,
Чупруна В.Д.
розглянувши ДПІ у м. Тернополі
касаційну скаргу
на постанову від 09.10.2002р. Львівського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 17.07.2002р.
у справі № 8/159-2184
господарського суду Тернопільської області
за позовом ЗАТ “Тріумф”, м. Тернопіль
до ДПІ у м. Тернополі
Про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибув
від відповідача: у засідання не прибув
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ “Тріумф” 16.05.2002р. звернулося до господарського суду
Тернопільської області з позовом до ДПІ у м. Тернополі про
визнання недійсним рішення ДПІ у м. Тернополі 08.05.2002р.
№ 0000342305/02305/015705 про донарахування 6288 грн. ПДВ та
застосування фінансових санкцій у сумі 1572 грн. на підставі
підпункту 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
. Позов мотивовано тим, що з
14.09.2001р. позивач перестав бути платником податку на додану
вартість, як платник єдиного податку.
Відповідач позов не визнав посилаючись на п.п. 7.4.3., 7.4 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
оскільки позивач при переході на єдиний податок не провів
корегування сум податкового кредиту по товарних залишках.
Рішенням господарського суду від 17.07.02р. (суддя Жук Г.А.)
позов було задоволено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивач сплатив
при переході на спрощену систему оподаткування всі суми податку,
вчасно подав декларацію, а порядок корегування податкового
кредиту законодавством не визначено. Керуючись п. 4.4.1 ст. 4
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків і зборів перед державними фондами” № 2181-ІІІ від
21.12.00р. вимоги позивача визнано обґрунтованими, а оспорене
рішення відповідача не відповідним чинному законодавству.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія
суддів у складі Галушко Н.А. –головуючий, Процик Т.С., Юрченко
Я.О.) від 09.10.02р. рішення суду першої інстанції залишено без
змін, погоджуючись з висновками викладеними у рішенні.
Ухвалою від 9.12.2002р. Вищий господарський суд України за
касаційною скаргою ДПІ у м. Тернополі порушив провадження по
перегляду у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та
постанови апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування рішення і
постанови, як невідповідних приписам п. 7.4.3 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно
якого податковим кредитом є частка податку за використані товари
у оподаткованих операціях, а при переході на спрощений порядок
оподаткування, платник зобов’язаний скорегувати суму податку.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, позивач на
підставі Указу Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого
підприємництва” з 28.09.2001р. набув права сплати єдиного
податку за ставкою 10%, сплатив суму податку визначену у
податковій декларації за вересень 2001р.
Відповідно п.п. 1.5, 1.7 ст. 1, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено право
платника у звітний період зменшити суму податкового зобов’язання
за рахунок вартості придбаних товарів (робіт, послуг) віднесених
до складу валових витрат виробництва, основних фондів або
нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Перехід
платника податку на додану вартість на спрощену систему
оподаткування з 10% ставкою звільняє його від обов’язку сплати
ПДВ. Пункт 7.4.3 ст. 7 зазначеного закону, на який посилається
скаржник, визначає порядок визначення суми податкового кредиту,
а обов’язок корегування суми податку не передбачає.
Відшкодування платником податку податкового кредиту п. 4 Указу
Президента України від 03.07.98р. № 727/98, яким визначено
перехід на спрощену систему оподаткування, не передбачено, а
податок на додану вартість складається з урахуванням податкового
кредиту, якщо оподаткована операція містить у своїй вартості
валові витрати.
Оскільки доводи скаржника засновані на нормі права, яка не
регулює підстави правомірності прийнятого податковим органом
рішення, постанова апеляційної інстанції не суперечить чинному
законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
09.10.2002р. у справі № 8/159-2184 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Уліцький
Судді В.Рибак
В.Чупрун