ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2002 Справа N 19/157
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А., Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
За участю представників позивача - Колісник Л.І.,
Чередніченко А.М.,
відповідача - Чернинська Л.М.,
Фарисей Р.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ВАТ “Укрнафта”
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18.06.2002
у справі № 19/157
за позовом ВАТ енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго”
до ВАТ “Укрнафта”
про стягнення 553652,79 грн.,
Рішенням від 20.03.2002 господарський суд м. Києва відмовив у
задоволенні позовних вимог ВАТ енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго” щодо стягнення з ВАТ “Укрнафта” 553652,79
грн. завданої шкоди з мотивів того, що позивачем пропущено
трирічний строк позовної давності..
Київський апеляційний господарський суд постановою від
18.06.2002 зазначене рішення скасував, а позов задовольнив з тих
підстав, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки
підтверджуються матеріалами справи.
ВАТ “Укрнафта” з постановою Київського апеляційного
господарського суду не згодне і просить її скасувати, а рішення
залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем пропущено
строк позовної давності, та що його не було повідомлено про час
і місце слухання справи в апеляційній інстанції, а також на
відсутність своєї вини у пошкодженні пломби.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, суд встановив наступне:
ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” на підставі договору № 44 на
користування електронною енергією від 18.02.86 здійснює
постачання електричної енергії ВАТ “Укрнафта” за адресою с. Смош
Щурівське родовище нафтогазовидобувного управління
“Чернігівнафтогаз”.
Працівниками електричних мереж прилуцького району ВАТ ЕК
“Чернігівобленерго” 21.01.98 року була проведена перевірка
технічного стану електрообладнання та дотримання правил
користування електроенергією в селі Смош на Щурівському родовищі
нафтогазовидобувного управління “Чернігівобленерго” що входить
до нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз”, під час
якої було встановлено пошкодження держпломби електролічильника
(№ 732491) активної електричної енергії в ячійці ЯКНО-10, про що
складено акт № 112.
З цих підстав позивачем був здійснений перерахунок витрат
електроенергії за користування відповідачем електроенергією за
період з 16.10.97 до 31.12.98 і нараховано до сплати 553652,79
грн. вартості спожитої електроенергії.
Тобто строк позовної давності передбачений ст. 71 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сплинув 31.12.2001, тоді як до суду
позивач звернувся лише 01.02.2002.
Твердження суду апеляційної інстанції, про те, що спірний позов
було подано в межах строків позовної давності, не приймається до
уваги, оскільки ніяким чином не було обґрунтовано з посиланням
на будь які документальні свідчення.
Що стосується пошкодження держпломби, то апеляційним судом було
встановлено, що правила користування електричною енергією
передбачають різну відповідальність позивача в разі порушення
обліку електроенергії, яка залежить від наявності та відсутності
вини у цього споживача.
Тому з’ясування обставин про причини зриву пломби, а отже і про
вину споживача та про визначення розміру його відповідальності
потребує спеціальних наукових знань, тому, що дріт пломби міг
виявитися неякісним або пошкодженим внаслідок природних явищ та
процесів.
Як зазначила апеляційна інстанція, дати оцінку в даній ситуації
може лише експерт який володіє спеціальними знаннями в галузі
науки та техніки, і яких не має позивач, оскільки не займається
подібною експертною діяльністю.
Судом було також встановлено, що на момент складення акту від
21.12.98 відповідна експертиза з причини зриву спірної пломби на
електролічильнику проведена не була, тобто підстав для спірних
нарахувань у позивача не було.
Незважаючи на ним, же встановлені факти, суд апеляційної
інстанції зробив висновок про обґрунтованість вимог позивача, що
свідчить про надання невірної юридичної оцінки обставинам
справи.
В матеріалах справи є довідка експерта ЄКО прилуцького РВВС № 20
від 03.03.99 згідно з якою, будь яких механічних пошкоджень на
поверхні лічильника та слідів впливу інструментів на контрольних
гвинтах не виявлено, сторонніх предметів та змін у механізмі
лічильника не встановлено. А також не знайдено жодних слідів
пальців рук чи перчаток на внутрішній поверхні механізмів
лічильника.
Судом апеляційної інстанції не було надано оцінки зазначеному
документу, що свідчить про неповноту дослідження ним обставин
справи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь які докази про те,
що апеляційним судом було повідомлено відповідача про час і
місце слухання справи.
Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського
суду не відповідає фактичним обставинам справи та протирічить
діючому законодавству з зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
– 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Укрнафта” задовольнити. Постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 у
справі № 19/157 скасувати. Рішення господарського суду м. Києва
від 20.03.2002 у справі № 19/157 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.Плюшко
Судді: Н.Панченко
С. Плахотнюк