ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.12.2002                                        Справа N 28/82
                               м. Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Донецького державного науково-дослідного і проектного
 інституту кольорових металів
на рішення від 04.06.2002 року господарського суду Донецької
   області та постанову від 20.08.2002 року Донецького
   апеляційного господарського суду
у справі  № 28/82
за        Ворошиловського районного управління м. Донецька
позовом    Пенсійного фонду України
до        Донецького державного науково-дослідного і
           проектного інституту кольорових металів
про       стягнення 41 422,32 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   від  4.06.2002  року  господарського  суду  Донецької
області  (судді О.Кониченко, І.Бойко, К.Наумова), залишеним  без
змін  постановою  від  20.08.2002 року  Донецького  апеляційного
господарського  суду  (судді О. Дзюба, О.  Агапов,  Т.  Шевкова)
позов  задоволено частково: з відповідача стягнуто  39  704,  90
грн.  різниці  між сумою пенсій, призначених у відповідності  до
статті   24  Закону  України  “Про  наукову  і  науково-технічну
діяльність”  та  сумою  пенсій,  обчислених  у  відповідності  з
законодавчими  актами  України, в іншій  частині  провадження  у
справі припинено.
 
Задовольняючи   частково   позовні  вимоги,   суди   першої   та
апеляційної  інстанцій виходили з того, що згідно  з  пунктом  3
“Порядку  фінансування  та  виплати різниці  між  сумою  пенсії,
призначеної    науковим    (науково-педагогічним)    працівникам
державних  бюджетних установ і організацій,  науковим  (науково-
педагогічним)  працівникам державних не бюджетних підприємств  і
організацій  згідно із Законом України “Про наукову  і  науково-
технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно  до
інших  законодавчих актів, на яку мають право зазначені  особи”,
затвердженого   постановою  Кабінету   Міністрів   України   від
13.12.2000 року № 1826, фінансування витрат на виплату різниці у
розмірі пенсії працівникам державних не бюджетних підприємств  і
організацій  здійснюється за рахунок коштів  цих  підприємств  і
організацій,  які  сплачують Пенсійному фонду України  кошти  на
виплату   зазначеної   різниці.  Відповідач   є   не   бюджетною
організацією,  а тому повинен виплачувати зазначену  різницю  за
рахунок своїх коштів.
 
В  частині стягнення 1 500, 32 грн. судом провадження  у  справі
припинено  відповідно  до  пункту  4  статті  80  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв’язку з  відмовою
позивача від позову в цій частині.
 
Донецький  державний  науково-дослідний  і  проектний   інститут
кольорових металів вважає, що рішення та постанова господарських
судів  підлягають  касаційному перегляду з огляду  на  порушення
судами  частини  другої статті 1, статті 43,  пункту  7  частини
другої  статті 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  статей  8,  129  та  частини  другої  статті  19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , статей 1, 16 Закону  України
“Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
        
 
У   відзиві   Ворошиловське  районне  управління   м.   Донецька
Пенсійного фонду України вважає касаційну скаргу безпідставною і
просить   Вищий  господарський  суд  України  відмовити   в   її
задоволенні.
 
В судовому засіданні з 17 до 24.12.оголошувалася перерва.
 
Заслухавши   пояснення  представників  сторін  П.  Мовчана,   В.
Спасибо,   В.  Бажая,  обговоривши  доводи  касаційної   скарги,
перевіривши  наявні  матеріали на предмет  їх  юридичної  оцінки
господарським  судом Донецької області та Донецьким  апеляційним
господарським  судом, проаналізувавши застосування  судами  норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено  місцевим і апеляційним  господарськими  судами,
Ворошиловським районним управлінням м. Донецька Пенсійного фонду
України   були   направлені   відповідачу   повідомлення    щодо
відшкодування  пенсій,  сплачених колишнім  його  робітникам  за
період  з.01.2001  року  по  грудень  2001  року.  Зазначена   в
повідомленнях   різниця   між  сумою   пенсій,   призначених   у
відповідності до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-
технічну діяльність” та сумою пенсій, обчислених у відповідності
з   іншими   законодавчими  актами  України,  не  була  сплачена
відповідачем,  у  зв’язку з чим позивачем  заявлена  вимога  про
стягнення 41 422,32 грн.
 
На вимогу місцевого господарського суду сторони здійснили звірку
рахунків  і  за  Актом  від 22.04.2002 року сума  заборгованості
відповідача склала 39 704,90 грн.
 
Відповідно  до статті 24 Закону України “Про наукову і  науково-
технічну діяльність” різниця між сумою призначення пенсії за цим
Законом   та  сумою  пенсії,  обчисленою  відповідно  до   інших
законодавчих  актів,  на яку має право дана особа,  фінансується
для   наукових   (науково-педагогічних)  працівників   бюджетних
установ  і  організацій  за рахунок державного  бюджету,  а  для
наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств  і
організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій  у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
Згідно  з пунктом 3 Порядку фінансування та виплати різниці  між
сумою   пенсії,   призначеної  науковим   (науково-педагогічним)
працівникам державних бюджетних установ і організацій,  науковим
(науково-педагогічним)   працівникам  державних   не   бюджетних
підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову
і  науково-технічну  діяльність”, та  сумою  пенсії,  обчисленою
відповідно  до  інших законодавчих актів,  на  яку  мають  право
зазначені  особи,  затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів
України  від  13.12.2000  року № 1826,  фінансування  витрат  на
виплату  різниці  у  розмірі  пенсії  працівникам  державних  не
бюджетних  підприємств  і  організацій здійснюється  за  рахунок
коштів  цих  підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному
фонду кошти на виплату зазначеної різниці.
 
Бюджетною  установою  в  силу підпункту  6  пункту  1  статті  2
Бюджетного  Кодексу  України ( 2542-14 ) (2542-14)
         є  орган,  установа  чи
організація, визначена Конституцією України, а також установа чи
організація, створена у встановленому порядку органами державної
влади,  органами  влади Автономної Республіки Крим  чи  органами
місцевого  самоврядування, яка повністю утримується  за  рахунок
відповідно  державного  бюджету чи місцевих  бюджетів.  Бюджетні
установи є неприбутковими.
 
Отже, характерними ознаками бюджетної установи є її утримання за
рахунок державного або місцевого бюджету та неприбутковість цієї
установи.
 
Відповідач   заснований   на   державній   формі   власності   і
підпорядкований Міністерству промислової політики  України.  Його
статут  затверджено  наказом Міністерства  промислової  політики
України   від  25.10.2001  року  №  125,  а  рішенням  виконкому
Донецької  міської ради від 05.11.2001 року за № 0405244ю0060393
відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
 
Про    правомірність   висновку   місцевого    і    апеляційного
господарських  судів  щодо визначення статусу  інституту  як  не
бюджетної  організації  свідчить також  проведений  цими  судами
аналіз  положень статуту відповідача, зокрема його пункту  4.2.,
згідно  з  яким майно інституту є державною власністю і належить
йому на праві повного господарського відання, що узгоджується  з
вимогами статті 38 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
        .
 
Оскільки відповідач є не бюджетною організацією, колегія  суддів
вважає   правомірним  висновок  господарського  суду   Донецької
області  та  Донецького  апеляційного господарського  суду  щодо
обов’язку  виплати зазначеної різниці пенсій за рахунок  власних
коштів інституту.
 
Згідно  зі  статтею  124  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
юрисдикція   судів   поширюється  на  всі  правовідносини,   які
виникають  в  державі. В силу частини 2 статті 1  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          державні  та  інші
органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності
звертаються  до  господарського суду  у  випадках,  передбачених
законодавчими актами України.
 
Системний аналіз статті 12 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  статті 24 Цивільного  процесуального
кодексу  України дозволяє зробити висновок про те,  що  вони  не
містять  вичерпного  переліку справ, які  підвідомчі  судам,  та
видів  спорів,  які виникають між сторонами, і у такому  випадку
слід  виходити з суб’єктного складу учасників спору та характеру
правовідносин.
 
Отже,  спори,  пов’язані з регресними вимогами Пенсійного  фонду
України  та його територіальних відділень про стягнення  різниці
між  сумою  пенсій,  призначених у відповідності  до  статті  24
Закону  України  “Про наукову і науково-технічну діяльність”  та
сумою  пенсій, обчислених у відповідності з іншими законодавчими
актами  України,  підвідомчі господарським  судам  на  загальних
підставах.
 
За  цих  обставин,  колегія суддів вважає безпідставними  доводи
відповідача  щодо  непідвідомчості  даного  спору  господарським
судам України та наявності підстав для припинення провадження  у
справі  згідно  з  пунктом 1 частини 1 статті 80  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Не   приймаються   також  до  уваги  доводи   відповідача   щодо
невідповідності  Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          та  Закону
України  “Про  наукову  і науково-технічну  діяльність”  Порядку
фінансування  та  виплати різниці між сумою пенсії,  призначеної
науковим  (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних
установ    і    організацій,   науковим   (науково-педагогічним)
працівникам  державних  не бюджетних підприємств  і  організацій
згідно  із  Законом  України  “Про  наукову  і  науково-технічну
діяльність”,  та  сумою пенсії, обчисленою  відповідно  до  інших
законодавчих  актів,  на  яку  мають  право  зазначені   особи”,
затвердженого   постановою  Кабінету   Міністрів   України   від
13.12.2000   року  №  1826,  оскільки  зазначена  Постанова   не
скасована  і не визнана недійсною в установленому законодавством
порядку.
 
Наведене   дає   можливість   зробити   висновок   про   повноту
встановлення господарським судом Донецької області та  Донецьким
апеляційним   господарським  судом   обставин   справи   та   їх
обґрунтовану  правову оцінку, що підтверджується дослідженими  і
викладеними в рішенні та постанові доказами і доводи касаційного
подання не спростовують таких висновків суду.
 
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
суд
 
                        П О С Т А Н О В И В:                           
 
Рішення від 4.06.2002 року господарського суду Донецької області
та   постанову   від  20.08.2002  року  Донецького  апеляційного
господарського  суду  у  справі № 28/82  залишити  без  змін,  а
касаційну  скаргу  Донецького  державного  науково-дослідного  і
проектного інституту кольорових металів без задоволення.
 
Головуючий, суддя                   М. Кузьменко
 
Суддя                               І. Васищак
 
Суддя                               В. Палій